АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/790/3364/15 Головуючий 1-ї інстанції - Смірнова Н.А.

Справа № 2025/2-958/11 Доповідач - Колтунова А.І.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«28» травня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Зазулинської Т.П., Міненкової Н.О.,

при секретарі: Щербань Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04 березня 2015 року за заявою ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИЛА:

17 червня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

03 серпня 2011 року позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03 серпня 2011 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт та заборону відчуження нерухомого майна яке належить на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1, а саме: магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1; магазину без назви, розташованого за адресою: АДРЕСА_2; магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_3.

02 лютого 2015 року ОСОБА_1 подано заяву про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03 серпня 2011 року.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04 березня 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04 березня 2015 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, заяву про скасування заходів забезпечення позову задовольнити, зняти арешт та заборону відчуження вищевказаного нерухомого майна (магазинів). Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вважає необґрунтованими висновки суду стосовно того, що наведені обставини, на які посилається заявник, не є підставою для скасування заходів забезпечення позову. Також судом першої інстанції не надано належної оцінки тому факту, що під час позовного провадження спір було вирішено шляхом укладення мирової угоди, яка була визнана ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 листопада 2011 року, а провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики закрито.

В суд апеляційної інстанції 28 травня 2015 року сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином (а.с. 201-206, 212-218, 224-234, 236-240, 265).

ОСОБА_1 надала заяву про відкладення слухання справи у зв'язку з поданням нею апеляційної скарги на ухвалу суду про визнання мирової угоди.

В судовому засіданні 14 травня 2015 року ОСОБА_1 надала пояснення, апеляційну скаргу підтримала.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що правові підстави для відкладення слухання справи відсутні.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що умови укладеної між сторонами мирової угоди ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виконані не були, зважаючи на що скасування заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Встановлено, що між сторонами укладено договір позики грошових коштів. Умови вказаного договору в частині повернення коштів відповідачами виконані не були, зважаючи на що позивачем подано до суду позов про стягнення заборгованості за договором позики.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції сторонами укладено мирову угоду, з тексту якої вбачається, що відповідачі визнали заборгованість за договором позики та зобов'язалися її погасити (а.с. 111-113).

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 листопада 2011 року мирову угоду визнано, провадження по справі закрито, зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_1 погасити борг за договором позики в наступному порядку: одноразово 39 867,50 грн., 10 000,00 грн. витрати за юридичні послуги та 1900,00 грн. виплати по сплаті судового збору - передати в день підписання мирової угоди. Решту боргу в розмірі 209 021,74 грн., що еквівалентно 26 214,55 доларам США, зобов'язано погасити в строк до 15 листопада 2012 року рівними сумами, щоквартально, починаючи з 15 лютого 2012 року (а.с. 117, 118).

04 березня 2015 року ОСОБА_2 подано заяву, в якій зазначено, що відповідачами по справі умови мирової угоди не виконані, станом на час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мають заборгованість за договором позики в розмірі 25 000,00 доларів США (а.с. 155 - зворотна сторінка).

Колегією суддів встановлено, що матеріали справи не спростовують посилань ОСОБА_2 щодо невиконання відповідачами умов мирової угоди та наявності заборгованості за договором позики.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 визнала невиконання у повному обсязі умов мирової угоди та наявність заборгованості.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Так, метою вжиття заходів забезпечення позову є забезпечення реального виконання рішення суду.

Мирова угода є різновидом зобов'язання у цивільно-правовому розумінні, яке виникає на підставі договору, укладеного за взаємною згодою сторін у письмовій формі та затвердженого судовим рішенням (ухвалою). Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спір, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою суду, а досягнувши угоди між собою, припиняють спір.

Зі змісту ч.2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що виконанню підлягає не сама мирова угода, а ухвала (судове рішення) у цивільній справі, якою визнана така угода.

За клопотанням ОСОБА_1 були витребувані матеріали виконавчого провадження, яке відкрито 06 грудня 2012 року за заявою ОСОБА_2, з якого вбачається, що постановою державного виконавця від 29 травня 2013 року виконавчий документ повернуто без виконання у зв'язку з відсутністю майна. Роз'яснено право повторного пред'явлення виконавчого листа (а.с. 253-254).

Як вбачається з заяви ОСОБА_1, нею на цей час оскаржується ухвала суду про визнання мирової угоди та закриття провадження у справі.

Зважаючи на зазначене, скасування заходів забезпечення позову унеможливить фактичне виконання ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 листопада 2011 року якою визнано мирову угоду та зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_1 погасити борг за договором позики.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення. Доводи ОСОБА_1 щодо скасування заходів забезпечення позову у зв'язку із закриттям провадження по справі на підставі укладення мирової угоди висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

За таких обставин, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції не вбачає.

Керуючись п.1 ч.2 ст. 307, п. 1 ч.1 ст. 312, п.1 ч. 1 ст. 314; ст.ст. 313, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до п.2 ч.1 ст. 324 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: