ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 травня 2015 року Чернігів Справа № 825/1253/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді - Д'якова В.І.,

за участю секретаря - Воєдило Л.П.,

представників позивача - Рилача Ю.В., Мордасової В.О.,

представників відповідача - Салія Є.В., Кашиної С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» до Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС, Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості, скасування карток відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» (далі - ПрАТ «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки») звернулось до суду з адміністративним позовом до Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС, Чернігівської митниці ДФС в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів від 28.01.2015 № 102040000/2015/000013/1;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102040000/2015/05016 від 28.01.2015;

- визнати протиправним та скасувати рішення Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів від 20.02.2015 № 102040000/2015/000066/1;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102040000/2015/05071 від 20.02.2015;

- визнати протиправним та скасувати рішення Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів від 30.01.2015 № 102040000/2015/000019/1;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102040000/2015/05021 від 30.01.2015;

- визнати протиправним та скасувати рішення Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів від 02.02.2015 № 102040000/2015/000024/1;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102040000/2015/05029 від 03.02.2015;

- визнати протиправним та скасувати рішення Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів від 19.02.2015 № 102040000/2015/000059/1;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102040000/2015/05064 від 19.02.2015;

- визнати протиправним та скасувати рішення Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів від 20.02.2015 № 102040000/2015/000067/1;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102040000/2015/05070 від 20.02.2015.

Свої вимоги представник позивача мотивує тим, що ПрАТ «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки», в рамках своєї господарської діяльності, імпортує сировину та напівфабрикати для виготовлення готової продукції.

Зокрема, на підставі контракту № Т01/15-U від 10.12.2014, укладеного з Брітіш Амерікан Тобакко (GLР) Лімітед позивач імпортує необроблений тютюн типу Вірджинія, трубовогневої сушки з відділеною середньою жилкою для виробництва сигарет, країна походження Індія в кількості та асортименті, що визначаються в додатках до контракту. Позивач, у період з січня по лютий (включно) 2015 року, імпортував товар партіями на підставі додатку № 1, №2 до контракту.

Після прибуття кожної з партії товарів на митну територію Україну, позивач звернувся до митних органів, а саме до виїзної групи митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС України, для здійснення митного оформлення імпорту.

Проте, відповідачем було оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102040000/2015/05016 від 28.01.2015; №102040000/2015/05071 від 20.02.2015; №102040000/2015/05021 від 30.01.2015; №102040000/2015/05029 від 03.02.2015; №102040000/2015/05064 від 19.02.2015; №102040000/2015/05070 від 20.02.2015 та ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів №102040000/2015/000013/1 від 28.01.2015; №102040000/2015/000066/1 від 20.02.2015; №102040000/2015/000019/1 від 30.01.2015; №102040000/2015/000024/1 від 02.02.2015; №102040000/2015/000059/1 від 19.02.2015; №102040000/2015/000067/1 від 20.02.2015.

Позивач вважає вказані рішення протиправними та таким, що підлягають скасуванню, посилаючись на те, що ПрАТ «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» було подано всі необхідні документи для здійснення митного оформлення імпорту передбачені ст. 53 Митного кодексу України, тому існують всі підстави для визначення митної вартості товару за основним методом. При цьому, зауважив, що митним органом не надано доказів на підтвердження того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а жодна окрема підстава, на яку посилається відповідач як обґрунтування коригування митної вартості заявленої позивачем, так і їх сукупність не дають йому законних підстав для винесення спірних рішень, а тому такі рішення порушують права позивача та підлягають скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, надали суду письмові заперечення, в яких виклали свою позицію проти доводів позивача та просили суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржувані рішення та картки відмови відповідають вимогам митного законодавства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі контракту № Т01/15-U від 10.12.2014, укладеного з Брітіш Амерікан Тобакко (GLР) Лімітед позивач імпортує необроблений тютюн типу Вірджинія, трубовогневої сушки з відділеною середньою жилкою для виробництва сигарет, країна походження Індія (надалі - «товар») в кількості та асортименті, що визначаються в додатках до контракту (а.с. 29-37).

На підставі додатків № 1, №2 до контракту, позивач протягом січня по лютий (включно) 2015 року, імпортував товар партіями (всього шість партій).

