УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-а-20386/2011 Головуючий в 1-й інстанції

Категорія - 10.3.3 (Ш) Бардін О.С.

Доповідач - Михайлів Л.В.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Михайлів Л.В.

суддів: Митрофанової Л.В., Соколан Н.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 09 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради про визнання дій неправомірними про відмову в нарахуванні державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнення недоплаченої суми допомоги, -

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради (наділі - УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради) про визнання дій неправомірними про відмову в нарахуванні державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнення недоплаченої суми допомоги, посилаючись на те, що з січня 2007р. вона перебуває на обліку у відповідача й отримує від нього щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в меншому розмірі, ніж передбачено ст. 15 Закону України Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Просила суд визнати строк позовної давності пропущеним з поважної причини та поновити його; визнати протиправними дії відповідача по нарахуванню та виплаті їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому, ніж прожитковий мінімум на дитину віком до шести років в період з січня 2007 року по вересень 2008 року включно; зобов'язати відповідача сплатити їй недоплачену грошову суму державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за вказаний період в сумі 7222,75 грн.

Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 09 лютого 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_2 строк звернення до суду.

Визнано протиправним дії УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради щодо нарахування, призначення та виплати ОСОБА_2 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Зобов'язано УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради донарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоотриману нею у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі 1868,61 грн.

Стягнуто з бюджету м. Кривого Рогу на користь ОСОБА_2 державне мито в сумі 3,40 грн.

В іншій частині позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі відповідач УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради ставить питання про скасування постанови суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позову в цій частині, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що позивач є застрахованою особою й отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми», а не ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»; відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, проводив позивачу виплату такої допомоги у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом на рік, при цьому кошти на виплату допомоги у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, починаючи з 09.07.2007 року, в нього відсутні, й оскільки законодавчо це питання не врегульовано, то він не є належним відповідачем по справі. Крім того, позивачем не надано доказів в підтвердження поважності причин пропуску нею строку звернення до суду з позовом.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 у зв'язку з народженням доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради та отримує щомісячно соціальну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як застрахована особа (працююча).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання протиправними дій УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради щодо нарахування, призначення та виплати щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та зобов'язуючи відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 недоотриману нею за цей період суму допомоги в розмірі 1868,61 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем за вказаний період здійснювалась виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в заниженому розмірі, ніж передбачено ст. 15 Закону України Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем оскаржується встановлене судом право позивача на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аналогічне положення містить й ч.1 ст. 15 Закону України Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», нормами якої керувався суд першої інстанції при вирішенні даної справи.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджено прожитковий мінімум на 2007 рік на дітей віком до 6 років в розрахунку на місяць.

Однак, згідно з п. 7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію ст.ст. 41 та 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». А п. 14 ст.71 цього Закону було зупинено дію ч.1 ст.15 та п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

При цьому, абз. 3 ч.2 ст. 56 вказаного Закону встановлено розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на 2007р. й визначено, що її розмір дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В період з квітня 2007 року по 08 липня 2007 року відповідач проводив позивачу виплати сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням порядку і розміру, встановленими вищезазначеними нормами, й спір між сторонами в цій частині відсутній.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. визнано неконституційним п. 7 ст. 71 в частині зупинення на 2007 рік дії ст.ст. 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також п. 14 ст. 71 в частині зупинення дії ч.1 ст.15 та п.3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», у зв'язку з чим було поновлено дію ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та дію ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в попередніх редакціях.

Згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлюється з 01 квітня 2007 року - у розмірі 463 грн., з 01 жовтня 2007 року - у розмірі 470 грн.

Однак, УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради, продовжуючи застосовувати приписи абз. 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», нараховувало та виплачувало позивачу ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з липня по грудень 2007 року у наступних розмірах, а саме: за липень 2007р. - в сумі 129,03 грн., серпень 2007р. - в сумі 132,64 грн., вересень 2007р. - в сумі 134,45 грн., жовтень 2007р. - в сумі 130,64 грн., листопад 2007р. - в сумі 140,05 грн., грудень 2007р. - в сумі 144,10 грн., що підтверджується довідкою № 2871 від 07.10.2008 року, виданою УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради (а.с. 10).

Приймаючи до уваги викладене, суд першої інстанції правильно визначив, що саме з 09.07.2007 року, тобто з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України, по 31.12.2007 року - до кінця поточного року, відповідач повинен призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_2 недотриману нею за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років на час її виплати.

При цьому посилання відповідача на те, що позивач є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування й не має права на виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до положень ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», не спростовують правильності висновків суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій щодо призначення, нарахування та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та зобов'язання нарахувати та виплатити цю допомогу у вказаний період.

Положення Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми», на підставі якої відповідачем за оспорюваний період нараховувалася позивачу державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суперечать, як положенням ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», так і положенням ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», які мали пріоритет у застосуванні до врегулювання спірних правовідносин в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Посилання ж відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не може бути враховано колегією суддів як підстава для невиконання відповідачем своїх зобов'язань, встановлених ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Крім того, питання фінансування видатків на реалізацію програми виплати такої допомоги не є предметом розгляду цього спору.

Спростовуються й доводи апеляційної скарги УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради відносно того, що воно є неналежним відповідачем у справі, оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 32 від 16.01.2007 року, з квітня 2007 року допомога по догляду за дитиною застрахованим особам призначається і виплачується органами праці і соціального захисту населення за місцем проживання застрахованої особи. Отже, УПСЗН виконкому Довгинцівської районної у місті ради є належним відповідачем у справі.

Безпідставними й такими, що спростовуються матеріалами справи вважає колегія суддів й доводи відповідача щодо відсутності доказів в підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку для звернення до суду за захистом своїх прав.

Разом з тим, визначаючи конкретний розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку й зобов'язуючи відповідача виплатити його на користь позивача, суд першої інстанції допустив порушення правил застосування норм матеріального права, не врахувавши що у відповідності до ст.ст. 21, 105, 162 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.

Нарахування позивачу такої допомоги є компетенцією Управління праці та соціального захисту населення і суд не може виконувати функції цього органу в частині нарахування конкретної суми такої допомоги.

З викладеного вбачається, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що адміністративний суд повинен визнавати дії суб'єктів владних повноважень протиправними і зобов'язувати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не розраховувати суму й зазначати її в резолютивній частині ухваленого судового рішення.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність виключення з резолютивної частини ухваленої постанови конкретного розміру державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку повинен нарахувати й виплатити відповідач на користь позивача.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 постанова суду не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, п.1 ч.1 ст. 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради задовольнити частково.

Постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 09 лютого 2010 року змінити, виключивши з її резолютивної частини посилання на розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 1868,61 грн., який підлягає донарахуванню та виплаті на користь ОСОБА_2.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: