Справа № 11а-416 2006 р. Головуючий у І інстанції
Іонніков В.М.
Категорія ст.125 ч.1,125 ч.2 Доповідач Михайловський В.І.
КК України
УХВАЛА
Іменем України
13 червня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої Мельничук Н.М.,
суддів Михайловського В.І.,
Єрещенка А.М.
адвоката Богдана С.В.
потерпілої ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальну справу за апеляціями потерпілої ОСОБА_1 засудженого ОСОБА_2 на вирок Богунського районного суду м.Житомира від 29 березня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_2
АДРЕСА_1, не судимий,
засуджений за ст. 125 ч.І КК України на 100 годин громадських робіт; за ст. 125 ч.2 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі.
Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено 1 рік 6 місяців обмеження волі.
Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік та згідно вимог ст. 76 КК України на нього покладені обов'язки: періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально - виконавчої системи, повідомляти про зміну місця проживання, роботи і навчання.
Міра запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишена -підписка про невиїзд.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 170 гривень 61 коп. матеріальної шкоди та 2000 ( дві тисячі) моральної шкоди.
Згідно вироку, 14 січня 2005 року близько 21-ї години ОСОБА_3 на сходинковому майданчику ІНФОРМАЦІЯ_1 розпочав сварку з ОСОБА_1, подзвонив в її квартиру НОМЕР_1, після чого зайшов у вказане житло де умисно наніс потерпілій декілька ударів руками і ногами в голову і тулуб, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді синця навколо лівого ока, закритого перелому кісток спинки носа, синця на передній боковій поверхні грудної клітки зліва та синця на лівому плечі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я та легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я.
В апеляції потерпіла ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду за м'якістю призначеного покарання та невідповідністю розміру відшкодування моральної шкоди завданим збиткам, повернути справу на новий судовий розгляд. В обгрунтування апеляції ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_3 не визнав своєї вини , не розкаявся та не вибачився, ніде не працює, а злочин скоїв у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, вона просила суд стягнути з ОСОБА_3моральну шкоду у сумі 15000 гривень, але суд лише частково задовольнив цей позов, призначивши явно несправедливе покарання.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить змінити вирок суду першої інстанції в частині визначеного покарання та призначити більш м'яке покарання, а в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди вирок скасувати. В обгрунтування апеляції засуджений посилається на ті обставини, що потерпіла ОСОБА_1, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, спровокувала вказаний інцидент, відмовляючись зачинити тамбур біля квартири. Визначаючи розмір матеріальної шкоди, суд недостатньо мотивував прийняте рішення, представлені касові чеки викликають сумніви, а тому стягнення з нього 170 гривень матеріальної шкоди засуджений вважає необгрунтованим і незаконним, як і стягнення з нього на користь потерпілої 2000 гривень моральної шкоди. З вироку суду, на думку засудженого, не вбачається чим обгрунтований такий розмір моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, виступ потерпілої та адвоката в її інтересах, які підтримали подану апеляцію, засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію та заперечував проти задоволення апеляції потерпілої ОСОБА_1, обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу, колегія суддів вважає,
що апеляція потерпілої задоволенню не підлягає, апеляція засудженого підлягає
частковому задоволенню.
Вина ОСОБА_2 підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами: показами - потерпілої ОСОБА_1, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, висновком судово- медичної експертизи, картками стаціонарного та амбулаторного хворого ОСОБА_1, матеріалами перевірки та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи ДІМ Житомирського МВ від 19 січня 2005 року щодо ОСОБА_2 за ознаками ст.ст. 129,296 КК України.
З наданих та досліджених у судовому засіданні доказів вбачається, що ОСОБА_2 14.01.2005 року біля 21-ї години на сходинковому майданчику квартири НОМЕР_1 АДРЕСА_2спричинив потерпілій ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Зазначені протиправні дії ОСОБА_2 судом першої інстанці кваліфіковані зач.1 ст. 125 тач.2 ст. 125 КК України.
Враховуючи, що дії винної особи та їх наслідки повністю охоплюються диспозицією ст. 125 ч.2 КК України , то колегія суддів вважає зайвою кваліфікацію дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України , у зв'язку з чим вважає за необхідне в цій частині вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити.
Що стосується виду та розміру призначеного покарання, то воно призначено
засудженомуОСОБА_2у відповідності до вимог ст. 65 КК України з
урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу
засудженого та обставин справи, передбачених вимогами ст.ст. 66,67
КК України.
Судом враховано, що ОСОБА_2 раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягався, за місцем помешкання характеризується з позитивної сторони, вчинений ним злочин невеликої тяжкості.
Саме з урахуванням цих обставин, суд першої інстанції визначив засудженому покарання у межах санкції ст. 125 ч.2 КК України, застосувавши ст.ст. 75,76 КК України.
Колегія суддів вважає необгрунтованими посилання апелянтів на ті обставини, що судом не враховано вчинення злочинуОСОБА_2у стані алкогольного сп'яніння та знаходження потерпілої ОСОБА_1 у стані сп'яніння. Вказані обставини не знайшли свого підтвердження під час судового слідства, а тому суд першої інстанції обгрунтовано не вказав їх в якості обтяжуючої обставини, визнавши недоведеними у мотивувальній частині вироку. Відсутні також і будь-які докази щодо знаходження у стані алкогольного сп'яніння потерпілої ОСОБА_1 під час вчинення відносно неї протиправних дій 14 січня 2005 року ОСОБА_2
Відповідно з наданими та дослідженими доказами суд визначив розмір завданої злочином матеріальної шкоди на користь потерпілої, який становить 170 гривень, а також з урахуванням конкретних обставин справи, стягнув на користь ОСОБА_1 2000 гривень моральної шкоди, частково задовольнивши її позовні вимоги в цій частині. Вищевказані розміри стягнень на користь потерпілої визначені вірно, у відповідності з дослідженими обставинами та доказами, а тому колегія суддів не знаходить будь- яких підстав щодо їх зміни як у бік збільшення так і у бік зменшення, на чому наполягають обидва апелянта.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок суду , скасувавши його в частині засудження ОСОБА_2 за ч.І ст. 125 КК України та залишивши без змін покарання, визначене судом першої інстанції за ч.2 ст. 125 КК України.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляцію потерпілої ОСОБА_1залишити без задоволення.
Апеляцію засудженогоОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Богунського районного суду м.Житомира від 29 березня 2006 року в частині засудженняОСОБА_2 за ст. 125 ч.І, з застосуванням ст. 70 КК України,- скасувати, а провадження по справі в цій частині закрити.
Вважати засудженимОСОБА_2 за ст. 125 ч.2 КК України на 1 ( один ) рік 6 місяців обмеження волі, з застосуванням ст.ст. 75,76 КК України та іспитовим строком на 1 ( один) рік.
В решті зазначений вирок залишити без зміни.