Справа № 570/4415/14-ц

Номер провадження 2/570/126/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2015 року Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Остапчук Л.В.

при секретарі Захарук Г.Л.

за участю: відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівному

цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за несплату аліментів,

в с т а н о в и в :

У зв'язку з тим, що рішенням Рівненського міського суду від 04 лютого 2013 року з відповідача на її користь було стягнуто аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1500 грн. щомісячно починаючи з 16 серпня 2012 року і до повноліття дітей, відповідач вчасно не сплачував аліменти і за ним утворилася заборгованість в сумі 23119,50 грн., позивачка звернулася до суду з позовом і просить стягнути з відповідача на її користь неустойку за прострочення сплати аліментів за січень-лютий 2014 року станом на 28 серпня 2014 року в сумі 6705 грн.

В ході розгляду справи від представника позивачки, адвоката Беруна Р.В., до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача на користь позивачки пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 670 грн. 50 коп.

Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча своєчасно і належним чином була повідомлена про слухання справи. Від її представника, адвоката Беруна Р.В. до суду надійшла заява, в якій він просить слухати справу у відсутності позивачки та його відсутності, позовні вимоги з врахуванням заяви про їх зменшення підтримує і просить позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав і в суді пояснив, що в 2012 році його дружина звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів. За рішенням Рівненського міського суду з нього на її користь було стягнуто аліменти в сумі 1500 грн. на двох дітей щомісячно. Гроші він дає готівкою, крім того купує дітям речі, здійснює оплату за дитячий садок. Через певний час дружина звернулася до суду з позовом про стягнення з нього пені, який був частково задоволений і з нього стягнуто 4000 грн. Він добровільно надавав допомогу у січні і лютому 2014 року, хоча не платив за ці місяці аліментів, але є квитанції, що купував речі. В ці місяці було важке матеріальне становище, так як померла дочка від першого шлюбу, яка була онкохворою. Він звертався у службу у справах дітей з метою перевірки цільового використання коштів, наданих ним на утримання дітей, однак, як було з'ясовано, позивачка витратила близько 6000 грн. не на потреби дітей. В нього згідно квитанцій переплата по аліментах, тому просить відмовити в задоволенні позову.

Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду від 04 лютого 2013 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1500 грн. щомісячно починаючи з 16 серпня 2012 року і до повноліття дітей.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 15 липня 2014 року було змінено рішення Рівненського районного суду від 06 червня 2014 року, зменшено суму пені, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за прострочення сплати аліментів на утримання дітей за період з серпня 2012 року по грудень 2013 року з 10000 грн. до 4000 грн.

Згідно розрахунку державного виконавця № 36/1631/11 від 23 липня 2014 року заборгованість по сплаті аліментів з серпня 2012 року станом на 30 червня 2014 року становить 23119,50 грн. Із вказаного розрахунку вбачається, що в січні-лютому 2014 року ОСОБА_1 не сплачувалися аліменти, а з березня по червень 2014 року аліменти сплачувалися в повному розмірі.

Відповідно до ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Згідно із ч.4 ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачено, що відповідно до ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.

Хоча з матеріалів справи і вбачається, що відповідач не сплачував аліменти в січні-лютому 2014 року, однак він добровільно надавав допомогу, купував дітям речі, що підтверджується відповідними квитанціями, які були надані відповідачем. Крім того, в ці місяці у відповідача ОСОБА_1 було важке матеріальне становище, так як померла дочка від першого шлюбу, яка була онкохворою, що потребувало додаткових витрат з його сторони. За таких обставин суд приходить до висновку, що відсутні підстави для застосування до нього відповідальності у виді сплати неустойки (пені), встановленої ст.196 СК України, тому позовні вимоги є безпідставними та не доведеними.

Крім того, зменшуючи розмір позовних вимог до 670,5 грн. позивачка ОСОБА_2 не надала жодного розрахунку на підтвердження саме такої суми пені за прострочення сплати аліментів, хоча ст.60 ЦПК України покладає саме на позивачку обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається, як на обгрунтування своїх вимог. За таких обставин суд не вбачає порушення прав позивачки, за захистом яких спрямоване її звернення до суду, на даний час аліменти сплачуються своєчасно і в повному обсязі, а тому позов до задоволення не підлягає.

В зв'язку з відмовою в позові, відповідно до ст.88 ЦПК України, не підлягає стягненню і сплачений позивачкою судовий збір.

Керуючись ст.ст.57, 59, 60, 88, 213-215, 223, 294, 295 ЦПК України, ст.ст.195, 196 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

В звдоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за несплату аліментів - відмовити повністю за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Остапчук Л.В.