Справа № 1-27/2009 р.___________

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 січня 2009 року                                                                                           м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого:                                     судді Совгири Д.І.,

з участю секретаря:                           Цибульської Т.І.,

та прокурора:                                     Загороднюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Кейла Харьюського району Естонії, українки, громадянки України, освіта середня-спеціальна, заміжньої, на утриманні малолітня дитина віком 9 років, жительки АДРЕСА_1, приватного підприємця, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 172 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст. 172 ч. 2 КК України. ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона, являючись суб'єктом підприємницької діяльності та власницею кіоску, що розташований в м. Могилеві-Подільському Вінницької області по вулиці Гагаріна 12, грубо порушила законодавство про працю щодо ОСОБА_2, яка має дитину віком до чотирнадцяти років - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та щодо ОСОБА_4, яка має дитину віком до чотирнадцяти років - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, які працюють продавцями в даному кіоску, а саме: в порушення вимог ст. 24-1 КЗпП України при прийнятті ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на роботу не уклала з ними трудових договорів у письмовій формі і не зареєструвала письмові трудові договори у державній службі зайнятості за місцем проживання; всупереч вимогам ст. 55 КЗпП України залучала ОСОБА_4, яка має дитину віком до трьох років, до роботи в нічний час; не дотримуючись вимог ст. 58 КЗпП України, не вела графіку змінності працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_4; в порушення вимог ст. 107 КЗпП України не здійснювала оплату праці ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за роботу у святкові і неробочі дні у подвійному розмірі; всупереч вимогам ст. 115 КЗпП України проводила оплату праці ОСОБА_2 та ОСОБА_4 один раз на місяць; не затвердила правила внутрішнього трудового розпорядку працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_4, що не відповідає вимогам ст. 142 КЗпП України; в порушення вимог ст. 253 КЗпП України не вжила заходів для забезпечення загальнообов'язкового соціального страхування ОСОБА_2 та ОСОБА_4; всупереч положенням ст. 1 п. 10, ст. 35 п. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року не зареєструвала ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у виконавчій дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України як платників страхових внесків; порушуючи вимоги ст. 14 п. 1, ст. 17 п. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року не зареєструвала ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в територіальному органі Пенсійного фонду як платників страхових внесків; всупереч вимогам ст. 7, 45 ч. 2 п. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року не застрахувала ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від нещасного випадку та не зареєструвала у Фонді соціального страхування від нещасних випадків Могилів-Подільського району.

Підсудна ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою за ст. 172 ч. 2 КК України визнала повністю, однак просить суд звільнити її від кримінальної відповідальності та застосувати відносно неї Закон України "Про амністію" від 26 грудня 2008 року, оскільки вона є матір'ю малолітньої дитини, яка перебуває на її утриманні і відносно якої вона не позбавлена батьківських прав: сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Прокурор Загороднюк В.В. вважає, що провадження в кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст. 172 ч. 2 КК України необхідно закрити, застосувавши Закон України "Про амністію" від 26 грудня 2008 року, оскільки остання вчинила умисний злочин, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, за який передбачено покарання, не пов'язане з позбавленням волі, і на день набрання чинності вищевказаним законом ОСОБА_1 мала малолітню дитину і не позбавлена відносно неї батьківських прав.

Заслухавши пояснення обвинуваченої, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 172 КК України, застосувавши відносно неї п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію" № 660-VІ від 26 грудня 2008 року з наступних підстав.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного злочину, передбаченого ст. 172 ч. 2 КК України, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, за який передбачено покарання, не пов'язане з позбавленням волі, і  на момент набрання чинності Законом України "Про амністію" від 26 грудня 2008 року вона мала малолітню дитину, якій не виповнилось 18 років: сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, відносно якого вона не позбавлена батьківських прав.

Керуючись ст. 6 п. 4 КПК України, ст. 1 п. "в", ст. 6 Закону України "Про амністію" № 660-VІ від 26 грудня 2008 року, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ст. 172 ч. 2 КК України та закрити провадження в справі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд - скасувати.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом 7 діб.

Суддя: