Справа №6-11

2009 рік

УХВАЛА

09 лютого 2009 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді - Панченко О.М.

при секретарі - Гаврилюк Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Третейського суду, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Всеукраїнське об'єднання торговців транспортними засобами" від 18.04.2008 року, яким було задоволено позов ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про визнання договору дійсним та визнання права власності.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник повністю підтримали доводи заяви про скасування рішення третейського суду, просили її задовольнити та скасувати рішення Постійного діючого Третейського суду при Асоціації "Всеукраїнське об'єднання торговців транспортними засобами" від 18.04.2008 року.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення даної заяви, посилаючись на її не обґрунтованість.

В судовому засіданні було встановлено, що рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Всеукраїнське об'єднання торговців транспортними засобами" від 18.04.2008 року були задоволені вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дійсним та визнання права особистої приватної власності на об'єкти нерухомого майна, та визнано дійсним договір дарування грошових коштів від 01.06.1998 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а також визнано особистою приватною власністю ОСОБА_2 трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 129, 7 кв.м., та двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 44, 2 кв.м.

Згідно із ст. 55 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду набирає чинності в день оголошення.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про третейські суди", рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених даним Законом.

Зокрема, рішення третейського суду може бути оскаржено стороною у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ. Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом.

Відповідно до ч.3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди", підставами для оскарження та скасування рішення третейського суду можуть бути, лише наступні підстави:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду

відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону.

На підтвердження наявності підстав для скасування рішення третейського суду, скаржником не надано жодних доказів стосовно непідвідомчості справи третейському суду, доказів відсутності третейської угоди між ОСОБА_3., та ОСОБА_2, або вирішення третейським судом питань

поза межами третейської угоди, доказів визнання третейської угоди недійсною, або доказів невідповідності складу третейського суду, яким приймалося оскаржуване рішення, вимогам Закону України "Про третейські суди".

Так, згідно зі ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд Третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, окрім випадків, передбачених Законом.

Спір може бути переданий на розгляд Третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Судом було встановлено, що 18.12.2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено угоду про передачу спору на розгляд до Третейського суду, згідно з якою сторони домовились що усі неврегульовані шляхом переговорів спори стосовно укладення, виконання, розірвання, визнання недійсним або дійсним, відповідності чинному законодавству України договору дарування від 01.06.1998 року, укладеного між ними, підлягають вирішенню в третейському суді при Асоціації "Всеукраїнське об'єднання торговців транспортними засобами" згідно із його Регламентом та Положенням.

Станом на момент розгляду справи, у Державному судовому реєстрі відсутні дані стосовно наявності рішення компетентного суду про визнання Третейської угоди між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 недійсною.

Також, судом встановлено, що склад третейського суду, яким було ухвалене рішення, відповідав вимогам ст.ст. 16, 17, 18, 19 Закону України "Про третейські суди", Положенню та Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнське об'єднання торговців транспортними засобами".

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність доведених скаржником у встановленому ЦПК України порядку підстав для оскарження та скасування рішення третейського суду, вичерпний перелік яких встановлений ч.3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди", суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Всеукраїнське об'єднання торговців транспортними засобами" від 18.04.2008 року, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 5, 6, 16-19, 51, 55 Закону України "Про третейські суди", ст. 210, 293 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації Всеукраїнське об'єднання торговців транспортними засобами" від 18.04.2008 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.