Справа № 2- 151 / 2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

 12   лютого  2009  року       Новосанжарський районний суд Полтавської області в    складі:

                                         головуючого судді - Стрельченко Т.Г.,

                                при секретарі -  Нестеренко  О.В.,

                                з  участю   адвоката   - ОСОБА_1,

                                позивача  - ОСОБА_2,                             

                                відповідача  -ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нові Санжари  Полтавської  області    цивільну  справу за   позовом    ОСОБА_4 до  ОСОБА_3  про  визначення  часток   у  праві  спільної  часткової   власності   та   визнання   права  власності   на  Ѕ частину   житлового  будинку   з  господарськими   побудовами ,-

В С Т А Н О В И В:

У  листопаді   2008  року  ОСОБА_4  звернулась  до  суду  з  вказаним   позовом   до  відповідача ОСОБА_3.  Просила  суд  визнати  за нею  право  власності   на Ѕ   частину  набутого   під  час   шлюбу  житлового  будинку  з  господарськими  побудовами,  розташованих  в  с. Мала Перищепина ,  Новосанжарського  району  ,  Полтавської  області ,  посилаючись  на  ст. 70 СК  України.

В   судовому   засіданні   позивачка  позов  підтримала. 

Відповідач  та  його  адвокат  в  судовому  засіданні  позовні   вимоги   не  визнали .

Суд,  заслухавши   пояснення  сторін,  допитавши  свідків,  думку  адвоката,  вивчивши  матеріали  справи ,  приходить  до  висновку,  що  позов  не  підлягає   задоволенню  з  наступних  підстав.

Відповідно  до  п.1  розділу  VІІ  „ Прикінцевих   положень” Сімейного  кодексу,  на  норми  якого  посилається   позивач,  зазначений  кодекс  набрав чинності    з  01.01.2004 року.

За  загальним  правилом  дії  законів  та  інших  нормативно-правових   актів   у  часі (ч.1  ст. 58  Конституції  України)  норми   Сімейного  кодексу застосовуються  до  сімейних  відносин, які  виникли  після   набрання   ним  чинності,  тобто  не  раніше   ніж  01.01.2004  року.

До  сімейних  відносин, які   вже  існували на  зазначену  дату,  норми  СК застосовуються  в  частині  лише  тих  прав  і  обов'язків,  що   виникли  після  набрання  ним  чинності.

Судом  встановлено  ,  що  з  10.08.2001  року  по  2008  рік  сторони  проживали  в  зареєстрованому шлюбі,  який    відповідно  до  свідоцтва  про  розірвання  шлюбу,  розірвали 04 листопада  2008  року ( а.с.7).

Судом  встановлено,  що   відповідач  ОСОБА_3  відповідно   договору   купівлі-продажу  від  20  лютого  2001  року  купив   у  ОСОБА_5  та  ОСОБА_6 житловий  будинок  з   господарськими   будівлями,  що  знаходиться   АДРЕСА_1 ( а.с. 20).

На  час   придбання  спірного  домоволодіння  діяв  Кодекс  про   шлюб  та   сім'ю  України.

Відповідно  до   ст. 24  КпШС України  майно,  яке  належало   кожному  з  подружжя   до   одруження ,  є  власністю    кожного  з   них .

Як    вбачається  з   матеріалів   справи  спірне   домоволодіння   не   перереєстроване   на  відповідача  в  бюро  технічної  інвентаризації.

Провівши  системний  аналіз  доказів,  суд  прийшов  до  висновку  ,  що  у  сторін  як  на  час   виникнення   даного  спору  , так  і  на  час  розгляду   даного  спору  ,  спірне   домоволодіння   не  було   і  не   є  об'єктом   спільної сумісної  власності  .  Правовстановлюючі   документи  відсутні. 

Відповідно  до  ч.3 ст. 10 ЦПК  України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона  посилається    як  на  підставу  своїх  вимог  або  заперечень. В  ході  розгляду  справи    судом роз'яснювались особам,  які  беруть  участь  у  справі  їх  права   та  обов'язки ,  сторони  попереджувались  про  наслідки   вчинення  або  не вчинення  процесуальних  дій.

Оцінивши  зібрані   по  справі   докази,  суд  приходить   до    висновку  про    відмову   в  задоволенні  позовних  вимог  ОСОБА_4.

Показання  свідків ОСОБА_7,  ОСОБА_8,  ОСОБА_9  не  спростовують  висновків  суду.

Керуючись  ст.ст. 10,  212,  214,  218  ЦПК  України,  суд,

В И Р І Ш И В:

В  задоволенні позовних  вимог  ОСОБА_4  відмовити.

Рішення   може  бути  оскаржене    в  апеляційному  порядку   до  апеляційного  суду  Полтавської  області   через  суд  першої  інстанції  шляхом  подачі   в  10-дений  строк  з  дня  проголошення    заяви  про   апеляційне  оскарження    і  поданням  після  цього   протягом   20 днів  апеляційної  скарги , або  в  порядку   ч.4  ст. 295  ЦПК  України.

Суддя  / підпис /

Відповідає  оригіналу

Голова  Новосанжарського

районного суду                                                                                                      Т.Г.Стрельченко