Відповідно до п. 3.1. контракту, поставки товару здійснювались на умовах DDU в м. Прилуках, визначений в «Інкотермс - 2000».

Згідно з розділу 5 контракту для митного оформлення товару позивач повинен був отримати від продавця оригінали таких документів: Інвойс; Експортна митна декларація (копія); Вагові (пакувальні листи); Сертифікат походження; Сертифікат якості; Фітосанітарний сертифікат; Фумігаційний сертифікат; Бортовий Коносамент/Товаротранспортна накладна.

Після прибуття вказаних товарів на митну територію України позивач звернувся до митних органів, а саме до виїзної групи митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС, для здійснення митного оформлення імпорту та надав наступні документи:

І партія: митна декларація від 28.01.2015 №102040000/2015/045120; зовнішньоекономічний договір - контракт № Т01/15-U від 10.12.2014 та додаток 1 від 20.12.2014 до нього; рахунок-фактура (інвойс) №190084074 від 30.12.2014 з перекладом; повідомлення головного бухгалтера щодо відсутності на момент митного оформлення даної партії товару оплати та оприбуткування цього товару з наданою інформацією на ідентичні товари: копія прибуткового ордера за №5006004257 від 11.11.2014, копія митної декларації №102040000/2014/046814 від 11.11.2014; копія Swift повідомлення про оплату від 08.01.2015; транспортні (перевізні) документи - копія морської товарної накладної МSСUIХ124085, міжнародна автомобільна накладна № 510 від 23.01.2015; ліцензія на право виробництва підакцизних товарів № 508 від 21.03.2011.

ІІ партія: митна декларація від 20.02.2015 №102040000/2015/045329; зовнішньоекономічний договір - контракт № Т01/15-U від 10.12.2014 та додатки №1 від 20.12.2014, № 2 від 20.12.2014, № 3 від 22.12.2014 до нього; рахунки-фактури (інвойси) з перекладом №190084404 від 08.01.2015., №190084123 від 31.12.2014, №190084391 від 08.01.2015, №190084390 від 08.01.2015, №190084389 від 08.01.2015, №190084397 від 08.01.2015, №190084318 від 06.01.2015, № 190084371 від 07.01.2015; повідомлення головного бухгалтера щодо відсутності на момент митного оформлення даної партії товару оплати та оприбуткування цього товару з наданою інформацією на ідентичні товари: копія прибуткового ордера за №5006005480 від 12.11.2014р., копія прибуткового ордера за №5006004257 від 11.11.2014; копія митної декларації №102040000/2014/046821 від 12.11.2014, копія митної декларації №102040000/2014/046814 від 11.11.2014 (12:24:20), копія Swift повідомлення про оплату від 08.01.2015; транспортні (перевізні) документи - копії морських товарних накладних МSСUIХ203442, МSСUIХ202881, МSСUIХ162416, МSСUIХ202980, МSСUIХ202329, МSСUIХ203400, МSСUIХ208342, МSСUIХ203103 та копії міжнародних товарно-транспортних накладних №36138, №36139, №36140, №36141, №36142, №36143, №36144, №36145; ліцензія на право виробництва підакцизних товарів № 508 від 21.03.2011.

ІІІ партія: митна декларація від 30.01.2015 №102040000/2015/045140; зовнішньоекономічний договір - контракт № Т01/15-U від 10.12.2014 та додатки №1 від 20.12.2014 № 2 від 20.12.2014 до нього; рахунки-фактури (інвойси) з перекладом №190083902 від 24.12.2014, № 190083886 від 23.12.2014, № 190083830 від 22.12.2014; повідомлення головного бухгалтера щодо відсутності на момент митного оформлення даної партії товару оплати та оприбуткування цього товару з наданою інформацією на ідентичні товари: копія прибуткового ордера за №5005972579 від 21.10.2014, копія прибуткового ордера за №5006004257 від 11.11.2014, копія митної декларації №102040000/2014/046705 від 21.10.2014; копія митної декларації №102040000/2014/046814 від 11.11.2014 (12:24:20); копія Swift повідомлення про оплату від 26.12.2014; транспортні (перевізні) документи - копії морських товарних накладних МSСUIХ107189, МSСUIХ113765, МSСUIХ113799 та копії міжнародних товарно-транспортних накладних №720, № 393, № 477; ліцензія на право виробництва підакцизних товарів № 508 від 21.03.2011.

IV партія: митна декларація від 02.02.2015 №102040000/2015/045156; зовнішньоекономічний договір - контракт № Т01/15-U від 10.12.2014 та додаток №1 від 20.12.2014 до нього; рахунки-фактури (інвойси) з перекладом № 190085157 від 30.01.2015, №№ 190083834 від 22.12.2015; повідомлення головного бухгалтера щодо відсутності на момент митного оформлення даної партії товару оплати та оприбуткування цього товару з наданою інформацією на ідентичні товари; копія прибуткового ордера за №5006005480 від 12.11.2014 копія прибуткового ордера за №5006004257 від 11.11.2014; копія митної декларації №102040000/2014/046821 від 12.11.2014 копія митної декларації №102040000/2014/046814 від 11.11.2014 (12:24:20); копія Swift повідомлення про оплату від 08.01.2015; транспортні (перевізні) документи - копія морської товарної накладної МSСUIХ113435 від 16.12.2014 та копія міжнародної автомобільної накладної № 782 від 26.01.2015; ліцензія на право виробництва підакцизних товарів № 508 від 21.03.2011

V партія: митна декларація від 19.02.2015 №102040000/2015/045303; зовнішньоекономічний договір - контракт № Т01/15-U від 10.12.2014 та додатки №1, 2 від 20.12.2014 до нього; рахунки-фактури (інвойси) з перекладом №190084121 від 31.12.2014, №190084236 від 05.01.2015, №190084350 від 07.01.2014, №190084400 від 08.01.2014; повідомлення головного бухгалтера щодо відсутності на момент митного оформлення даної партії товару оплати та оприбуткування цього товару з наданою інформацією на ідентичні товари: копія прибуткового ордера за №5006005480 від 12.11.2014; копія прибуткового ордера за №5006004257 від 11.11.2014, копія митної декларації №102040000/2014/046821 від 12.11.2014; копія митної декларації №102040000/2014/046814 від 11.11.2014 (12:24:20); копія Swift повідомлення про оплату від 08.01.2015; транспортні (перевізні) документи - копії морських товарних накладних МSСUIХ162440, МSСUIХ202477, МSСUIХ208250, МSСUIХ202550 та копії міжнародних автомобільних накладних №36290 від 14.02.2015, №36295 від 14.02.2015, №36312 від 14.02.2015, №36313 від 14.02.2015; ліцензія на право виробництва підакцизних товарів № 508 від 21.03.2011.

VI партія: митна декларація від 20.02.2015 №102040000/2015/045328; зовнішньоекономічний договір - контракт № Т01/15-U від 10.12.2014 та додатки № 2 від 20.12.2014 та № 3 від 22.12.2014 до нього; рахунки-фактури (інвойси) з перекладом №190084743 від 19.01.2015, №190084744 від 19.01.2015; повідомлення головного бухгалтера щодо відсутності на момент митного оформлення даної партії товару оплати та оприбуткування цього товару з наданою інформацією на ідентичні товари; копія прибуткового ордера за №5006004257 від 11.11.2014, копія митної декларації №102040000/2014/046814 від 11.11.2014; копія Swift повідомлення про оплату від 08.01.2015; транспортні (перевізні) документи - копії морських товарних накладних МSСUIХ202634, МSСUIХ209035 та копії міжнародних автомобільних накладних №№ 36256, 36257 від 19.02.2015; ліцензія на право виробництва підакцизних товарів № 508 від 21.03.2011.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем додатково подано наявні документи по всіх партіях: копії експортних декларацій країни відправника від 02.12.2014; № 1/14 від 22.12.2014, №1/2 від 26.12.2014, № 1/39 від 23.12.2014, № 8/102 від 20.12.2014, №8/117 від 09.12.2014, № 8/118 від 09.12.2014, № 8/167 від 16.12.2014, № 8/89 від 22.12.2014, б/н від 12.12.2014; б/н від 12.12.2014; № 1/12 від 22.12.2014, №1/37 від 22.12.2014, №1/38 від 22.12.2014, №8/184 від 17.12.2014; № 8/84, №8/85 від 22.12.2014; копія прайс-листа на товар від 08.01.2015 та копія експертного висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ПК-7 від 19.01.2015 про вартісні характеристики товару.

Також до кожної партії були надані інші документи, що супроводжували поставку: сертифікати про походження товару, екологічні декларації тощо.

Судом встановлено, що одержавши вказані вище документи, відповідач дійшов висновку, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товару, що підтверджують числові значення складових такої митної вартості, у зв'язку з чим відповідачем були оформлені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102040000/2015/05016 від 28.01.2015; №102040000/2015/05071 від 20.02.2015; №102040000/2015/05021 від 30.01.2015; №102040000/2015/05029 від 03.02.2015; №102040000/2015/05064 від 19.02.2015; №102040000/2015/05070 від 20.02.2015 та ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів №102040000/2015/000013/1 від 28.01.2015; №102040000/2015/000066/1 від 20.02.2015; №102040000/2015/000019/1 від 30.01.2015; №102040000/2015/000024/1 від 02.02.2015; №102040000/2015/000059/1 від 19.02.2015; №102040000/2015/000067/1 від 20.02.2015 (а.с. 54-55, 56, 98-100, 101, 128-129, 130, 153-154, 155, 189-190, 191, 210-211, 212).

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності до вимог ч. 5 ст. 55 та ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України посадовою особою митниці проведена консультація з декларантом з метою визначення основи вартості та обміну інформацією на ідентичні, подібні (аналогічні) товари та у зв'язку з виявленими розбіжностями щодо митної вартості товару, але в ході проведення консультації декларант не надав іншої цінової інформації щодо імпорту ідентичних та/або подібних товарів на митну території України.

Дослідивши фактичні обставини справи, судом враховано, що відповідно ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України посадовими особами митниці здійснюється контроль заявленої декларантом митної вартості товарів, оскільки відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 Митного кодексу України).

Такий контроль здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Так, згідно з положеннями глави 9 Митного кодексу України, зокрема, згідно з ч. 1 ст. 57 Кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні, зокрема, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 8 ст. 57 Митного кодексу України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 57 Митного кодексу України передбачено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під «дійсною вартістю» розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Тобто, орган фіскальної служби, в першу чергу, цікавить кон'юнктура ринку відповідного товару та відповідність оцінюваного товару кон'юнктурі цього ринку. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару орган фіскальної служби повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується саме на дійсній вартості.

Слід зазначити, що для підтвердження ціни, як «дійсної вартості» товару у розумінні ст. VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі, органом фіскальної служби аналізуються висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями

Судом встановлено, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості вищевказаного товару та при проведенні аналізу поданих до митного оформлення документів встановлено, що подані до митного оформлення документи не містять усіх складових митної вартості.

Так, прайс-лист від 08.01.2015 № б/н наданий не виробником товару, а стороною зовнішньоекономічного договору (контракту) - BRITISH AMERICAN TOBACCO (GLР) LIMITED, Великобританія. Також даний прайс-лист не містить інформації щодо календарного року виготовлення тютюнової сировини, що впливає на якість та вартість товару. Крім того, не зазначення року виготовлення тютюнової сировини у прайс-листі унеможливлює ідентифікацію однойменних партій товару.

В копіях митних декларацій країни відправлення не міститься інформація необхідна для ідентифікації товару, а саме: не зазначено календарний рік виготовлення тютюнової сировини, що унеможливлює перевірку заявленої відправником (стороною зовнішньоекономічного договору (контракту) BRITISH AMERICAN TOBACCO (GLР) LIMITED, Великобританія, у прайс-листі закупівельної ціни товару.

Також наданий позивачем експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 19.01.2015 № ПК-7 містить інформацію, що експертом проаналізований контракт № Т01/15-U від 10.12.2014, укладений між ПрАТ «А/Т Тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» та BRITISH AMERICAN TOBACCO (GLР) LIMITED, Великобританія, специфікації до вказаного контракту, базові ціни на тютюнову сировину, надані поставником.

При цьому, даний висновок не містить інформації щодо використаних джерел Інтернет ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар.

Відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна І майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013, оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому, зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатись у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього.

Зважаючи на зазначене, суд погоджується з митним органом, що за відсутності у висновку конкретних джерел інформації, обґрунтування ціни товару за результатами аналізу біржових цін, вартості сировини, цін на подібні (аналогічні) товари не дає можливості впевнитись, що експертом здійснений аналіз кон'юнктури ринку з врахуванням всіх особливостей продажу, та перевірити достовірність заявленої митної вартості товарів.

Таким чином, якщо оскільки висновок підготовлений з порушенням вищезазначеного підходу, він не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які у ньому наведені.

Вищезазначені факти свідчать про те, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та не дають можливості відповідно до вимог ч. 9 ст. 58 Митного кодексу України здійснити розрахунки на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Враховуючи зміст вищенаведених норм права, судом встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, Чернігівською митницею не застосовано, оскільки декларантом (ПрАТ «А/Т Тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки») документально не підтверджено вартісні показники складових митної вартості.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано, так як відсутня можливість ідентифікувати товари, що оцінюються, за ознаками подібних (аналогічних) товарів: якість; наявність торгової марки та їх репутація на ринку; країна виробництва; виробник.

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосовано митним органом, так як відсутня ціна одиниці товару, за якою найбільша партія оцінюваних товарів продавалася б на території України.

Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовано, так як відсутня ціна за одиницю оцінюваних товарів в країні виробника.

З урахуванням вказаних обставин, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості та прийнятті рішення про коригування митної вартості митницею використовується наявна цінова інформація у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (далі - ЄАІС) на подібні товари. При цьому, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. ст. 58-59 Митного кодексу України, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості посадовою особою митниці використовувалася МД від 13.01.2015 № 102040000/2014/045037, згідно якої встановлено, що мінімальний рівень митної вартості на спірний товар згідно ЄАІС складає 9,07 дол. США/кг.

Частиною 4 ст. 57 Митного кодексу України передбачено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Проте, судом встановлено, що в ході проведення таких консультацій ПрАТ «А/Т Тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» не надало належної цінової інформації щодо імпорту ідентичних та/або подібних товарів на митну території України.

Поряд з цим, суд зазначає правову позицію Верховного Суду України викладену у постанові від 10 квітня 2012 року у справі № 21-52а12, згідно якої митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.

Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Отже, судом встановлено, що митним органом обґрунтовано належним чином неможливість застосування попередніх методів, при здійсненні митної оцінки та правомірно застосовано резервний метод, а тому дії органу доходів і зборів знаходяться у межах правового поля.

Суд приходить до висновку, що контролюючим органом не було порушено вимоги ст. 57 Митного кодексу України та виконано всі умови передбачені законодавцем для визначення митної вартості товарів у зв'язку з тим, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не надано в ході проведення консультацій з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу цінової інформації щодо імпорту ідентичних та/або подібних товарів на митну території України.

З огляду на зазначене, суд зазначає про наявність правових підстав для визначення митної вартості товару за резервним методом, оскільки митним органом надано докази на підтвердження того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а тому підстави для скасування карток відмови у митному оформленні товарів №102040000/2015/05016 від 28.01.2015; №102040000/2015/05071 від 20.02.2015; №102040000/2015/05021 від 30.01.2015; №102040000/2015/05029 від 03.02.2015; №102040000/2015/05064 від 19.02.2015; №102040000/2015/05070 від 20.02.2015 та рішень про коригування митної вартості товарів №102040000/2015/000013/1 від 28.01.2015; №102040000/2015/000066/1 від 20.02.2015; №102040000/2015/000019/1 від 30.01.2015; №102040000/2015/000024/1 від 02.02.2015; №102040000/2015/000059/1 від 19.02.2015; №102040000/2015/000067/1 від 20.02.2015, - відсутні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в повній мірі довів правомірність своїх дій та рішень.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя підпис В.І. Д'яков

З оригіналом згідно.

Суддя В.І. Д'яков