ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

               Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                Головуючого -                                       Полякова Б.М.

                      Суддів  -                                           Ткаченко Н.Г.

                                                                                 Катеринчук Л.Й.

          розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Львівського апеляційного    господарського суду від    23.10.2006 р. по справі № 10/Б-353 за заявою Державної податкової інспекції  в Гусятинському районі, Управління пенсійного фонду України в Гусятинському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю “Копичинська трикотажна фабрика” про банкрутство.

                                        В С Т А Н О В И В:

            ОСОБА_1 05.01.2007 р. подана касаційна скарга на постанову   Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2006 р. по справі          № 10/Б-353.

Як вбачається із матеріалів справи,  вперше з касаційною скаргою на зазначене вище судове рішення скаржник звернувся 23.11.2006 р., яка була повернута скаржнику без розгляду ухвалою Вищого господарського суду України від 20.12.2006 р. на підставі п.6 ч.1 ст.111³ ГПК України.

В повторно поданій касаційній скарзі не виправлені недоліки, зазначені в ухвалі Вищого господарського суду України від 20.12.2006 р.

        Відповідно до п.4 ч.1 ст.111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу із зазначенням суті порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права. Тобто, має чітко викладатися зміст порушених норм права.

Всупереч вимог закону, в касаційній скарзі не зазначено, які саме норми матеріального чи  процесуального права порушено судом  апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови, і з яких підстав апеляційна постанова   підлягає, на думку скаржника скасуванню.

Подана касаційна скарга зводиться до аналізу наявних у справі доказів та посилань на невідповідність висновків суду обставинам справи. 

Відповідно до ст.111⁷ ГПК України  касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

В касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи, оскільки згідно ст.ст.111⁵, 111⁷ Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин  справи.         

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята  до розгляду Вищим  господарським судом України і підлягає поверненню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.86, п.6 ч.1 ст.111³ Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                       У Х В А Л И В:

           Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного    господарського суду від    23.10.2006 р. по справі № 10/Б-353 повернути скаржнику.

Головуючий -                                                                 Б.М. Поляков

Судді -                                                                               Н.Г. Ткаченко

                                                                                        Л.Й.Катеринчук