Справа № 2 - 173- 2009 р.
У Х В А Л А
ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ
18 ЛЮТОГО 2009 РОКУ САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У СКЛАДІ:
СУДДІ СМІРНОВОЇ І.О.
ПРИ СЕКРЕТАРІ ПОДУСТ С.В.
У ВІДКРИТОМУ СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ В С.М.Т. САРАТА У ЗАЛІ СУДУ
РОЗГЛЯНУВШИ ЦИВІЛЬНУ СПРАВУ ЗА ПОЗОВОМ
ОСОБА_1,
ОСОБА_2
ДО
СВК «ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ» САРАТСЬКОГО РАЙОНУ, ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ,
З ВИКЛИКОМ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ, ЯКА НЕ ЗАЯВЛЯЄ САМОСТІЙНИХ ВИМОГ: ПРЕДСТАВНИКА ОДЕСЬКОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЦЕНТРУ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ»
ПРО
ВИЗНАННЯ ДОГОВОРІВ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ НЕДІЙСНИМИ,
СУД
В С Т А Н О В И В :
Позивачі вернулися до суду з даним позовом, вказуючи, що 12 травня 2005 року вони з відповідачем уклали договори оренди землі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,29 га та 4,09 га, яка належить їм на праві власності.
Але при укладенні зазначених договорів були порушені вимоги законодавства, внаслідок чого вони не можуть вважатися дійсними. Так, ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 792 Цивільного кодексу України визначено, що відносини оренди землі регулюються законом. Ст. 210, ч. З ст. 215, ч. З ст. 640 Цивільного кодексу України передбачають, що правочини, для яких умовою їхньої чинності законом встановлена обов'язкова державна реєстрація, є чинними з дня державної реєстрації. Ст. 18 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі є чинним з моменту його державної реєстрації. Незважаючи на те, що договори були підписані сторонами 12 травня 2005 року, їх державна реєстрація оформлена відповідачем в Саратському районному відділі Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" лише 22 квітня 2008 року за № НОМЕР_1. Отже, відповідач майже три роки користувався землею позивачів без належної правової підстави, а між ними не виникло жодних зобов'язань тому, що договори до 22 квітня 2008 року не були чинними.
Крім цього, ст. 15 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що невід'ємною частиною договору оренди землі є акт приймання-передачі об'єкта оренди. Зазначеного акту не існує у природі, тобто позивачами земельні ділянки відповідачеві не передавалися. У цій же ст. 15 Закону України "Про оренду землі" передбачені умови визнання недійсним договору оренди землі. Серед інших, такою умовою зазначено порушення вимог статті 17 цього Закону, яка зобов'язує здійснити передачу об'єкту оренди орендарю у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Орендар не вимагав передачі йому землі у порядку, визначеному законом, отже є всі підстави розуміти, що він не бажав настання наслідків зазначеного правочину.
Крім цього, у договорах оренди землі (п. 9) відсутня як така одна з істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України "Про оренду землі", зокрема стосовно орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за несплату. Статтею 14 Закону України "Про оренду землі" визначено, що типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
- 2 -
Постановою КМУ № 220 від 03.03.2004 р. затверджено Типовий договір оренди землі. Вказана постанова зобов'язує сторони зазначити у п. 9 договору форму та розміри оренди землі із зазначенням у випадку натуральної орендної плати переліку, кількості або частки продукції, одержуваної із земельної ділянки, якісні показники продукції, місце, умови, порядок, строки поставки; у разі відробіткової форми оплати - види, обсяги, строки і місце надання послуг, види, обсяги, строки і місце виконання робіт. Жодної з цих умов у п. 9 зазначеного договору немає, окрім слів "на суму 497 грн. продукцією та послугами". Тому є підстави вважати, що по меншій мірі одна з найістотніших умов договору не виконана, а це є підставою для визнання такого договору недійсним.
Таким чином, оскільки зазначені договори було укладено з суттєвими порушеннями норм законодавства, у тому числі Закону України "Про оренду землі", договори не відповідають дійсній волі сторін, тому вони повинні бути визнані недійсними.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 92, 152, 158 Земельного кодексу України, ст.ст. 15, 16, 210, 215, 640, 792 Цивільного кодексу України, ст.ст. 15, 17, 21, 35 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. З, 4 Цивільного процесуального кодексу України, позивачі просили суд визнати недійсними дані договори оренди землі і повернути їм земельні ділянки.
У дане судове засідання сторони та представник Одеської регіональної філії державного підприємства «Центру державного земельного кадастру» не з'явилися. Від сторін надійшла мирова угода, відповідно якої відповідач визнає договори оренди землі від 12.05.2005 року між позивачами та відповідачем недійсними. Позивачі зобов'язуються сплатити відповідачу понесені витрати по обробці земельних ділянок у розмірі 754 гривень 20 копійок до 07.02.2009 року.
Сторони заявили клопотання про закриття провадження у справі та визнання мирової угоди, укладеної між ними.
Крім цього позивач ОСОБА_2, у зв'язку з тим, що не знайшов свій договір, просив свій позов залишити без розгляду.
Розглянувши мирову угоду, заяву ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду, вивчивши матеріали справи суд вважає, що клопотання про визнання мирової угоди підлягає задоволенню у повному обсязі, заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо: 4) сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом.
Згідно ч. 1 п. 5 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду…
Як видно із письмових доказів по справі, позивачка заключила договір оренди своєї земельної ділянки з відповідачем. З позивачем договір оренди не знайдений, але відповідач користувався його земельною ділянкою, за що позивач отримував орендну плату. Крім того, відповідач обробив земельну ділянку позивача, витрати склали 368 гривень 10 копійок, які позивач погодився компесувати, про що свідчить мирова угода, яка підписана позивачами.
Суд вважає, що мирова угода не порушує прав сторін та їх законних інтересів, договір оренди земельної ділянки між позивачкою та відповідачем повинен бути визнаним недійсним; позивачі зобов'язані сплатити відповідачу витрати по обробці їх земельних ділянок. У зв'язку з чим, клопотання позивача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.
Наслідки визнання мирової угоди та закриття провадження в справі, передбачені ч. 3 ст. 206 ЦПК України, сторонам відомі і вони з ними погодилися.
КЕРУЮЧИСЬ СТ. 175, П. 4 Ч. 1 СТ. 205, СТ.СТ. 206, 209, 210, 294 ЦПК УКРАЇНИ,
СУД
У Х В А Л И В :
- 3 -
ВИЗНАТИ МИРОВУ УГОДУ, УКЛАДЕНУ МІЖ ОСОБА_1, ОСОБА_2 ТА ПРЕДСТАВНИКОМ СВК «ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ» САРАТСЬКОГО РАЙОНУ, ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЗА УМОВАМИ ЯКОЇ:
1. ДОГОВІР ОРЕНДИ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ МІЖ КОРОГЛО ОЛЕНОЮ ПАВЛІВНОЮ ТА СВК «ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ» САРАТСЬКОГО РАЙОНУ, ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ ВІД 12.05.2005 РОКУ ВИЗНАЄТЬСЯ НЕДІЙСНИМ.
2. ОСОБА_1, ОСОБА_2 ЗОБОВ*ЯЗУЮТЬСЯ СПЛАТИТИ СВК «ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ» САРАТСЬКОГО РАЙОНУ, ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ 754 (СІМСОТ П*ЯТДЕСЯТ ЧОТИРИ) ГРИВНІ 20 КОПІЙОК ДО 07.02.2009 РОКУ.
ПРОВАДЖЕННЯ У ЦИВІЛЬНІЙ СПРАВІ № 2-173-2009 РОКУ ЗА ПОЗОВОМ ОСОБА_1, ОСОБА_2 ДО СВК «ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ» САРАТСЬКОГО РАЙОНУ, ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ, З ВИКЛИКОМ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ, ЯКА НЕ ЗАЯВЛЯЄ САМОСТІЙНИХ ВИМОГ: ПРЕДСТАВНИКА ОДЕСЬКОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЦЕНТРУ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ» ПРО ВИЗНАННЯ ДОГОВОРІВ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ НЕДІЙСНИМИ - ЗАКРИТИ.
ЗАЯВУ ПРО АПЕЛЯЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ УХВАЛИ МОЖЕ БУТИ ПОДАНО ДО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЧЕРЕЗ САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПРОТЯГОМ П*ЯТИ ДНІВ З ДНЯ ПРОГОЛОШЕННЯ УХВАЛИ.
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА НА УХВАЛУ СУДУ МОЖЕ БУТИ ПОДАНА ДО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЧЕРЕЗ САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПРОТЯГОМ П*ЯТИ ДНІВ ПІСЛЯ ПРОГОЛОШЕННЯ УХВАЛИ, АБО ПРОТЯГОМ ДЕСЯТИ ДНІВ ПІСЛЯ ПОДАННЯ ЗАЯВИ ПРО АПЕЛЯЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ.
СУДДЯ