Дата документу 12.11.2014 Справа № 554/11212/14-ц

Провадження № 2/554/3255/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Материнко М.О.,

при секретарі - Юркіній Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи - Виконком Октябрської районної у м. Полтави ради, про обмін частини квартири, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2014 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд про обмін частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належить відповідачу, на ту частину спадщини та суму присудженого боргу ОСОБА_2, яку не отримав за рішенням судів.

ОСОБА_1 єдиний син своєї матері ОСОБА_3, яка 25.11.1998 року подарувала ? приватизованої квартири за адресою: АДРЕСА_1 і нотаріально оформила договір дарування. ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача померла. 17.09.2009 року Октябрський районний суд своїм рішенням зобов'язав ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою АДРЕСА_1. Цим же рішенням суду було зобов'язано ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 документи на гараж, автомобіль та копії банківських рахунків, що належали ОСОБА_3, для отримання спадщини. Проте до цього часу рішення не є виконаним, в зв'язку з переховуванням відповідача.

20.12.2010 року апеляційний суд своїм рішенням зобов'язав стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 26 407 грн. боргу та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ. Саме цією сумою оцінювалися будівельні матеріали 2 квітня 1992 року на момент підписання договору міни з ДиканськимРайагробудом було достатньо для придбання будівельних матеріалів для побудови приватного будинку позивача. Позивач подав позов про перерахунок суми боргу згідно інфляції, проте, як з'ясувалося ОСОБА_2 на той час привласнив кошти. Виконавчі листи були направлені за місцем реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, але відповідач зник.

24.12.2009 року Октябрський відділ державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції примусового виконання за виконавчим листом №2-135/09, виданого 03.08.2009 року Октябрського районного суду м. Полтави про вселення ОСОБА_1, провів вселення в квартиру АДРЕСА_1 і передав позивачу на зберігання меблі та речі ОСОБА_2, позивач зазначив, так як мебльована квартира і всі речі і меблі опечатані і знаходяться на зберіганні, то квартира не придатна для проживання. В результаті пошуків виконавчою службою місця перебування ОСОБА_2 було встановлено, що відповідач мешкає за адресою: АДРЕСА_2.

На підтвердження своїх вимог вказував, що ОСОБА_2 згідно рішень судів і за виконавчим провадженням винен 26 тисяч боргу, який виник в результаті неблаговидної дії

та для отримання позивачем спадщини: частини від гаражу, автомобіля та рахунків, але відповідач всіляко уникає виконання рішення судів.

Позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримував та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином - оголошення про судове засідання, розміщене в «Зорі Полтавщини» від 02.09.2014 року, с.8- причини своєї неявки в суд не повідомляв та жодних заяв на адресу суду не надсилав.

Від третьої особи - Октябрського відділу державної виконавчої служби надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ст. ст. 169 та 224 ЦПК України, суд розглядає справу по суті у відсутність відповідача на підставі наявних по справі доказів та ухвалює заочне рішення

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що рішенням від 20.12.2010 року Апеляційного суду Полтавської області рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29.07.2010 року скасувати, ухваливши нове рішення. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 26 407 грн. боргу та 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільних справ.

04 серпня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір, згідно умов якого ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 право отримати від Диканськогорайагробуду 26 407 грн. боргу, присудженого судовим рішенням, взамін на отриманий раніше (12 вересня 1993 року)автомобіль від ОСОБА_1 У червні 2008 року на підставі заяви ОСОБА_1 начальник відділу ДВС Диканського РУЮ звернувся до суду з поданням про заміну стягувача (ОСОБА_2 на ОСОБА_1.) у виконавчому провадженні з примусового стягнення з ТОВ «Райагробуд» на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 26 407 грн. Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 07.10.2008 року відмовлено в задоволенні заяви начальника відділу ДВС Диканського РУЮ з тих підстав, що право вимоги у ОСОБА_2 виникло не з правочину, а з судового рішення. ОСОБА_2 у порядку примусового виконання судового рішення отримав кошти у сумі 26 407 грн.

Згідно довідки УДАІ ГУМВС України в Полтавській області автомобіль ВАЗ 21-61, днз. НОМЕР_2, 1988 року випуску, з 01.04.1988 року по 27.01.1993 року належав ОСОБА_1, а з 27.01.1993 року по теперішній час зареєстрований на ім'я ОСОБА_2

Ухвалення судом рішення про стягнення з Диканськогорайагробуду на користь ОСОБА_2 26 407 грн. не припинило зобов'язання між сторонами угоди , оскільки нормами глави 50 ЦК України такої підстави припинення зобов'язання не передбачено.

Угода щодо переуступки боргу укладена між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до припинення зобов'язань, які виникли між ОСОБА_2 і Диканськимрайагробудом.

За змістом угоди про переуступку боргу від 04.08.2005 року право ОСОБА_1 на отримання 26 407 грн. за рішенням Київського районного суду м. Полтави від 10.07.2002 року не ставиться у залежність від передачі ОСОБА_2 автомобіля, оскільки сторони угоди ствердили, що передача автомобіля вже відбулася в минулому.

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 11.04.2012 року за виконавчим листом №1-5642/10 виданого 10.02.2011 року, встановлено фактичне місце проживання ОСОБА_2: АДРЕСА_2.

На запит державного виконавця від 10.07.2014 року до Центру ДАІ 5301 надав інформацію про наявність зареєстрованих транспортних засобів станом на ІНФОРМАЦІЯ_1, належних на праві власності ОСОБА_2, РНОКПП:НОМЕР_1, що мешкає за адресою : АДРЕСА_3 встановлено:Полтавський центр 310- перереєстрація на нового власника за дог. купівлі-продажу, ИЗ 3180 ПО, ГЛ 291668 від 27.01.1993 року, транспортний засіб - ВАЗ 21061, (1988), Зелений, №дв.НОМЕР_3, №куз.НОМЕР_4.

Рішенням Октябрського районного суду від 08.09.2008 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення в квартиру, усунення перешкод в користуванні квартирою, прийняття спадщини задовольнити повністю.

Постановою від 08.07.2013 року відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа №2-135/09 виданого 03.08.2009 року Октябрським районним судом про зобов'язання надати документи на гараж, автомобіль та копії банківських рахунків, що належали ОСОБА_3 для отримання спадщини ОСОБА_1 зазначений виконавчий документ уже знаходився на виконанні у відділі ДВС Лебединського МРУЮ, та був направлений за належністю до Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ з тих підстав, що боржник за вказаною адресою не проживає та останнього разу приїздив до доньки в 2010 році. Ухвала про розшук боржника від 30.03.2012 року була видана до встановлення зазначеного факту.

Відповідно до копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, інвентаризаційна справа №20945 реєстровий №121-16562 зазначено власниками квартири є: ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 1278. Цивільного кодексу України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Відповідно до ч.1,ст.1280 Цивільного кодексу України, якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини друга і третя статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними.Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при поділі спадщини між спадкоємцями необхідно враховувати правило частини першої статті 1278 ЦК про те, що коли спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між спадкоємцями, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними. При розподілі такої спадщини необхідно застосовувати норми, що регулюють відповідні правовідносини спільної часткової власності.

У разі виникнення спору між спадкоємцями щодо виділу їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку (частина перша статті 1279 ЦК) суд повинен враховувати використання цього майна одним із спадкоємців, тривалість такого користування, призначення цих предметів, інші обставини, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.1,2,3,4 ст. 355. Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно ч.1 до ст. 356 Цивільного кодексу України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч.1,2,3 ст. 358 Цивільного кодексу України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ч. 1 ст. 360 Цивільного кодексу України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суд враховуючи подані докази, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст. 391ЦК України, ст. ст. 10, 14, 15,16, 57 - 60, 88,169, 208, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Виконавчий комітет Октябрської районної у м. Полтаві ради про обмін частини квартири - задовольнити.

Здійснити обмін частини спадщини(гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, автомобіль марки ВАЗ 21-61, днз. НОМЕР_2, 1988 року випуску, та копії банківських рахунків, що належали ОСОБА_3), яку повинен був отримати ОСОБА_1 та боргу у розмірі 26 407 грн.(станом на 1993 рік) на ? частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів зо дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів зо дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні - протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення, до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

СуддяМ. О. Материнко