ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року ( 14 год. 25 хв.)Справа № 808/679/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енологія Плюс», м. Пологи Запорізької області

до відповідача: Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізької області, м. Пологи Запорізької області

про: скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енологія Плюс» (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000172211 від 28.01.2015.

В обґрунтування позову посилається на те, що висновки контролюючого органу про порушення товариством вимог ст.ст. 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є безпідставними та недоведеними, оскільки ані оскаржуване податкове повідомлення-рішення, ані акт перевірки від 22.01.2015 № 75/08-15-22-021/37260687 не розкривають зміст вказаного порушення. Зазначає, що ст. 2 вказаного Закону не містить норми, яка б передбачала граничний строк поставки імпорту товару резиденту та не визначає обов'язок імпортера, який здійснює імпортні операції, поставляти продукцію на територію України протягом визначеного граничного строку. У зв'язку із цим, вважає застосування ст. 2 Закону недоречним. Позивач стверджує, що оскільки на сьогодні відсутня норма Закону, яка б зобов'язувала імпортера ТОВ «Енологія Плюс» здійснювати імпортні операції, поставляти продукцію на митну територію України протягом визначеного граничного строку, застосування ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є незаконним.

В письмових поясненнях від 15.04.2015 вх. № 15843 товариство також посилається на те, що контролюючий орган дізнався про порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за договором 02.04.2014 та 03.06.2014, відповідно на день прийняття спірного податкового повідомлення-рішення 27.01.2015 строки, передбачені ст. 250 Господарського кодексу України, вже сплинули.

Позивач у судове засідання 15.04.2015 не з'явився, у письмових поясненнях клопоче про розгляд справи за його відсутності. На позовних вимогах наполягає.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 18.02.2015 вх. № 7584 посилається на те, що Пологівською ОДПІ отримано від уповноважених банків повідомлення про виявлені факти порушення ТОВ «Енологія Плюс» термінів розрахунків в іноземній валюті, у зв'язку із чим була призначена та проведена контролюючим органом позапланова виїзна перевірка товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними контрактами № 16/2013 від 30.10.2013, № 29/2013 від 29.11.2013, № 4/2013 від 01.07.2013 за період з 13.01.2014 по 20.01.2015. Вказує, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення ТОВ «Енологія Плюс» вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Тому, 28.01.2015 Пологівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення про нарахування ТОВ «Енологія Плюс» пені в сумі 38 301,56 грн. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі законних висновків перевірки, а тому підстави для його скасування відсутні. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У судове засідання 15.04.2015 прибув представник відповідача та підтримав заперечення, викладені у відзиві.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 41 КАС України, відповідно до якої у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що на підставі направлення від 31.12.2014 № 856, виданого Пологівською об'єднаною державною податковою інспекцією, Тоцькою О.І. завідувачем сектору перевірок окремих платників відділу податкового аудиту, ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, інших законодавчих актів України та наказу Пологівської ОДПІ від 30.12.2014 № 3073, проведена позапланова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Енологія Плюс» з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом № 16/2013 від 30.10.2013, № 29/2013 від 29.11.2013, № 4/2013 від 01.07.2013 за період з 13.01.2014 по 20.01.2015, про що складено акт від 22.01.2015 № 75/08-15-22-021/37260687.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Енологія Плюс» вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» з урахуванням п. 3 Постанови правління НБУ № 475 від 16.11.2012 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» ,п. 1 Постанови правління НБУ № 453 від 14.11.2013 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» , п 1 Постанови правління НБУ № 270 від 12.05.2014 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» по зовнішньоекономічним контрактам № 16/2013 від 30.10.2013 з компанією Desobry S.A. Tournai, Бельгія за період з 07.06.2014 по 23.09.2014 за сумою заборгованості 1 600,30 євро (109 днів), за період з 05.12.2014 по 31.12.2014 за сумою заборгованості 15,00 євро (27 днів) та за період з 01.01.2015 по 15.01.2015 за сумою заборгованості 15,00 євро (15 днів); договором купівлі-продажу № 4/2013 від 01.07.2013 з компанією Latteria di Montagna Matilde di Canossa Srl, Італія за період з 07.06.2014 по 11.12.2014 за сумою заборгованості 37,25 євро (188 днів) та період з 06.05.2014 по 11.12.2014 за сумою заборгованості 6,48 євро (220 днів) та за період з 21.08.2014 по 11.12.2014 за сумою заборгованості 38,84 євро (113 днів); договору купівлі-продажу № 29/2013 від 29.11.2013 JOLKA SA, Іспанія за період з 06.05.2014 по 27.10.2014 за сумою заборгованості 3 654,35 євро (175 днів), за період з 28.10.2014 по 15.01.2014 за сумою заборгованості 84,44 євро (80 днів).

28.01.2015 Пологівською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Запорізькій області, на підставі акту перевірки від 22.01.2015 № 75/08-15-22-021/37260687, винесено податкове повідомлення-рішення № 0000172211, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Енологія Плюс» нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня у сфері ЗЕД.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 28.01.2015 № 0000172211 ТОВ «Енологія Плюс» звернулось до суду.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» № 5480-VI від 06.11.2012 року внесено зміни до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (доповнено статтю 2 частиною 4), відповідно до яких Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, аніж ті, що встановлені частиною першою статті 1 та 2 цього Закону.

Відповідно до п.3 Постанови Правління Національного банку України від 16.11.2012 № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 за № 1921/22233), розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачених в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватись у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постанова набирає чинності з наступного робочого дня після дня її офіційного опублікування. Пункти 3-8 цієї постанови діють протягом 6 місяців з моменту набрання чинності цією постановою (вступає в силу з 19.11.2012).

Пунктом 1 Постанови Правління Національного банку України від 14.11.2013 № 453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2013 р. за № 1951/24483), розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постанова набирає чинності з 20 листопада 2013 року та діє до 17 травня 2014 року.

Пунктом 1 Постанови Правління Національного банку України від 12.05.2014 № 270 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 року за № 496/25273), розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постанова набирає чинності з 20 травня 2014 року та діє до 20 серпня 2014 року.

Судом з'ясовано, що між компанією Desobry S.A. Tournai, Бельгія (продавець) та ТОВ «Енологія Плюс» (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 16/2013 від 30.10.2013, відповідно до умов якого продавець призначає покупця ексклюзивним імпортером своїх брендів в Україні.

Відповідно до п. 3.3 контракту 100 % передплата за товар здійснюється покупцем двома платежами, 20 % від всієї суми після отримання покупцем проформи від продавця ,і 80 % після повідомлення покупця про готовність товару до відвантаження. Товар поставляється окремими партіями на протязі строку дії вказаної угоди (п. 4.1 контракту).

Позаплановою виїзною перевіркою встановлено, що за зовнішньоекономічним контрактом № 16/2013 від 30.10.2013 з компанією Desobry S.A. Tournai, Бельгія у позивача рахувалась прострочена дебіторська заборгованість за період з 07.06.2014 по 23.09.2014 за сумою 1 600,30 євро, за період з 05.12.2014 по 31.12.2014 за сумою 15,00 євро та за період з 01.01.2015 по 15.01.2015 за сумою 15,00 євро.

Також, 01.07.2013 між компанією Latteria di Montagna Matilde di Canossa Srl, Італія (продавець) та ТОВ «Енологія Плюс» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 4/2013, відповідно до умов якого продавець визначає покупця ексклюзивним імпортером своїх брендів.

Відповідно до п. 3.3 договору 100 % передплата за товар здійснюється покупцем двома платежами, 20 % від всієї суми після отримання покупцем проформи від продавця ,і 80 % після повідомлення покупця про готовність товару до відвантаження. Товар поставляється окремими партіями на протязі строку дії вказаної угоди (п. 4.1 договору ).

Позаплановою виїзною перевіркою встановлено, що за договором купівлі-продажу № 4/2013 від 01.07.2013 з компанією Latteria di Montagna Matilde di Canossa Srl, Італія у позивача рахувалась прострочена дебіторська заборгованість за період з 07.06.2014 по 11.12.2014 за сумою 37,25 євро, за період з 06.05.2014 по 11.12.2014 за сумою 6,48 євро та за період з 21.08.2014 по 11.12.2014 за сумою 38,84 євро.

Крім того, 29.11.2013 між JOLKA SA, Іспанія (продавець) та ТОВ «Енологія Плюс» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 29/2013, відповідно до умов якого продавець призначає покупця ексклюзивним імпортером своїх брендів в Україні.

Відповідно до п. 3.3 договору 100 % передплата за товар здійснюється покупцем двома платежами, 20 % від всієї суми після отримання покупцем проформи від продавця ,і 80 % після повідомлення покупця про готовність товару до відвантаження. Товар поставляється окремими партіями на протязі строку дії вказаної угоди (п. 4.1 договору).

Позаплановою виїзною перевіркою встановлено, що за договором купівлі-продажу № 29/2013 від 29.11.2013 з JOLKA SA, Іспанія у позивача рахувалась прострочена дебіторська заборгованість за період з 06.05.2014 по 27.10.2014 за сумою заборгованості 3 654,35 євро (175 днів), за період з 28.10.2014 по 15.01.2014 за сумою заборгованості 84,44 євро.

Враховуючи те, що у позивача за спірні періоди рахувалась заборгованість по вищезазначеним контрагентам, то суд приходить до висновку про наявність порушень з боку ТОВ «Енологія Плюс» вимог ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Згідно ст. 4 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції Закону № 1669-VII ( 1669-18 ) від 02.09.2014 ) порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Судом з'ясовано, що контролюючим органом здійснено нарахування пені за зовнішньоекономічним контрактам № 16/2013 від 30.10.2013 з компанією Desobry S.A. Tournai, Бельгія за період з 07.06.2014 по 23.09.2014 за сумою заборгованості 1 600,3 євро (109 днів), за період з 05.12.2014 по 31.12.2014 за сумою заборгованості 15,00 євро (27 днів) та за період з 01.01.2015 по 15.01.2015 за сумою заборгованості 15,00 євро (15 днів); договором купівлі-продажу № 4/2013 від 01.07.2013 з компанією Latteria di Montagna Matilde di Canossa Srl, Італія за період з 07.06.2014 по 11.12.2014 за сумою заборгованості 37,25 євро (188 днів) та період з 06.05.2014 по 11.12.2014 за сумою заборгованості 6,48 євро (220 днів) та за період з 21.08.2014 по 11.12.2014 за сумою заборгованості 38,84 євро (113 днів); договору купівлі-продажу № 29/2013 від 29.11.2013 JOLKA SA, Іспанія за період з 06.05.2014 по 27.10.2014 за сумою заборгованості 3 654,35 євро (175 днів), за період з 28.10.2014 по 15.01.2014 за сумою заборгованості 84,44 євро (80 днів).

При цьому, нарахування пені проведено контролюючим органом із дотриманням вимог ст. 4 Закону щодо неперевищення розміру пені від вартості недопоставленого товару.

Статтею 6 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування,поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Частиною 2 ст.4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» також передбачено, що нарахування пені зупиняється (припиняється) у разі звернення резидента до Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії із позовом про стягнення заборгованості з нерезидента.

Проте, як встановлено контролюючим органом, висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку про продовження строків зарахування виручки в іноземній валюті по зазначеним контрактам ТОВ «Енологія Плюс» не отримувало. Позови до судових органів про стягнення заборгованості з вищеперелічених нерезидентів товариство не подавало. Вказані обставини позивачем не заперечувались.

Твердження позивача про те, що ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не містить норми, яка б передбачала обов'язок імпортера поставляти продукцію на територію України протягом визначеного граничного строку, суд вважає законодавчо необґрунтованим. Стаття 2 вказаного Закону обмежує імпортера у строку відстрочення поставки, яка має бути здійснена не пізніше 180 календарних днів (або іншого встановленого НБУ строку) з моменту здійснення авансового платежу.

Посилання позивача на положення ст. 250 ГК України суд оцінивши відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно зі ст. 239 «Види адміністративно-господарських санкцій» Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Виходячи із змісту частини 1 статті 238 Господарського кодексу України, санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Пеня, стягнення якої передбачено ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за порушення резидентом термінів, визначених у статтях 1 та 2 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарських санкцій та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю (статті 239, 241 Господарського кодексу України). Порядок нарахування і стягнення адміністративно-господарських санкцій не регулюється Податковим кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України аміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів (ч. 2 ст. 250 ГК України).

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, яких зобов'язаний дотримуватися уповноважений орган державної влади при виявленні факту порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема порушення правил здійснення розрахунків в іноземній валюті, у зв'язку з чим міг прийняти рішення про застосування пені виключно протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Вказана правова позиція дійсно висловлена у постанові Верховного Суду України від 25.03.2008 у справі № 21-2343во07.

Однак, у спірних ситуаціях, які розглядались, мало місце закінчення господарського порушення, шляхом поставки товару, хоча із порушенням строків.

Якщо дослідити строки прострочення поставки за зовнішньоекономічними контрактами та відповідно періоди нарахування пені, то суд приходить до висновку про те, що податковим органом не пропущено річний строк для застосування пені з моменту вчинення самого правопорушення, яке було триваючим.

Так, за контрактом № 16/2013 від 30.10.2013 з компанією Desobry S.A. Tournai, Бельгія проведено нарахування пені за період з 07.06.2014 по 23.09.2014, за період з 05.12.2014 по 31.12.2014 та за період з 01.01.2015 по 15.01.2015; за договором купівлі-продажу № 4/2013 від 01.07.2013 з компанією Latteria di Montagna Matilde di Canossa Srl, Італія проведено нарахування пені за період з 07.06.2014 по 11.12.2014, за період з 06.05.2014 по 11.12.2014 та за період з 21.08.2014 по 11.12.2014; за договором купівлі-продажу № 29/2013 від 29.11.2013 JOLKA SA, Іспанія проведено нарахування пені за період з 06.05.2014 по 27.10.2014, за період з 28.10.2014 по 15.01.2014.

Оскільки нарахування пені здійснено Пологівською ОДПІ згідно податкового повідомлення-рішення № 0000172211 від 28.01.2015, то річний строк починає свій відлік з 28.01.2014. Однак, із наведених вище нарахувань вбачається, що такий термін не був перевищений відповідачем, а тому і порушення вимог ст. 250 ГК України не мало місця.

Також слід зазначити, що в поясненнях ТОВ «Енологія Плюс» посилається на те, що контролюючий орган пропустив шестимісячний строк застосування адміністративно-господарських санкцій з моменту виявлення такого порушення. При цьому зазначає, що порушення термінів розрахунків в іноземній валюті встановлені згідно: повідомлення ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» № 075-10/908 від 02.04.2014 (сума простроченої дебіторської заборгованості за імпортним контрактом № 16/2013 від 30.10.2013); повідомлення ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» № 075-10/1279 від 03.06.2014 (сума простроченої дебіторської заборгованості за імпортним контрактом № 4/2013 від 01.07.2013) та повідомлення ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» № 075-10/1279 від 03.06.2014 (сума простроченої дебіторської заборгованості за імпортним контрактом № 29/2013 від 29.11.2013).

Однак, суд зазначає, що в даному випадку банк, виконуючи покладені на нього обов'язки, повідомив контролюючий орган про ймовірні факти порушення ТОВ «Енологія Плюс» вимог валютного законодавства, які підлягали перевірці.

Тому, провівши позапланову документальну виїзну перевірку, за результатами якої було складено акт від 22.01.2015 № 75/08-15-22-021/37260687, саме тоді контролюючий орган виявив факти порушення ТОВ «Енологія Плюс» вимог ст. 2 Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Тобто, шестимісячний строк застосування адміністративно-господарських санкцій з моменту виявлення допущеного позивачем порушення, відповідачем пропущено не було, оскільки податкове повідомлення-рішення № 0000172211 винесено 28.01.2015.

Посилання позивача на судові рішення в адміністративній справі № 0870/6215/12 суд вважає такими, що не суперечать позиції суду, викладеній у даній справі.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, оцінивши докази по справі у їх сукупності дійшов до висновку, що відповідачем доведено обставини, викладені в акті перевірки від 22.01.2015 № 75/08-15-22-021/37260687 про порушення ТОВ «Енологія Плюс» вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Тому, нарахування пені оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 0000172211 від 28.01.2015 є законним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог ТОВ «Енологія Плюс» суд відмовляє в повному обсязі.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

При зверненні до суду з адміністративним позовом, позивач сплатив суму судового збору за вимоги майнового характеру в розмірі 182 грн. 70 коп., що становить 10 відсотків ставки судового збору, а відтак решта суми судового збору підлягає стягненню з позивача пропорційно до відхиленої частини вимоги.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Енологія Плюс» до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енологія Плюс» на користь Державного бюджету України 1644,30 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко