ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

18 січня 2007 р.

№ 18/276

                                         

Вищий  господарський  суду  України  в складі колегії

суддів:

Грейц К.В. –головуючого, Муравйова О.В., Бакуліної С.В.,

розглянувши касаційну скаргу

Токмацької ОДПІ у Запорізькій області

на постанову

від 31.01.2006

Запорізького апеляційного господарського суду

у справі господарського суду Запорізької області  № 18/276

за позовом

Токмацької ОДПІ Запорізької області

до 3-ті особи

ПП “Агрофірма “Світоч” - Фінансове управління Токмацької районної державної адміністрації - ВАТ “Токмацький елеватор”

про	стягнення заборгованості по бюджетній позичці у сумі 65340,16 грн.

за участю представників: - позивача

Вініченка О.В.

- відповідача

не з’явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 31.10.2005 у справі № 18/276 (суддя Туркіна Л.П.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 31.01.2006 (колегія суддів у складі головуючого судді Антоніка С.Г., суддів Коробки Н.Д., Юхименко О.В.), в задоволенні позовних вимог Токмацької ОДПІ у Запорізькій області про стягнення з ПП “Агрофірма “Світоч” заборгованості по бюджетній позичці у сумі 65340,16  грн. відмовлено.

Рішення та постанова у справі мотивовані тим, що за укладеними угодами від 11.06.1998 та № 12 від 02.03.1999 зобов’язання щодо сплати грошових коштів у відповідача відсутні, оскільки відповідно до умов п.п.3.4, 4.1, 6.3, 6.4 ВАТ “Токмацький елеватор” отримував бюджетну позичку і зобов’язаний був, як заготівельник, реалізувати сільськогосподарську продукцію, яка надійде від товаровиробника, і забезпечити повне повернення одержаної позички, здійснивши розрахунки з бюджетом, а фактичні дії відповідача з часткового погашення позички, в т. ч. коштами, не могли змінити встановленого договорами та розпорядженнями голови Запорізької облдержадміністрації від 06.05.1998 № 236 та від 10.02.1999 № 61 порядку розрахунків.

Не погоджуючись з рішенням та постановою у справі, Токмацька ОДПІ в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати, позовні вимоги задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, оскільки вважає, що суди дійшли невірного висновку про відсутність у відповідача зобов’язання по сплаті грошових коштів. Судами не враховано, що між відповідачем та розпорядником коштів місцевого бюджету - Фінансовим управлінням Токмацької РДА - підписані та оформлені належним чином акти звірок розрахунків по бюджетній позичці, а також відповідачем було запропоновано графік її погашення, отже, відповідач визнав за собою суму заборгованості перед бюджетом, яку зобов’язувався погасити.

Ухвалою від 07.12.2006 розгляд касаційної скарги відкладений на 18.01.2007 на 10 годин 45 хвилин.

Представники відповідача і третіх осіб своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.

Склад колегії суддів, якою згідно ухвали від 27.11.2006 прийнята до провадження касаційна скарга у справі, змінено розпорядженням В.о. Голови судової палати Вищого господарського суду України від 18.01.2007 № 02-12.2/10.

Перевіривши у відкритому судовому засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами попередніх інстанцій, 11.06.1998 між ВАТ “Токмацький елеватор” (заготівельник), Токмацьким районом електричних мереж (електропостачальник) та КСП “Червоний прапор” (товаровиробник), правонаступником якого є ПП “Агрофірма “Світоч”, укладено договір на закупівлю сільськогосподарської продукції за регіональним замовленням у 1998 р. в рахунок погашення заборгованості за спожиту електроенергію. Договір укладений згідно розпорядження голови Запорізької облдержадміністрації від 06.05.1998 №236 “Про фінансування поставок сільськогосподарської продукції в рахунок регіонального замовлення 1998 року”.

Предметом договору є створення умов для формування регіональних продовольчих ресурсів на 1998-1999 роки шляхом поставки сільськогосподарської продукції заготівельнику для погашення заборгованості електропостачальнику за спожиту електроенергію за рахунок бюджетної позички.

Відповідно до п.2.1. договору КСП “Червоний прапор” (товаровиробник) повинно було поставити сільськогосподарську продукцію - зерно пшениці ІІІ класу -  ВАТ “Токмацький елеватор” (заготівельник) на суму 135352 грн.

Згідно п.3.4 договору заготівельник зобов’язується до 20.12.1998 реалізувати сільськогосподарську продукцію і повернути позичку до обласного бюджету без сплати відсотків за користування або закласти її до регіонального резерву в кількості, що відповідає сумі взаємозаліку погашеної заборгованості за електроенергію.

В свою чергу, відповідно до п.4.1 договору, електропостачальник зобов’язується разом з фінансовим відділом райдержадміністрації, товаровиробником і заготівельником у десятиденний термін після укладання договору оформити протокол проведення взаємозаліку товаровиробнику заборгованості за спожиту електроенергію на суму, зазначену в п. 2.1 договору, та акт передачі суми взаємозаліку як бюджетну позичку заготівельнику.

02.03.1999 договір від 11.06.1998 між тими ж сторонами був переукладений з урахуванням вимог, визначених розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 10.02.1999 №61 “Про продовження терміну повернення в обласний бюджет позичок, наданих для фінансування поставок сільгосппродукції в рахунок регіонального замовлення 1998 року”, на суму непогашеного залишку бюджетної позички, а саме 84151,41 грн. Новий договір, якому присвоєно №12, мав ті самі умови, що і попередній, а термін повернення бюджетної позички в сумі 84,1 тис. грн. був обумовлений до 20.12.1999. Крім того, у договорі містилась умова (п. 5.1), відповідно до якої у разі відсутності зерна пшениці, товаровиробник погашає заборгованість іншою сільськогосподарською продукцією, а заготівельник забезпечує повне повернення одержаної бюджетної позички незалежно від зміни форми господарювання та власника підприємства.

Судами також встановлено, що виконання свої зобов’язань за договором відповідач здійснив частково, шляхом закладення зерна і сплати коштів, залишок заборгованості складає 65340,16 грн., яку і просить стягнути позивач у судовому порядку в доход районного бюджету, посилаючись на своє право органу стягнення, яке йому надано ст. ст. 24, 68 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”, обґрунтовуючи позов нормами ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що за умовами укладених договорів від 11.06.1998 та № 12 від 02.03.1999 зобов’язання щодо сплати грошових коштів у відповідача відсутні, оскільки пунктами 6.3, 6.4 договору № 12 від 02.03.1999 передбачалось, що заготівельник забезпечує повне повернення одержаної бюджетної позички в сумі 84,1 тис.грн. згідно укладеного договору в міру реалізації продукції, але не пізніше 20.12.1999, а у разі несвоєчасного повернення до обласного бюджету коштів, виручених від реалізації сільськогосподарської продукції, сума наданої позички стягується фінорганами із заготівельника у безспірному порядку згідно ст.22 Закону України “Про Державний бюджет України на 1999 рік”. Таким чином, суди дійшли висновку, що саме з заготівельника - ВАТ “Токмацький елеватор” - ДПІ мала право стягнути 65340,16 грн. коштів за договором.

Погоджуючись з висновком суду щодо відсутності у відповідача, як товаровиробника, саме грошового зобов’язання перед місцевим бюджетом за укладеними договорами, колегія суддів вважає помилковими доводи судів про покладення такого обов’язку на заготівельника - ВАТ “Токмацький елеватор”, оскільки, метою укладення договорів є формування регіональних продовольчих ресурсів на 1998-1999 роки шляхом поставки сільськогосподарської продукції заготівельнику для погашення заборгованості електропостачальнику за спожиту товаровиробником електроенергію за рахунок бюджетної позички (пункт 1.1), а товаровиробник зобов’язаний поставити сільськогосподарську продукцію на суму, еквівалентну його заборгованості за спожиту електроенергію (пункт 2.1), отже, за змістом цих договорів, укладених згідно розпоряджень голови Запорізької обласної державної адміністрації від 06.05.1998 № 236, від 10.02.1999 №61, проведення взаєморозрахунків між сторонами договорів здійснювалось відповідно до вимог Тимчасових методичних вказівок про проведення взаємозаліку коштів по фінансуванню видатків в рахунок погашення недоїмки по належних до бюджету платежах, затверджених наказом Міністерства фінансів України і НБУ від 23.09.1996 № 200/84 на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 16.05.1996 № 526 та від 17.05.1996 № 537, і саме товаровиробник зобов’язаний був поставити зерно заготівельнику в рахунок регіонального замовлення 1998-1999 років натомість погашення його боргу за електроенергію, а заготівельник зобов’язаний був прийняти цю продукцію, забезпечити її зберігання і доробку та, по мірі реалізації продукції, повернути позичку до обласного бюджету або закласти її до регіонального резерву в кількості, що відповідає сумі взаємозаліку погашеної заборгованості за електроенергію.

При цьому, внаслідок проведення такого взаємозаліку погашалась недоїмка платника податків по належних до бюджету платежах, отже, борг Токмацького РЕМ по податках до бюджету погашався шляхом погашення перед ним боргу за електроенергію, спожиту сільгоспвиробником –відповідачем у справі, а у останнього виникав обов’язок закласти через заготівельника в рахунок регіонального замовлення зерно в кількості, що відповідає сумі взаємозаліку погашеної заборгованості за електроенергію.

Контроль за виконанням договорів на поставку сільгосппродукції в рахунок регіонального замовлення покладався на відповідні управління і фінансові органи обласних та районних держадміністрацій, при цьому,  на податкові інспекції відповідно до пункту 8 вищезазначених Тимчасових методичних вказівок про проведення взаємозаліку коштів по фінансуванню видатків в рахунок погашення недоїмки по належних до бюджету платежах покладалась відповідальність не за своєчасність і повноту розрахунків, а за підтвердження суми недоїмки по платежах до бюджету та належне відображення проведеного взаємозаліку в обліку та звітності.

Таким чином, відповідач у спірних правовідносинах є боржником за укладеними договорами цивільно-правового характеру на поставку сільгосппродукції заготівельнику в рахунок регіонального замовлення місцевого органу влади, а не по платежах до бюджету, адже, податковий орган за взаємозаліком отримував погашення податкового боргу іншого платника податків –Токмацького РЕМ, до зазначених договорів не вносились у встановленому порядку відповідні зміни ні щодо порядку і строків виконання їх сторонами своїх зобов’язань, ані порядку проведення розрахунків з обласним бюджетом, в зв’язку з чим колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідача зобов’язання зі сплати грошових коштів до місцевого бюджету і, відповідно, підстав для задоволення позову податкового органу у обраний ним спосіб.

Доводи скаржника про фактичне визнання відповідачем грошового зобов’язання за укладеними договорами не спростовують вищевказаного висновку, оскільки відсутні будь-які докази погодження Фінансовим управлінням Токмацької РДА запропонованого відповідачем графіку погашення заборгованості у зазначений у ньому спосіб і строки на зміну умов договору.

Зважаючи на викладене,  виходячи з обставин,  встановлених судами попередніх інстанцій, а також предмету позову, судова колегія дійшла висновку про  відсутність підстав для скасування  прийнятої у справі постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 31.01.2006 у справі № 18/276 господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Касаційну скаргу Токмацької ОДПІ у Запорізькій області залишити без задоволення.

Головуючий                                                                          К.В.Грейц

    

Судді                                                                                                    О.В.Муравйов

                                                                                                

                                                                                                С.В.Бакуліна