Справа № 204/2208/15-ц

Провадження № 2/204/1374/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2015 року м. Дніпропетровськ

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Черкез Д.Л.,

при секретарі Данілян Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення банківського вкладу та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Запорізьке РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення банківського вкладу та моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначав, що 04.11.2014 року між ним та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» був укладений Договір № 307231/28213/07-14 про банківський строковий вклад (Депозит) «Блискуча сімка», відповідно до умов якого Банк відкрив вкладнику позивачу депозитний рахунок НОМЕР_1 та прийняв на зберігання грошові кошти в іноземній валюті у розмірі 19 200 доларів США, на вказані у договорі строки. Відповідно до умов договору за користування грошовими коштами Банк сплачує вкладнику проценти за процентними ставками, відповідно до зазначених строків. 27 листопада 2014 року позивач розірвала вищезазначений договір, кошти у розмірі 19 200,00 доларів США були розділені на три частини та з банком було укладено наступні три договори: строковий договір «Класік» № 307231/29403/1-14 від 27.11.2014 року на суму 9 000,00 доларів США, строком дії до 27.11.2014 року; договір «Блискуча сімка» № 307231/29404/07-14 від 27.11.2014 на суму 7 500,00 доларів США строком дії до 25.02.2015 року; залишок коштів у сумі 2700,00 доларів США був покладений на поточний рахунок позивача, відкритий на підставі договору № 2450 від 11 листопада 2013 року. Відповідно до умов укладених договорів позивач внесла відповідні грошові суми до ПАТ «Банк «Фінанси та кредит». Згідно Договору № 2450 від 11 листопада 2013 року про відкриття та обслуговування банківського рахунку фізичної особи в іноземній валюті «Долар США» НОМЕР_2 та здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а позивач зобов'язалась оплачувати послуги Банку згідно Тарифів Банку в порядку і на умовах, визначених Договором. Протягом деякого часу Банк виплачував позивачу на його вимогу по 100 доларів США в день, але по закінченні дії Договору № 307231/29403/1-14 позивач доручила Банку зробити світ-платіж на суму 6 000,00 доларів США на рахунок дочки позивача в Канаді, аби вона могла сплатити за навчання, а залишок у розмірі 3 000,00 доларів США перевести на рахунок для виплат, що відкритий у даному Банку на позивача. Протягом місяця перераховані гроші на рахунок у Канаді не надійшли, при цьому Банк взяв з позивача комісію за перерахування грошей у розмірі 10% від суми переводу. В кінці січня 2015 року представник Банку повідомив позивачу, що гроші та комісія за не перерахований платіж було повернуто на її рахунок коштів на вимогу. Після з'ясування вищевикладених обставин, позивач звернулася до Банку із заявою про повернення їй депозитних коштів, вкладених за договором, термін якого закінчився, але Банк відмовив у поверненні грошей позивачу.18.03.2015 року позивач звернувся до Банку із письмовою вимогою - заявою про повернення грошових коштів. 20.03.2015р. Банк надав позивачу відповідь в якій посилався на Постанову НБУ № 160 від 03.03.2015 року, відповідно до якої на теперішній час існують обмеження обороту готівкової валюти і не виконав своїх зобов'язань за договором не виплативши Позивачу грошові кошти. 24.03.2015р. Позивач знов звернувся із письмовою заявою до Банку з проханням перерахувати належні йому грошові кошти на його рахунок відкритий в іншому банку. Але представники Банку відмовилися отримувати цю заяву, в результаті чого Позивач вимушений був направити її поштою на адресу банку. В зв'язку з тим, що відповідач після закінчення строку дії договору грошові кошти та проценти не повернув, тобто не виконав взяті на себе зобов'язання, станом на 18.03.2015 року, заборгованість Банку перед Позивачем складає 17 593,16 доларів США. Посилаючись на те, що Банком по закінченню строку дії договору банківського вкладу, сума вкладу та нараховані проценти не повернуто, просив суд стягнути з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на його користь заборгованість у розмірі 17 593,16 доларів США.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надавши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ознайомившись з матеріалами справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 14.11.2014 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Дніпропетровське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про банківський строковий вклад (Депозит) «Блискуча сімка» № 307231/28213/07-14 (а. с. 4-5). Відповідно до умов даного договору вкладник вніс, а Банк прийняв грошові кошти в іноземній валюті на вкладний рахунок НОМЕР_1 у розмірі 19 200,00 доларів США, на строк з 14.11.2014 року по 12.02.2015 року, зі сплатою процентів за користування грошовими коштами. Відповідно до п. 2.9 договору № 307231/28213/07-14 від 14.11.2014 року після закінчення будь-якого із строків, визначених п. п. 1.1.1-1.1.13 цього Договору кошти з депозитного рахунку НОМЕР_1 повертаються Клієнту за його письмовою вимогою шляхом видачі готівкою або перерахування на його власний поточний або інший депозитний рахунок, а дія цього Договору припиняється. Як вбачається з наданого суду меморіального валютного ордеру № 4719847 від 14.11.2014 року (а.с. 5), ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором виконала у повному обсязі та внесла на депозитний рахунок, вказаний у договорі, грошові кошти в іноземній валюті у сумі 19 200,00 доларів США. Строк дії Договору про банківський строковий вклад (Депозит) «Блискуча сімка» № 307231/28213/07-14 від 14.11.2014 року сплинув 12.02.2015 року. По закінченню строку дії договору 18 березня 2015 року Позивач звернувся із заявою про повернення банківського вкладу, розміщеного згідно Договору № 307231/28213/07-14 від 14.11.2014 року, що підтверджується відміткою Банку із вхідним № 1148 (а. с. 12). Листом Відповідача № 7.1-7.1/934 від 20.03.2015 року Позивачу відмовлено у задоволенні вимоги щодо повернення коштів, із посиланням на обмеження видачі готівкових коштів згідно постанову НБУ № 160 від 03.03.2015 року «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України».

