ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2015 року м. Київ К/800/38230/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Мойсюка М.І., Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим (далі - Управління ПФУ) до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Джанкой Автономної Республіки Крим (далі - Відділення Фонду) про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У лютому 2010 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2013 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з Відділення Фонду на користь Управління ПФУ заборгованість за жовтень-грудень 2012 року в розмірі 386,25 грн.

В інший частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів і прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не прийняті до заліку та не відшкодовані позивачу витрати на виплату пенсії та державної адресної допомоги ОСОБА_4 за жовтень-грудень 2012 року, що складається з виплати основного розміру пенсії - 380,31 грн. і витрат на її доставку - 5,94 грн.; з виплати державної адресної допомоги та витрат на її доставку 2250,24 грн.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

За пенсійним страхуванням згідно зі ст. 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон №1105-XIV) Фонд зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Статтею 21 Закону №1105-ХІV передбачено перелік соціальних послуг і виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, якого зобов'язано у встановленому законом порядку своєчасно і в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» (далі - Постанова №265) встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох -120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. У разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

З аналізу наведеної норми вбачається, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 4 Постанови №265 встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Відповідно до статті 46 Закону № 1105-ХІV кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.

Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів і враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.

При цьому слід зазначити, що п. 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 №5-4/4 встановлено вичерпний перелік сум, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» і підлягають відшкодуванню відповідно до цього Порядку.

Серед видів пенсійного забезпечення, що підлягають відшкодуванню відповідними відділеннями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, відсутній такий вид пенсійного забезпечення як державна адресна допомога та витрати на її виплату та доставку.

Враховуючи усі обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову, оскільки відсутні правові підстави та визначений чинним законодавством порядок (механізм) відшкодування відповідними відділеннями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України понесених управленнями Пенсійного фонду України витрат на виплату державної адресної допомоги та витрат на її виплату і доставку.

Доводи касаційної скарги зроблених цими судами висновків не спростовують.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

С у д д і : В.І. Бутенко

М.І. Мойсюк

І.В. Штульман