АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6015/14 Справа № 2-4856/11 Головуючий у 1 й інстанції - Кобеляцька-Шаховал І. О. Доповідач - Осіян О.М.

Категорія 45

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді - Осіяна О.М.,

суддів - Деркач Н.М., Дерев'янка О.Г.,

при секретарі - Бец Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2014 року у справі за позовом Нікопольського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області до ОСОБА_2, треті особи - Нікопольська районна державна адміністрація Дніпропетровської області та Нікопольська об"єднана державна податкова інспекція про стягнення збитків, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області (53273, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с.Покровське, вул. Радянська, буд. 19-Б, код ЄДРПОУ 04340342) збитки, завдані безоплатним користуванням земельною ділянкою, площею 1,3705 га., на території Покровської сільської ради Нікопольського району, в розмірі 58 033,66 грн.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 580,34 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на відсутність підстав для задоволення позову та не врахування судом обставин у справі.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін із наступних підстав.

Приймаю чи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до ст.83 та п.12 Перехідних положень ЗК України, землі в межах населених пунктів перебувають у комунальній власності, суб'єктами права власності якої є адміністративно - територіальні одиниці в особі відповідних місцевих рад і до розмежування земель державної і комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність) здійснює місцева рада.

Згідно п.34 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", виключною компетенцією сільських, селищних та міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно зі ст.125 Земельного кодексу України, право власності або право користування земельною ділянкою виникає після одержання власником або користувачем документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди та його державної реєстрації.

Задовольняючи позов про стягнення збитків суд врахував вимоги ст.ст.156,157,206 ЗК України, ст.1166 ЦК України.

Як встановлено в судовому засіданні, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції щодо розпорядження землями в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність) у спірних відносинах, є Покровська сільська рада Нікопольського району Дніпропетровської області. Нікопольською міжрайонною прокуратурою проведена перевірка додержання вимог земельного законодавства України під час використання ОСОБА_2 земельної ділянки рекреаційного призначення, площею 1,3705 га на території Покровської сільської ради Нікопольського району за фактичним розміщення будівель та споруд бази відпочинку в АДРЕСА_1. За наслідками проведеної перевірки встановлено, що вказана земельна ділянка використовується ОСОБА_2 без належним чином оформлених документів на землю. З урахуванням того, що ОСОБА_2 використовує земельну ділянку, площею 1,3705 га., на території Покровської сільської ради Нікопольського району без правовстановлюючих документів, що є порушенням ст.ст.116,125 ЗК України, розпорядженням голови Нікопольської районної державної адміністрації № 566-р-11 від 25.08.2011 було створено комісію з визначення та відшкодування збитків, завданих внаслідок використання суб'єктами господарювання, в тому числі і ОСОБА_2, земельних ділянок на території Покровської сільської ради (а.с.5). Комісією з визначення та відшкодування збитків, відповідно до постанови КМУ № 284 від 19.04.1993 року, розраховано збитки, завдані безоплатним користуванням ОСОБА_2 земельною ділянкою, площею 1,3705 га. на території Покровської сільської ради Нікопольського району, розмір яких склав 58 033,66 грн. за період з вересня 2008 року до вересня 2011 року. Акт визначення збитків, завданих безоплатним користуванням земельною ділянкою ОСОБА_2 затверджено розпорядженням голови Нікопольської районної державної адміністрації № 570-р-11 від 30.08.2011 року (а.с.6-7) і відповідачем оскаржений не був. Тому суд не прийняв до уваги заперечення відповідача. Тим більше, що відповідачем надано до суду Акт обстеження земельної ділянки на території Покровської сільської ради, на якій розташована база відпочинку, датований 2004 роком та такий, що містить виправлення в сумі податку, який необхідно сплачувати за користування земельною ділянкою. Оскільки в добровільному порядку шкода, завдана внаслідок безоплатного користування земельною ділянкою, площею 1,3705 га., розташованої на території Покровської сільської ради, в сумі 58 033,66 грн. не відшкодована, вона підлягає стягненню в судовому порядку.

Приведені в апеляційній скарзі доводи про неповне з'ясування судом обставин у справі щодо розміру збитків, необґрунтовані та не можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Стаття 50 ЗК України передбачає, що до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Склад земель рекреаційного призначення, передбачений ст.51 ЗК України, якою визначено, що до земель рекреаційного призначення належать і земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку.

Відповідач є власником будинку зони відпочинку у АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 11 липня 2001 року.

Доводи про те, що земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду, є безпідставними, оскільки на ній розташований будинок зони відпочинку.

За таких обставин наявні підстави для визначення розміру збитків згідно ст.9 Закону України «Про плату за землю» (який був чинним до 2011 року), ст.279 ПК України із врахуванням того, що земельна ділянка під забудовами будинку зони відпочинку відноситься до категорії земель рекреаційного призначення.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, а із матеріалів справи вбачається, що передбачені ст. 309 ЦПК України підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у двадцятиденний строк у касаційному порядку.

Судді: