Справа № 11а - 463,2006р.                                            Головуючий у І інстанції : Євстаф'єва Т.А.

Категорія ст. 121 Ч.2 КК України                                  Доповідач у 2 інстанції Широкополе Ю.В.

УХВАЛА

іменем  України

20 червня 2006 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

суддів:                Романова О.В. - головуючого,

Михайловського В.І. та Широкопояса Ю.В.,

з участю

прокурора          Вдовиченка І.М.,

та засудженого   ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 9 листопада 2005 року, -

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_1

06 червня 1975 року народження, уродженця і  мешканця  м.   Бердичева,  неодруженого, непрацюючого, несудимого,-засуджено за ч.2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі.

Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 585,66 грн. у відшкодування матеріальної шкоди від злочину.

Згідно вироку, 16 жовтня 2004 року близько 19 години у ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, після спільного розлиття алкогольних напоїв з ОСОБА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, умисно наніс ОСОБА_2 близько десяти ударів в голову та по тулубу руками та ногами. Цими діями спричинив ОСОБА_2 тяжкі (небезпечні для життя в момент заподіяння) тілесні ушкодження у вигляді тупої травми грудної клітки (множинних переломів ребер, перелому грудини, травматичних розривів правої легені, забою серця, правобічного гемоторакса), що ускладнилась травматичним шоком, який привів до зупинки діяльності життєво-важливих органів, внаслідок чого у той же день сталася смерть потерпілого.

За змістом апеляції засуджений ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність фактичним обставинам справи висновків суду про доведеність його вини, у вчиненні злочину, просить скасувати вирок та направити справу на додаткове розслідування. Твердить також про порушення його права на захист на досудовому слідстві та в судовому засіданні, про порушення закону при проведенні обстановки та обставин події за його участю.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого в підтримання апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши справу, апеляційний суд визнає апеляцію необгрунтованою з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини засудженого у заподіянні ОСОБА_2 умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, відповідають фактичним обставинам справи, стверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Твердження засудженого ОСОБА_1 про непричетність до заподіяння ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, є необгрунтованими, перевірялися судом першої інстанції і спростовані доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На досудовому слідстві, в тому числі при відтворенні обстановки та обставин події, та в судовому засіданні сам ОСОБА_1 показав, що ввечері 16 жовтня 2005 року у ІНФОРМАЦІЯ_1 він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, розпив разом з ОСОБА_2 пляшку горілки. ОСОБА_2 у коридорі шарпнув його за руку і тримав свою руку за спиною. Подумавши, що у нього в руці ніж, вдарив його рукою в голову. Від цього удару ОСОБА_2впав на підлогу і почав чіплятися за ноги. Тоді двічі вдарив ОСОБА_2 ногою по голові. Подальші події не пам'ятає, бо був дуже п'яний. У квартирі ОСОБА_2 в цей час нікого більше не було.

За показаннями потерпілої ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4., 16.10.2005р. близько 19год. 20хв. у своїй ІНФОРМАЦІЯ_1 вони побачили ОСОБА_2, що лежав на підлозі в дитячій кімнаті обличчям донизу. Вся голова його була у крові. Поруч на підлозі лежав ОСОБА_1, який перешкоджав ОСОБА_3 викликати по телефону швидку допомогу та робив її чоловіку ОСОБА_2 штучне дихання. Близько 20год. в цей день приїхали працівники швидкої медичної допомоги, які встановили смерть ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_5 підтвердив, що близько 18год. 16.10.2004р. п'яний ОСОБА_1 зайшов у під'їзд, в якому розташована квартира, в якій проживав ОСОБА_2.

Висновком судово-медичної експертизи встановлено, що на трупі ОСОБА_2  виявлені тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді закритої тупої травми грудної клітки, що проявилася переломами ребер та грудини, травматичними розривами правої легені, забоєм серця, розвитком правобічного гемоторакса), що ускладнилася травматичним шоком, внаслідок яких сталася смерть потерпілого, а також рани в правій тім'яній ділянці голови, на слизовій внутрішньої поверхні верхньої губи, садно на слизовій верхньої губи та крововилив над переніссям, що могли утворитися при обставинах, вказаних ОСОБА_1 при відтворенні обстановки та обставин події. Смерть  потерпілого настала протягом хвилини або години після спричинення вказаних тяжких тілесних ушкоджень у вигляді закритої тупої травми грудної клітини. Після одержання вказаних ушкоджень малоймовірно, що потерпілий міг вільно пересуватися, чинити опір та т.п. (а.с. 116-118).

Показання ОСОБА_1 про обставини нанесення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_2 також підтверджуються даними протоколів огляду про виявлення в ніч з 16 на 17 жовтня 2004 року у ІНФОРМАЦІЯ_1 трупа ОСОБА_2   з тілесними ушкодженнями; про виявлення слідів, схожих на кров, на штанах, сорочці, кросівках та шкарпетках, вилучених у ОСОБА_1, що за висновком судово-медичної експертизи речових доказів, могли походити за рахунок крові потерпілого ОСОБА_2 (а.с.4-6, 7-18,96-97, 112-115).

Таким чином, дослідивши докази і оцінивши їх у сукупності, суд обгрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 і правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст. 121 КК України.

Досудове та судове слідство у справі проведені повно і об'єктивно.

При перевірці справи в апеляційному порядку істотних порушень вимог КПК, які могли б вплинути на правильність висновків суду та доведеність винності ОСОБА_1 як і на правильність кваліфікації його дій, не встановлено. Висновки суду грунтуються на доказах, встановлених з дотриманням процесуального порядку їх збирання.

На досудовому слідстві та в судовому засіданні засудженому відповідно до вимог кримінально-процесуального закону роз'яснювалися права підозрюваного, обвинуваченого та підсудного, в тому числі право мати захисника. Однак він добровільно відмовився від захисника.

При призначенні покарання ОСОБА_1 судом ураховані ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відносяться до особливо тяжких, дані про особу засудженого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Підстав для його пом'якшення немає.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 9 листопада 2005 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.