Справа № 11а-428 2006 р. Головуючий у І інстанції
Миколайчук В.Л. Категорія ст.ст.122 ч.І,
КК України Доповідач Михайловський В.І.
УХВАЛА
Іменем України
20 червня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої Мельничук Н.М.,
суддів Михайловського В.І.,
Шеніна П.О.
прокурора Глазунова С.В.
засуджених ОСОБА_1,
ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2, прокурора Коростишівського району Житомирської області на вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 10 квітня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_1
АДРЕСА_1, громадянин України, не судимий,
засуджений за ч.І ст. 122 КК України на 2 (два) роки обмеження волі.
На підставі ст.ст. 75,76 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, його зобов'язано повідомляти органи кримінально- виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації.
ОСОБА_2, АДРЕСА_2, не судимий,
засуджений за ч. 1ст. 122 України на 2 ( два) роки обмеження волі.
Міра запобіжного заходу засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_1залишена попередня - підписка про невиїзд.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3500 гривень завданої злочином моральної шкоди.
В задоволенні позову прокурора Коростишівського району в інтересах фінансового управління Коростишівської РДА до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення 3244 гривень 32 копійки витрат медичного закладу на лікування потерпілої від злочину особи за недоведеністю заявленої вимоги.
Відмовлено в задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_3до ОСОБА_2 про стягнення завданої злочином матеріальної шкоди за недоведеністю.
Згідно вироку, ОСОБА_1і ОСОБА_2 30 грудня 2005 року близько 18 годин у побутовому приміщенні цеху по обробці каміння села Гуменники Коростишівського району у стані алкогольного сп'яніння, на грунті раптово виниклої сварки умисно нанесли потерпілому ОСОБА_3 чисельні удари руками і ногами по тілу, спричинивши тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я у вигляді підшкірної гематоми у ділянці статевих органів, закритої тупої травми грудної клітки з переломами 3-8 ребер справа, 8-10 ребер зліва, забою обох легенів з лівобічним гідропневмотораксом, після чого ОСОБА_3 був госпіталізований.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду від 10.04.2006 року, а справу повернути на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
В обгрунтування апеляції засуджений посилається на ті обставини, що суд необгрунтовано визнав його винним у вчиненні злочину, не взято до уваги покази ОСОБА_2 під час досудового і судового слідства. Сам ОСОБА_1 у послідуючому змінив свої покази та обмовив ОСОБА_2 з причин незгоди останнього сплатити кошти на відшкодування заподіяних злочином збитків потерпілому ОСОБА_3
Крім того, ОСОБА_2 посилається на те, що ОСОБА_1 у судовому засіданні змінював декілька разів свої покази, разом з зацікавленими свідками, які знаходяться з ним у родинних стосунках, ввели суд в оману та спонукали до прийняття необгрунтованого рішення.
У даний час він має постійне місце роботи та помешкання, а також матір похилого віку, яка потребує догляду.
В апеляції прокурор просить скасувати вирок Коростишівського районного суду щодо засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, постановити новий вирок, яким призначити : засудженому ОСОБА_1за ч. 1 ст. 122 КК України покарання у вигляді 2 ( двох) років позбавлення волі, з застосуванням ст.ст. 75,76 КК України та іспитовим строком на 2 роки , засудженому ОСОБА_2- 2 ( два ) роки 6 місяців позбавлення волі , з застосуванням ст.ст. 75,76 КК України та іспитовим строком на 2 (два) роки 6 місяців. Цивільний позов ОСОБА_3
про відшкодування моральної шкоди прокурор просить задоволити на суму 3000 гривень та стягнути вказані кошти з засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого.
Також прокурор посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову про стягнення на користь держави в особі Коростишівської центральної районної лікарні з засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 3244 гривні 32 копійки матеріальних збитків, заподіяних у зв'язку з лікуванням потерпілого ОСОБА_3.
В обгрунтування апеляції прокурор посилається на ті обставини, що висновки суду про необхідність призначення засудженим певного виду і розміру покарання суперечать матеріалам справи, особі підсудного та тяжкості вчиненого злочину.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_2 вину не визнав, завданих збитків потерпілому не відшкодував, злочин вчинив у стані алкогольного сп'яніння, не працював та характеризується посередньо, проживаючи без сім'ї і постійного місця помешкання.
Прокурор також вважає, що визначений судом розмір моральної шкоди у сумі 500 гривень на користь потерпілого ОСОБА_3не відповідає засадам справедливості, розумності та виваженості, а тому з засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого необхідно стягнути 3000 гривень завданої злочином моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який частково підтримав свою апеляцію та заперечував проти задоволення апеляції засудженого ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_1, який заперечував проти задоволення апеляції прокурора, засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію та заперечував проти задоволення апеляції прокурора, обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, апеляція засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Вина засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджена показами потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, висновком судово- медичної експертизи протоколом огляду місця події, а також і показами у судовому засіданні самого ОСОБА_1 про обставини, спосіб та місце вчинення злочину щодо потерпілого ОСОБА_3.
Судом першої інстанції надана вірна оцінка зібраним та дослідженими по справі доказам, а дії ОСОБА_1 і ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КК України.
Покарання засудженим призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особи засуджених та всіх обставин справи, у тому числі і тих, на які є посилання в апеляціях.
Судом враховано, що ОСОБА_1щиро розкаявся за вчинений злочин, добровільно відшкодував потерпілому заподіяні збитки, має сім'ю з двома неповнолітніми дітьми та дружиною, яка є інвалідом, характеризується позитивно.
Обидва співучасника злочину під час вчинення протиправних дій щодо потерпілого ОСОБА_3знаходилися у стані алкогольного сп'яніння, що суд обгрунтовано визнав обставинами, які обтяжують покарання
Судом першої інстанції обгрунтовано прийнято до уваги ті обставини, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вперше притягуються до кримінальної відповідальності, врахована їх поведінка та відношення до вчинених протиправних дій, а також ставлення до потерпілого ОСОБА_3після скоєння злочину : під час досудового та судового слідства.
Саме з урахуванням цих обставин суд призначив ОСОБА_1покарання у вигляді обмеження волі, з застосуванням ст.ст. 75,76 КК України, а ОСОБА_2-у вигляді реального обмеження волі.
Колегія суддів не погоджується з доводами обвинувачення про те, що ОСОБА_2 ніде не працює та не має постійного місця помешкання і сім'ї, оскільки вони спростовуються письмовими матеріалами справи : договором оренди земельної ділянки, довідкою з місця проживання та склад сім'ї ( а.с. 163-171). Також є необгрунтованими посилання прокурора на ті обставини, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні з засуджених на користь центральної районної лікарні м.Коростишева витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3у сумі 3244 гривні.
З письмових матеріалів справи вбачається, що під час розгляду вказаного позову прокурора судом було запропоновано надати докази та певні розрахунки, оголошувалася перерва у судовому засіданні з метою надання можливості прокурору представити необхідні довідки та розрахунки зацікавленої сторони.
Не зважаючи на це, такі вимоги стороною обвинувачення виконані не були, у зв'язку з чим суд обгрунтовано відмовив у задоволенні зазначеного позову з мотивів недоведеності.
Разом з тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_3, суд не в повній мірі врахував обставини та наслідки вчиненого злочину.
З матеріалів справи вбачається, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 і ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді переломів 3,4,5,6,7,8 ребер справа, по задньопідпахвинній лінії , 8,9,10 ребер по лопаткових лініях, забою обох легенів та лівобічного гідропневмотораксу, внаслідок чого потерпілий тривалий час - 37 днів перебував на стаціонарному лікуванні.
Суд першої інстанції необгрунтовано послався, визначаючи розмір моральної шкоди, на вживання спиртних напоїв всіма учасниками конфлікту та відшкодування певної компенсації неофіційним роботодавцем і ОСОБА_1, оскільки такі обставини, у даному випадку, для визначення розміру моральної шкоди на користь потерпілої від злочину особи вирішального значення не мають.
А тому , враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне збільшити розмір відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_3до 3000 гривень, стягнувши вказані кошти з засудженого ОСОБА_2
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Апеляцію прокурора Коростишівського районного суду Житомирської області задовольнити частково.
Вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 10 квітня 2006 р. щодо засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову- стягнення на користь потерпілого ОСОБА_3 моральної шкоди змінити.
Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 3000 ( три тисячі) гривень завданої моральної шкоди.
В решті зазначений вирок залишити без зміни.