Справа № 22ас/1868 Головуючий в суді 1 інстанції Білоусенко І.В.
Категорія 31 Доповідач: Жигановська О.С.
ПОСТАНОВА Іменем України
19 червня 2006 року апеляційний суд Житомирської області
в складі: головуючої Жигановської О.С.
суддів Омельчука М.І., Кашапової Л.М.
при секретарі Нечипоренко І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру з нарахування і виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі про стягнення коштів за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі на рішення Овруцького районного суду від 28.11.2005 року,
встановив:
В серпні 2005 року позивачка звернулась до суду із позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідачів на її користь недоплачені за 2002-2005 роки кошти, передбачені ст.ст.37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в сумі 17484 грн. В обґрунтування позову зазначила, що є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії. Всупереч вимогам Закону, який пов'язує розмір цих виплат із мінімальною заробітною платою, соціальні виплати у вказаний період вона отримувала в розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836.
Рішенням Овруцького районного суду від 28.11.2005 року позов задоволено. На користь позивачки стягнуто: з управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення в сумі 14570 грн.; з Житомирського обласного центру з нарахування і виплати пенсій - допомогу в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування в сумі 2914 грн.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Розмір виплат, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначений постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що відповідає вимогам ст.ст 62,67 даного Закону.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції проігнорував вимоги ст. 2 Закону України від 13 грудня 2001 р. "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік", згідно якої до прийняття Верховною Радою України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, Кабінет Міністрів України здійснює перегляд цих норм, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України на поточний рік. Отже, в межах існуючих фінансових можливостей держава гарантує виплату окремих видів компенсацій і допомоги в розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836, в т.ч. і тих, що є предметом позову.
Оскільки судом порушені норми матеріального права і це призвело до неправильного вирішення справи, рішення належить скасувати на підставі п.З ч.І ст.202 КАС України і ухвалити постанову про відмову в позові за безпідставністю вимог.
Керуючись ст.ст.195,198,202,205,207,212,254 КАС України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі задовольнити.
Скасувати рішення Овруцького районного суду від 28.11.2005 року і ухвалити нову постанову. Відмовити ОСОБА_1 в позові до Житомирського обласного центру з нарахування і виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі про стягнення коштів за безпідставністю.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.