ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
01 лютого 2007 р. |
№ 2-16/10597-2006 |
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С.,
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.11.2006 року у справі №2-16/10597-2006 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП" до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1про стягнення заборгованості та пені,
В С Т А Н О В И В:
Подана Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1. касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги (подання), до скарги додаються зокрема докази сплати державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, докази сплати державного мита у встановленому розмірі відсутні.
Згідно підпункту “г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Відповідно до п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (в редакції із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 25.03.2005 року №2505-ІV) ставки державного мита із заяв, що подаються до господарських судів встановлюються в таких розмірах: а) із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оспорює в повному обсязі судове рішення, яким стягнуто 189 972, 94 грн. заборгованості та 9 489, 14 грн. пені, разом 199 462, 08 грн.
Отже, касаційна скарга на судове рішення у даній справі повинна бути оплачена державним митом у розмірі 997,31 грн., а відповідачем сплачено згідно платіжного доручення №НОМЕР_1 від 04.12.2006 року лише 972,09 грн. Тому зазначене платіжне доручення не може бути доказом сплати державного мита у встановленому розмірі.
Таким чином, відповідачем до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Керуючись п. 4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.11.2006 року повернути без розгляду.
Судді В.Перепічай
І. Вовк
П.Гончарук