27.11.2014 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Дніпропетровське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про банківський строковий вклад (Депозит) «Блискуча сімка» № 307231/29404/07-14 (а. с. 6-7). Відповідно до умов даного договору вкладник вніс, а Банк прийняв грошові кошти в іноземній валюті на вкладний рахунок № НОМЕР_3 у розмірі 7 500,00 доларів США, на строк з 27.11.2014 року по 25.02.2015 року, зі сплатою процентів за користування грошовими коштами. Відповідно до п. 2.9 договору № 307231/29404/07-14 від 27.11.2014 року після закінчення будь-якого із строків, визначених п. п. 1.1.1-1.1.13 цього Договору кошти з депозитного рахунку № НОМЕР_3 повертаються Клієнту за його письмовою вимогою шляхом видачі готівкою або перерахування на його власний поточний або інший депозитний рахунок, а дія цього Договору припиняється. Як вбачається з наданого суду меморіального валютного ордеру № 4730480 від 27.11.2014 року (а.с.7), ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором виконала у повному обсязі та внесла на депозитний рахунок, вказаний у договорі, грошові кошти в іноземній валюті у сумі 7 500,00 доларів США. Строк дії Договору про банківський строковий вклад (Депозит) «Блискуча сімка» № 307231/29404/07-14 від 27.11.2014 року сплинув 25.02.2015 року. По закінченню строку дії договору 18 березня 2015 року Позивач звернувся із заявою про повернення банківського вкладу, розміщеного згідно Договору № 307231/29404/07-14 від 27.11.2014 року, що підтверджується відміткою Банку із вхідним № 1148 (а.с. 12). Листом Відповідача № 7.1-7.1/934 від 20.03.2015 року Позивачу відмовлено у задоволенні вимоги щодо повернення коштів, із посиланням на обмеження видачі готівкових коштів згідно постанову НБУ № 160 від 03.03.2015 року «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України».

Також 27.11.2014 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Дніпропетровське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір-Заяву про банківський строковий вклад (Депозит) «Класік» на 1 міс. в іноземній валюті № 307231/29403/1-14 (а. с. 8). Відповідно до умов даного договору вкладник вніс, а Банк прийняв грошові кошти в іноземній валюті на вкладний рахунок № 2630.3.00.32695.06 у розмірі 9 000,00 доларів США, на строк з 27.11.2014 року по 27.12.2014 року, зі сплатою процентів за користування грошовими коштами. Відповідно до п. 9 Договору-Заяви № 307231/29403/1-14 від 27.11.2014 року, вкладник підписанням цього Договору-заяви усвідомлює та погоджується з тим, що Основні умови разом з цим Договором-заявою складають договір банківського вкладу та є його невід'ємними частинами. Згідно п. 6 Договору № 307231/29403/1-14 від 27.11.2014 року, після закінчення строку, визначеного п.1 цього Договору-заяви, вклад повертається вкладникові в порядку, строки та на умовах, передбачених положеннями п.5.2. Основних умов. Як вбачається з наданого суду меморіального валютного ордеру № 4730471 від 27.11.2014 року (а.с.8), ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором виконала у повному обсязі та внесла на депозитний рахунок, вказаний у договорі, грошові кошти в іноземній валюті у сумі 9 000,00 доларів США. Строк дії Договору-заяви про банківський строковий вклад (Депозит) «Класік» № 307321/29403/1-14 від 27.11.2014 року сплинув 27.12.2014 року. По закінченню строку дії договорів 18 березня 2015 року Позивач звернувся із заявою про повернення банківського вкладу, розміщеного згідно Договору-Заяви № 307231/29403/1-14 від 27.11.2014 року, що підтверджується відміткою Банку із вхідним № 1148 (а.с. 12). Листом Відповідача № 7.1-7.1/934 від 20.03.2015 року Позивачу відмовлено у задоволенні вимоги щодо повернення коштів, із посиланням на обмеження видачі готівкових коштів згідно постанову НБУ № 160 від 03.03.2015 року «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України».

Крім того судом встановлено, що 11.11.2013 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Дніпропетровське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 2450 про відкриття та обслуговування банківського рахунку фізичної особи в іноземній валюті (а. с. 9-10). Відповідно до умов даного договору Банк зобов'язався відкрити Клієнту поточний рахунок в іноземній валюті № НОМЕР_2 та здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а Клієнт зобов'язався оплачувати послуги банку.

Згідно листа Банку № 2.1-7.1/307 від 18.03.2015р. (а. с. 11) повідомлено, що на рахунках ОСОБА_1 відкритих у філії Дніпропетровського РУ ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» станом на 18.03.2015 року розміщені грошові кошти у наступних розмірах:

на рахунку № НОМЕР_4 - 3 061,62 доларів США;

на рахунку № НОМЕР_5 - 1 005,02 доларів США;

на рахунку № НОМЕР_6 - 7 526,44 доларів США;

на рахунку № НОМЕР_2 - 6 000,08 доларів США,

а всього разом - 17 593,16 доларів США.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов , визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до частини першої та третьої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу ( вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Статтею 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Оцінюючи докази по справі, суд критично ставиться до посилання відповідача на Постанову Правління НБУ № 160 від 03.03.2015 року «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», якою обмежено порядок видачі грошових коштів в іноземній валюті, в тому числі й з депозитних (вкладних) рахунків, оскільки будь-які нормативно-правові акти НБУ, викладені в постановах чи інших документах, є за своїм характером підзаконними нормативними актами та не можуть суперечити закону або змінювати його зміст. У випадку, якщо норми підзаконних нормативно-правових актів не відповідають нормі Закону, для вирішення спірних правовідносин застосовуються норми Закону, які мають вищу юридичну силу, що узгоджується з положеннями частини 4 статті 8 ЦПК України, відповідно якої, у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

Крім того, суд зазначає, що відмова банку у видачі суми вкладів з посиланням на обмеження встановлені Постановою Правління НБУ, є такою, що протирічить чинному законодавству, оскільки позбавляє вкладника права володіти та розпоряджатися належними йому на праві власності грошовими коштами та є порушенням прав вкладника, визначених Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та суперечить нормам Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає доведеною обставиною, що дії відповідача щодо не повернення позивачу суми вкладів за вищезазначеними договорами є неправомірними, у зв'язку з чим позовні вимоги про зобов'язання Відповідача виплатити Позивачу належні йому грошові кошти на загальну суму 17 593,16 доларів США є законними та обґрунтованими.

Що стосується заявлених позивачем вимог про відшкодування моральної шкоди суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Посилання позивача на положення ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» щодо стягнення моральної шкоди є безпідставними, оскільки цей закон застосовується до правовідносин між сторонами, які виникли з приводу депозитного договору, лише в частині не врегульованій нормами ЦК України та іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі є договірними і відшкодування моральної шкоди у випадку їх порушення ні спірним договором про банківський вклад (депозит), ні законом не передбачено.

Стаття 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачає відшкодування моральної шкоди, але відповідно до п.5 ч. 1 ст. 4 цього закону лише у випадку завдання цієї шкоди внаслідок недоліків продукції (дефекту продукції). До правовідносин, що виникли між сторонами, зазначені норми не застосовуються.

Крім того, суд вважає, що позивачем не доведено наявності моральної шкоди, не надано доказів її завдання, та не доведено причино-наслідковий зв'язок між діями відповідача та моральною шкодою позивача, отже, правові підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно роз'яснень наданих у пункті 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року, відповідно до частини першої статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Станом на 29.05.2015 року НБУ встановив офіційний курс валюти: 1 долар США -21,05 грн. Таким чином, 17 593,16 доларів США х 21,05 грн. - дорівнює 370 336,12 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи вимоги ст. 80 ЦПК України, відповідно до якої ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, суд визнає, що ціна позову у даній справі становить 17 593,16 доларів США, що на час ухвалення рішення еквівалентно 370 336,12 грн. (виходячи із курсу НБУ 1 долар США = 21,05 грн.), у зв'язку з чим судовий збір у цій справі підлягає стягненню з відповідача на користь держави у максимальному розмірі - 3 654,00 грн.

На підставі ст.ст. 23, 192, 526, 610, 1058, 1060, 1066, 1068 ЦК України, та керуючись ст. ст. 10, 11, 80, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення банківського вкладу та моральної шкоди - задовольнити частково.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (код ЄДРПОУ 26460727, місце знаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, буд. 9) виплатити ОСОБА_1 належні їй кошти у розмірі 17 593,16 (сімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто три долара США, 16 центів), що на день ухвалення рішення дорівнює 370 336,12 грн. (триста сімдесят тисяч триста тридцять шість гривень, 12 копійок) шляхом перерахування цих коштів на рахунок № НОМЕР_7 в ПАТ «ОТП Банк», відкритий на ім'я ОСОБА_1.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (код ЄДРПОУ 26460727, місце знаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, буд. 9) судовий збір в розмірі 3 654,00 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні, 00 копійок) на користь держави.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д.Л. Черкез