Справа № 2-а-2326/08/1170
Категорія статобліку 6.13
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
в порядку письмового провадження
14 січня 2009 року м.Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Мирошниченка В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську та Головного управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльність органу ПФУ та стягнення невиплаченої доплати до пенсії,-
ВСТАНОВИВ:
19 листопада 2008 року ОСОБА_1. звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську та Головного управління ПФУ в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльність органу ПФУ та стягнення невиплаченої доплати до пенсії.
У позовній заяві ОСОБА_1. просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених свобод та інтересів, за період з січня 2006 року по червень 2008 року, визнати бездіяльність управління ПФУ в м.Світловодську, Головного управління ПФУ в Кіровоградській області, стягнути з управління ПФУ в м.Світловодську 4333,78 грн. та зобов'язати головне управління ПФУ в Кіровоградській області здійснювати нарахування та виплату надбавки до пенсії, передбаченої ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсій за віком, починаючи з 01.12.2008 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він, як дитина війни, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 01 січня 2006 року має право на отримання щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак, така допомога відповідачем їй не виплачувалась. Пунктом 17 статті 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” зупинено на 2006 рік. Пуктом 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” зупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційним п.12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .
При обрахунку суми невиплаченої допомоги позивачка виходила з наступних розрахунків. Розмір соціальної допомоги, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня - 350 грн., з 01 квітня - 359 грн., з 01 жовтня -366 грн. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн., з 01 жовтня - 411 грн. Таким чином, сума невиплаченої соціальної допомоги за 2006-2007 роки становить 2733 грн. 30 коп.
Представник управління ПФУ в м.Світловодську до суду надав заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що Рішенням Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, визнано неконституційним п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Однак, рішення про відновлення дії положень вище вказаних законодавчих актів України, у редакції чинній до внесення змін, Верховною Радою України не приймалось, а тому, відповідач не може виконати зазначене рішення Конституційного суду України. Крім того, у відповідача немає коштів через відсутність статті видатків у бюджеті Пенсійного фонду України, на покриття витрат по сплаті щомісячної допомоги дітям війни.
З 1 січня 2008 року механізм реалізації ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” законодавчо врегульований і дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищена на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а тому позивачці з 1 січня 2008 року виплачується щомісячно 47 грн., а з 1 липня 2008 року― 48,20 грн.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, хоча була повідомлена про час, дату і місце судового розгляду належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.7), надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник головного управління ПФУ в Кіровоградській області (довіреність № 3 від 05.01.2009 р.) в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник управління ПФУ в м.Світловодську в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Оскільки від позивача, представників відповідачів надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає, що справу можливо розглянути за наявними у матеріалах доказами в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд, приходить до висновку про задоволення позову частково з наступних підстав.
Позовна вимога щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснювати нарахування та виплату надбавки до пенсії задоволенню не підлягає, так як виплата та перерахунок пенсій в даному випадку відноситься до компетенції управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську. Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не проводить виплату пенсій та державної соціальної допомоги.
Щодо позовної вимоги про відновлення пропущеного строку для звернення за захистом порушених свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року до 31.12.2007 року, то дана вимога не підлягає задоволенню з тих підстав, що до правовідносин пов'язаних з нарахуванням та виплатою пенсії, строк позовної давності не застосовується, про що в судовому засіданні суд повідомив представник позивача.
У відповідності до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-IV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Судом встановлено, що, відповідно до пенсійного посвідчення, ОСОБА_1, отримує пенсію за віком і є дитиною війни (а.с.7), тобто вона має право на пільги передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV.
У відповідності до ст. ст. 6, 7 вказаного Закону, дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 17 статті 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року №3235-IV, дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV на 2006 рік зупинено. Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 року №3367-IV, п.17 ст.77 вказаного Закону виключено, а ст.110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст.110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” в зазначеній частині не реалізовані.
Таким чином, у 2006 році позивачка не мала правових підстав для нарахування йому підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дітина війни, відповідно Управління Пенсійного фонду України в м.Світловодськ не зобов'язане було здійснювати відповідне підвищення пенсії, а тому у задаволенні позовних вимог в цій частистині належить відмовити.
Пуктом 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007” від 19.12.2006 року №489-V, дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, на 2007 рік зупинено. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення п.12 ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, визнанні неконституційними. Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.
На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що Управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську, в строк з січня по 8 липня 2007 року, не зобов'язане було виплачувати позивачу пільгу, передбачену ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити. З 9 липня по 31 грудня 2007 року позивачка мала правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 “Про соціальний захист дітей війни”, і тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, викладено в новій редакції згідно якої, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року №3551-XII визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, визнано неконституційним.
Судом встановлено, що з 1 січня 2008 року позивачці підвищено пенсію на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції від 28.12.2007 року). З 22 травня 2008 року, на підставі рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 перерахунок пенсії з урахуванням ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції від 18.11.2004 року) позивачу Управлінням Пенсійного фонду України в м.Світловодську не проводилось.
З вище зазначеного, суд дійшов висновку, що з 1 січня 2008 року по 21 травня 2008 року позивачу правомірно Управлінням Пенсійного фонду України в м.Світловодську нараховано підвищення пенсії на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і тому в цій частині у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
З 22 травня 2008 року позивач має право на отримання підвищення пенсії, не на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії. На підставі зазначеного, Управлінню Пенсійного фонду України в м.Світловодську належить здійснити позивачу перерахунок пенсії починаючи з 22 травня 2008 року, згідно вище вказаного законодавства України, і тому в цій частині позовні вимоги належить задовольнити.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.
У справі “Кечко проти України” Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом -відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це державна соціальна підтримка дітей війни, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Конституційний Суд України у рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зазначив, що зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Враховуючи те, що позивачка є дитиною війни, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.
Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, не приймається судом до уваги, оскільки ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.
Крім того, незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов'язкових роз'яснень щодо виконання вимог законодавства, наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз'яснень, інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм, якщо це тягне за собою порушення прав та законних інтересів громадян України.
Відповідно до п.1, п.3, п.15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.
Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень, покладені на нього законом, та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд визнав необхідним зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську, здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачу починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також починаючи з 22 травня 2008 року, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та здійснити її виплату.
Керуючись ч.2 ст.152 Конституції України, ст.1, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV (із змінами та доповненнями), ч.4 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року №3551-XII, ст.28 Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-I, п.17 ст.77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року №3235-IV (із наступними змінами), ст.58, п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-V, пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, ст.ст.122,158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,―
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську провести перерахунок та виплату підвищення пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як це передбачено ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням норм ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, а також починаючи з 22.05.2008 року.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградській окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду В.С.Мирошниченко