РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" травня 2015 р. Справа № 924/51/15
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Павлюк І. Ю.
суддя Мельник О.В. ,
суддя Розізнана І.В.
при секретарі Ткачу Ю.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з явився
від відповідача: Підлісний О.В. - керівник
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод", с.Гуменці, Кам'янець-Подільського району Хмельницької області
на рішення господарського суду Хмельницької області
від 16.03.15 р. у справі № 924/51/15 (суддя Гладій С.В.)
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод", с.Гуменці, Кам'янець-Подільського району Хмельницької області
про стягнення 81945,60 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.03.2015р. у справі №924/51/15 позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" про стягнення 81945,60грн. задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 74496,00грн. заборгованості, 7449,60грн. пені та 1827,00грн. судового збору.
Видано наказ.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:
- вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм чинного законодавства;
- зазначає, що обґрунтовуючи позовні вимоги, ФОП ОСОБА_2 посилається тільки на один договір про надання транспортно-експедиторських послуг №30/12 від 30.08.2012р., однак у спірний період поряд з зазначеним договором між позивачем та відповідачем існували і інші договори, про які не розголошує позивач, зокрема договір перевозки №1 від 14.02.2011р., договір перевозки №5 від 14.05.2013р., а також договори, укладені у спрощений спосіб (у відповідності до ч.1 ст.181 ГК України);
- скаржник звертає увагу суду на те, що ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" неодноразово авансувались послуги ФОП ОСОБА_2, що підтверджується Карточкою рахунку №6851 за період з 01.01.2013р. по 10.03.2015р. по договору надання транспортно-експедиторських послуг №32 від 30.08.2012р. В зв'язку з чим і виникла ситуація, при якій по договору надання транспортно-експедиторських послуг №32 від 30.08.2012р. у Товариства виникла переплата (а не борг) перед позивачем в розмірі 51000,00грн. Тобто, апелянт вважає, що стягнення з ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" 81945,60грн. (з яких 74496,00грн. - основний борг та 74496,00грн. - пеня) на підставі договору надання транспортно-експедиторських послуг №32 від 30.08.2012р. є неправомірним, оскільки по даному договору наявна переплата в розмірі 51000,00грн., а борг в розмірі 74496,00грн. виник на основі інших господарських взаємовідносин між позивачем та відповідачем, що укладені у спрощений спосіб, вимога про сплату суми боргу по яких позивачем відносно відповідача не виставлялась;
- апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції вказують на те, що останнім не надано належної правової оцінки запереченням відповідача. Викладення у рішенні лише доводів та доказів позивача, на користь якого прийнято оскаржуване рішення, без зазначення мотивів, за якими суд відхилив доводи відповідача свідчить про порушення вимог ст.42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом. Так, судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні не проаналізовано та не надано оцінки фактам, на які посилався відповідач, зокрема, про те, що відповідно до наданих до позову актів надання послуг надавались послуги виключно з перевезення комбікорму, без надання транспортно-експедиційних послуг (визначених у договорі №30/12 від 30.08.2012р.), які включали б послуги навантаження, розвантаження тощо. Усі ці роботи, за винятком перевезення комбікорму, виконувались безпосередньо працівниками відповідача, що підтверджується самими ж актами надання послуг, де зазначено вид послуг - послуги з перевезення комбікорму;
- крім того, відповідач неодноразово звертав увагу суду першої інстанції на відсутність реквізитів договору у актах надання послуг, що разом з відсутністю послуг, які мав би надавати позивач згідно договору №30/12 від 30.08.2012р. - відмежовує надані послуги з перевезення комбікорму (зазначених у актах надання послуг наданих позивачем) від транспортно-експедиторських послуг за договором №32 від 30.08.2012р.;
- апелянт зазначає, що судом першої інстанцій не зазначено доказів, якими підтверджується факт виконання позивачем вимог п.3.1.5. договору в частині передачі відповідачеві належним чином оформленої ТТН, акту виконаних робіт, рахунку-фактури, довіреності на приймання товару № М-2, що свідчить про недоведеність встановлених судом обставин справи.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 28.04.2015р..
24.04.2015р. на адресу суду від ФОП ОСОБА_2 надійшов письмовий відзив від 22.04.2015р. на апеляційну скаргу.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.04.2015р. у даній справі розгляд апеляційної скарги відкладено на 26.05.2015р..
25.05.2015р. до суду по факсу від представника ФОП ОСОБА_2 надійшла заява від 25.05.2015р., в якій останній просить розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника позивача.
26.05.2015р. до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення від 25.05.2015р. №100 до апеляційної скарги.
Позивач в засідання суду 26.05.2015р. не з'явився.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим. Просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 16.03.2015р. у справі № 924/51/15 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника позивача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника останнього.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.08.2012р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" (замовник) укладено договір надання транспортно-експедиторських послуг №30/12 (далі - договір), згідно п.п.1.1, 1.2, 1.3 якого експедитор зобов'язується за плату і за рахунок замовника організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу по території України; експедитор вправі організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним ним самостійно або замовником, укладати від свого імені договори перевезення вантажу, включаючи договори, направлені на організацію перевезення, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також здійснювати інші обов'язки, пов'язані з перевезенням. Для здійснення перевезення експедитор також може залучати власний транспорт; транспортні, експедиторські та інші послуги, пов'язані з автоперевезенням вантажу у міському та міжміському сполученні, та відповідальність сторін визначаються договором, Цивільним кодексом України, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (Наказ Мінтрансу України №363 від 14.10.1997р. із змінами та доповненнями), іншими законами та нормативно - правовими актами (а.с.10-14. т.1).
У відповідності до п.п.2.1, 2.2, 2.3, 2.4 договору, найменування, вартість кількість, повні відомості про характер і вид вантажу, його вагу, об'єм пакування, місце призначення, хто є вантажоодержувачем, його адреса та контактний телефон, строки доставки, інші необхідні відомості для здійснення перевезення вантажу погоджуються Сторонами через своїх уповноважених представників для кожного перевезення; уповноважені представники встановлюються керівництвом сторін та повідомляється іншій стороні шляхом направлення відповідного повідомлення; вартість перевезення складає 600грн. без ПДВ за один рейс, по маршруту ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" - ТОВ Агрофірма "Авіс". Експедитор, не пізніше 12 годин з моменту погодження умов поставки, зобов'язаний надати замовнику повідомлення, у письмовій формі, про підтвердження, вказавши в ній номер та марку автомобіля (автомобілів, в разі, якщо перевезення здійснюється не одним автомобілем), який буде здійснювати перевезення, ПІП водія (водіїв) та їх телефони; маса товару, що перевозиться вказується у товарно-транспортній накладній. Підтвердженням маси товару є відповідна відмітка вантажоодержувача в товарно-транспортній накладній.
Пунктом 3.1.5 договору сторони встановили, що після виконання перевезення, протягом 5 днів Експедитор повинен повернути замовнику належним чином оформлену ТТН, акт виконаних робіт, рахунок-фактуру, довіреність на приймання товару №М-2 видану вантажоодержувачем на відповідальну для прийняття вантажу особу, що підтверджує факт виконання перевезення.
Відповідно до п.п.5.1, 5.3 договору, розрахунки за надання товарно-експедиторських послуг між експедитором і замовником проводяться в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора на підставі розрахованої вартості (Х) в п.2.4 договору. Підставою для здійснення розрахунків є підписана товарно-транспортна накладна та підписаний акт виконаних робіт; оплата за надані послуги проводиться замовником протягом 20 банківських днів після отримання ним повного пакету документів зазначених в п. 3.1.5 договору, які підтверджують факт доставки вантажу.
Пунктом 7.2. договору визначено, що за порушення строків оплати по договору, замовник сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення, але не більше 10% вартості відповідного перевезення, оплата якого була прострочена.
Договір надання транспортно-експедиторських послуг від 30.08.2012р. №30/12 підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.
12.04.2013р. між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" укладено додаток №1 до договору надання транспортно-експедиторських послуг від 30.08.2012р. №30/12, згідно п.1 якого до договору додано пункт 2.13: "Вартість одного оборотного рейсу без урахування ПД складає, гривень, ПАТ Агрофірма "Авіс", Брага - ТОВ "Кам'янець - Подільський комбікормовий завод" - 1200грн.; ПАТ Агрофірма "Авіс", Бедриківці - ТОВ "Кам'янець - Подільський комбікормовий завод" - 2000грн.; Відділок №1 "Віницька", Лемешівка - ТОВ "Кам'янець - Подільський комбікормовий завод" - 4000грн. (а.с.15, т.1).
Між сторонами вказаного вище договору складені акти надання послуг, що підписані ними та скріплені відтисками їх печаток, а саме:
- №16 від 14.03.2014р. на суму 32832,00грн. (а.с.17),
- №17 від 26.03.2014р. на суму 35208,00грн. (а.с.18),
- №19 від 30.03.2014р. на суму 10800,00грн. (а.с.19),
- №23 від 13.04.2014р. на суму 27000,00грн. (а.с.20),
- №25 від 22.04.2014р. на суму 19656,00грн. (а.с.21).
Позивач у позовній заяві вказує, що свої зобов'язання по наданню транспортно-експедиторських послуг виконав належним чином на суму 125496,00грн., про що свідчать товарно-транспортні накладні (а.с.71-234, т.1) та вказані вище акти надання послуг.
Відповідач за надані послуги розрахувався з позивачем частково на суму 51000,00грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками банку (а.с.22-27, т.1).
25.12.2014р. позивачем надіслано відповідачу вимогу про сплату суми боргу в сумі 74496,00грн., що підтверджується копією квитанції підприємства поштового зв'язку про направлення поштової кореспонденції, яку останнім залишено без відповіді та в матеріалах справи відсутні докази її задоволення (а.с.28-29, т.1).
Таким чином, згідно даних бухгалтерського обліку позивача, заборгованість відповідача перед позивачем станом на час подання позову становить 74496,00грн., а нарахована пеня в період з 13.05.2014р. по 13.11.2014р. за прострочення термінів оплати становить 7449,60грн..
За вказаних обставин, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" про стягнення 81945,60грн., з яких: 74496,00грн. - сума простроченої заборгованості з оплати послуг по договору надання транспортно-експедиторських послуг №30/12 від 30.08.2012р., 7449,60грн. - пені (а.с.2-4, т.1).
Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.03.2015р. у справі № 924/51/15 позов задоволено (а.с.239-241, т.1).
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 7449,60грн. пені, з огляду на таке.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до п.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Як встановлено ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Аналогічне положення міститься і в ст.627 ЦК України, згідно якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
В силу ч.1 - 6 ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів; проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін.
Пунктом 1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (част.1 ст.628 ЦК України).
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У відповідності до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч.1 ст.909 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З наданих пояснень відповідача, які вказані у апеляційній скарзі, вбачається що останній суму основного боргу в розмірі 74496,00грн. визнає повністю, однак зазначає, що ця заборгованість виникла на підставі інших господарських взаємовідносин з позивачем, що укладені у спрощений спосіб, вимога про сплату суми боргу по яких останнім не пред'являлась, на що колегія суддів зазначає наступне.
У матеріалах справи наявні акти надання послуг №16 від 14.03.2014р. на суму 32832,00грн., №17 від 26.03.2014р. на суму 35208,00грн., №19 від 30.03.2014р. на суму 10800,00грн., №23 від 13.04.2014р. на суму 27000,00грн., №25 від 22.04.2014р. на суму 19656,00грн., які підписані сторонами і скріплені відтисками їх печаток та товарно-транспортні накладні.
Зі змісту зазначених вище актів надання послуг вбачається, що останні були підписані сторонами не на виконання договору надання транспортно-експедиторських послуг від 30.08.2012р. №30/12, оскільки відповідні відмітки з покликанням на нього у них відсутні, а тому ідентифікувати дані акти як такі, що були підписані сторонами на виконання договору надання транспортно-експедиторських послуг від 30.08.2012р. №30/12 неможливо.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що вказані у цих актах надані послуги з перевезення комбікорму №16 від 14.03.2014р., №17 від 26.03.2014р., №19 від 30.03.2014р., №23 від 13.04.2014р., №25 від 22.04.2014р. були виконані на підставі укладених у спрощений спосіб інших договорів на загальну суму 74496,00грн..
В подальшому, 25.12.2014р. ФОП ОСОБА_2 надіслано ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" вимогу про сплату суми боргу в сумі 74496,00грн., зокрема зазначено, що позивачем фактично надано відповідачу послуги з перевезення вантажу протягом березня - квітня 2014р.. На підтвердження факту належного виконання ФОП ОСОБА_2 зобов'язань за договором сторонами було оформлено ТТН, а також акти надання послуг, згідно з якими констатовано, що останнім було надано замовнику послуги на загальну суму 125496,00грн.. Розрахунок за надані послуги ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" здійснено лише частково, в сумі 51000,00грн., а від сплати решти суми боргу в розмірі 74496,00грн. останній ухиляється. Відтак просив невідкладно сплатити зазначену суму боргу.
Факт звернення позивача до відповідача про сплату боргу в сумі 74496,00грн. стверджується копією квитанції підприємства поштового зв'язку про направлення поштової кореспонденції, яку останнім залишено без відповіді та в матеріалах справи така відсутня.
Таким чином, колегією суддів критично оцінюється покликання скаржника в апеляційній скарзі на те, що до нього не заявлялась вимога про сплату боргу в сумі 74496,00грн..
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем станом на час подання позову становила 74496,00грн..
Відповідач не надав господарському суду належних доказів на підтвердження виконання в повному обсязі свого зобов'язання щодо сплати заборгованості за отримані послуги.
З врахуванням наведеного вище, вимога Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" щодо стягнення з останнього 74496,00грн. боргу правомірно задоволена судом першої інстанції.
Щодо стягнення з "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" 7449,60грн. пені, колегія суддів апеляційного суду вважає, що дана позовна вимога задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.230 ГК України, п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
У відповідності до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідачу на суму боргу в розмірі 74496,00грн. позивачем нараховано пеню в сумі 7449,60грн..
За приписами ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
В силу ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що всупереч вищевказаному, сторонами не надано належних та допустимих доказів дотримання вимоги щодо письмової форми забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки, а саме пені. Зокрема у даному випадку, як зазначалося вище, неможливо ідентифікувати акти надання послуг з перевезення комбікорму №16 від 14.03.2014р., №17 від 26.03.2014р., №19 від 30.03.2014р., №23 від 13.04.2014р., №25 від 22.04.2014р. як такі, що були підписані сторонами на виконання договору надання транспортно-експедиторських послуг від 30.08.2012р. №30/12, оскільки відповідні відмітки з покликанням на нього у них відсутні. Відтак, на думку колегії суддів, безпідставним є нарахування позивачем пені відповідачу на борг в розмірі 74496,00грн. на підставі п.7.2 договору надання транспортно-експедиторських послуг від 30.08.2012р. №30/12.
Господарський суд відповідно до приписів ст.43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків, визначитись чи потребуються спеціальні знання для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору.
Відповідно до п.п.1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012р., рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
В силу ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За змістом ст.36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
При цьому, згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Хмельницької області від 16.03.15 р. у справі № 924/51/15 слід скасувати в частині стягнення 7449,60грн. пені, прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові та змінити рішення в частині стягнення судових витрат. В решті рішення залишити без змін.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а на позивача - витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги пропорційно розміру задоволення її вимог.
Керуючись ст.ст.101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод", с.Гуменці, Кам'янець-Подільського району Хмельницької області задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 16.03.15 р. у справі № 924/51/15 скасувати в частині стягнення 7449грн. 60коп. пені. В цій частині прийняти нове рішення про відмову в позові та змінити рішення в частині стягнення судових витрат.
В решті рішення залишити без змін.
Резолютивну частину рішення викласти у такій редакції:
"1.Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" с.Гуменці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області про стягнення 81945грн. 60грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" (32325, Хмельницької області с.Гуменці, Кам'янець-Подільський район, вул.Вербецьке шосе, 1, ідентифікаційний код 34422333) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) - 74496,00грн. заборгованості та 1660,91грн. судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Видати наказ.".
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" (32325, Хмельницької області с.Гуменці, Кам'янець-Подільський район, вул.Вербецьке шосе, 1, ідентифікаційний код 34422333) 83грн. 05коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Хмельницької області.
5. Справу №924/51/15 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Павлюк І. Ю.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Розізнана І.В.
Віддрук. прим.:
1 - до справи,
2, 3, 4 - позивачу, (АДРЕСА_1,
АДРЕСА_2),
АДРЕСА_3
5 - ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" (32325, Хмельницька обл., Кам'янець-
Подільський р-н., с.Гуменці, вул.Вербецьке шосе, 1),
6 - в наряд.