№ 2a-1126/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2009 р. Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі: головуючого Кондратюка А.Д.

при секретарі Яковчук М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коростені адміністративний позов ОСОБА_1, яка також діє в інтересах неповнолітньої дитини до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання неправомірних дій та стягнення недовиплачених коштів, суд

встановив:

Позивачка, яка також діє в інтересах неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, звернулась до суду з даним позовом та просить рішенням суду визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради недовиплачені кошти в сумі 20151, 60 гривну, передбачені ст.ст. 37, 39 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року та з 01.06.2008 року по 30.11.2008 року, мотивуючи це тим, що вона та її дитина являються потерпілими від Чорнобильської катастрофи, проживають та вона працює в зоні гарантованого добровільного відселення.

В заяві до суду позивачка просила справу розглядати в її відсутність, а позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до початку розгляду справи надав до суду лист, в якому просив розглядати справу в його відсутність, позов не визнає.

Дослідивши матеріали справи, в їх сукупності та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що позивачка та її дитина проживають та вона працює в м. Коростені - зоні гарантованого добровільного відселення, являються потерпілими від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, таким чином вони мають право на отримання коштів в розмірах, що передбачені ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Тобто, у спірний період часу, ці доплати та допомоги виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які проживають на території посиленого радіоекологічного контролю, проводиться доплата в розмірі 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця, а до ст. 39 даного закону, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата у зоні

гарантованого добровільного відселення у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат, щомісяця.

Однак, позов підлягає частковому задоволенню, оскільки дію ст.37, абзацу третього частини першої ст.39 зупинено в частині виплати компенсації і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2007 рік і 2008 рік згідно із Законом № 489-V (489-16) від 19.12.2006 року, і лише з 9 липня 2007 року і 22.05.2008 року їх дію відновлено рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 (Voa6p710-07) від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 року.

Відповідно до ст. 99 КАС України встановлюється річний строк для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах:

-з 1.07.2007 р. - 440 грн.; - з 1.10.2007 р. - 460 грн.; -з 1.01.2008 р. - 515 грн.; -з 1.04.2008 р. - 525грн.; - з 1.10.2008 р. - 545 грн.; -з 1.12.2008 р. - 605 грн.;

Отже, з урахуванням викладеного вище, та відповідно до проведеного розрахунку, за весь спірний період часу розмір заборгованості перед позивачем складає - за ст. 37 ЗУ «Про статус...» (за мінусом отриманих коштів в сумі - 50, 40 грн.) -4661, 60 гривна, за ст. 39 ЗУ «Про статус...» (за мінусом отриманих коштів в сумі 147 грн.) - 11633, 00 гривни, за періоди з 01.07.2007 р. по 31.12.2007 p., з 01.06.2008 р. по 30.11.2008 p., а всього 16294, 60 гривни.

Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради, тому суд, стягує з нього дані кошти, а заперечення відповідача проти позову безпідставні. В решті вимог відмовити за безпідставністю.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7-12, 158-163, 167, 254 КАС України, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 37, 39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постановою Кабінету Міністрів України № 987 від 20.06.2000 року «Про затвердження порядку використання коштів фонду для здійснення заходів щодо ліквідації Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення», суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради - неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_1 недовиплачені кошти в сумі 16294, 60 гривни, в решті вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня складання постанови.