Справа № 22ц-814/2006 р.                                Головуючий у першій

інстанції -СОВА Т.Г.

Категорія - цивільна                                       Доповідач   ШЕВЧЕНКО

В.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2006 року                                                           місто Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-судді:       ПОЗІГУНА М.І.

суддів:               ШЕВЧЕНКА В.М., СКРИПКИ А.А.

при секретарі:     ПАЦ Т.М. з участю: сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Менського  районного суду Чернігівської області від 07 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина у зв"язку з навчанням, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2004 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина в розмірі ЗО % мінімального прожиткового мінімуму. В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що від шлюбу з відповідачем мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, Хоча син є повнолітнім, однак потребує матеріальної допомоги, оскільки навчається в Чернігівському державному інституті економіки та управління на 1 курсі, відповідач працює і має заробіток, а тому взмозі надавати матеріальну допомогу. В зв'язку з чим просила суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання сина.

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 07 квітня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, просить рішення суду скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зокрема, суд необгрунтовано прийшов до висновку, що відповідач не має можливості надавати матеріальну допомогу, так як він працює, має заробіток і може сплачувати аліменти. Суд не врахував її матеріальне становище та її сина, оскільки вони проживають на одну її заробітну плату, інших доходів не мають.

В засіданні апеляційного суду сторони надали суду укладену ними мирову угоду в письмовій формі. За умовами мирової угоди ОСОБА_2 зобов'язується виплачувати на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, аліменти у розмірі 100 грн. щомісячно до досягнення дитиною 23 років або закінчення навчання. Оскільки мирова угода сторін не суперечить закону і не порушує права та інтереси як їх, так і їх сина ОСОБА_3, та ліквідує спір між сторонами, суд, попередньо роз'яснивши сторонам наслідки такої процесуальної дії, вважає можливим затвердити мирову угоду на визначених сторонами умовах, які є зрозумілими та закрити провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 175, 205 п.2, 307, 310 п. 1, 314,315, 317,319 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 07 квітня 2006 року скасувати.

Затвердити мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за якою ОСОБА_2 зобов'язується сплачувати на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі 100 грн. щомісячно до досягнення ним 23 років або до закінчення навчання.

Провадження в справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 07 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина у зв"язку з навчанням - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.