№2a-1021/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2009 р. Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі: головуючого Кондратюка А.Д.

при секретарі Яковчук М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в АДРЕСА_1 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання неправомірних дій та стягнення недовиплачених коштів, суд

встановив:

Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить рішенням суду визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на його користь з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради недовиплачені кошти в сумі 33398, 30 гривень, передбачені ст.ст. 37, 39 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.12.2005 року по 01.12.2008 року, мотивуючи це тим, що він являється потерпілим від Чорнобильської катастрофи, проживає та працює в зоні гарантованого добровільного відселення.

В заяві до суду позивач просив справу розглядати в його відсутність, а позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до початку розгляду справи надав до суду лист, в якому просив розглядати справу в його відсутність, позов не визнає.

Дослідивши матеріали справи, в їх сукупності та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що позивач проживає та працює в АДРЕСА_1 - зоні гарантованого добровільного відселення, та являється потерпілим від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, таким чином він має право на отримання коштів в розмірах, що передбачені ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Тобто, у спірний період часу, ці доплати та допомоги виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які проживають на території посиленого радіоекологічного контролю, проводиться доплата в розмірі 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця, а до ст. 39 даного закону, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата у зоні

гарантованого добровільного відселення у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат, щомісяця.

Однак, позов підлягає частковому задоволенню, оскільки дію ст.37, абзацу третього частини першої ст.39 зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсації і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом № 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005 року. На 2007 рік і 2008 рік дію цих норм зупинено згідно із Законом № 489-V (489-16) від 19.12.2006 року, і лише з 9 липня 2007 року і 22.05.2008 року їх дію відновлено рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 (Voa6p710-07) від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 року.

Відповідно до ст. 99 КАС України встановлюється річний строк для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Заборгованість по ст. 39 ЗУ «Про статус...» підлягає стягненню відповідно до ч.2 ст.233, ст.238 «Кодексу законів про працю України», незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці» є складовою структури заробітної плати.

При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах:

· з 1.09.2005 р. - 332 грн.; -з 1.01.2006 р. - 350 грн.; -з 1.07.2006 р. - 375 грн.;

· з 1.12.2006 р. - 400 грн.; -з 1.04.2007 р. - 420 грн.; -з 1.07.2007 р. - 440 грн.;

· з 1.10.2007 р. - 460 грн.; -з 1.01.2008 р. - 515 грн.; -з 1.04.2008 р. - 525грн.; - з 1.10.2008 р. -545грн.;

Отже, з урахуванням викладеного вище, та відповідно до проведеного розрахунку, за весь спірний період часу розмір заборгованості перед позивачем складає

- за ст. 37 ЗУ «Про статус...» (за мінусом отриманих коштів в сумі - 16, 80 грн.) -

1653, 20 гривни за періоди з 01.12.2007 р. по 01.01.2008 p., з 01.05.2008 р. по 01.12.2008

р., за ст. 39 ЗУ «Про статус...» (за мінусом отриманих коштів в сумі 147 грн.) -

13347, 00 гривень за періоди з 01.12.2005 року по 01.01.2006 року, з 01.07.2007 року

по 01.01.2008 року, з 01.05.2008 року по 01.12.2008 року, а всього 15000, 20 гривень.

Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради, тому суд, стягує з нього дані кошти, а заперечення відповідача проти позову безпідставні. В решті вимог відмовити за безпідставністю.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7-12, 158-163, 167, 254 КАС України, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 37, 39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постановою Кабінету Міністрів України № 987 від 20.06.2000 року «Про затвердження порядку використання коштів фонду для здійснення заходів щодо ліквідації Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення», суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради - неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_1 недовиплачені кошти в сумі 15000, 20 гривень, в решті вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня складання постанови.