Провадження № 2/641/254/2015 Справа № 641/10576/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року Комінтернівський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді - Григор'єва Б.П.

при секретарі - Вакуленко Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення на свою користь заборгованості за кредитним договором №014/07/1-202-07 від 27.02.2007 року та суми судового збору за подання позовної заяви.

В обґрунтування своїх позовних вимог АТ «Райффайзен Банк Аваль» посилається на наступне:

27.02.2007 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №014/07/1-202-07 в рамках Генеральної кредитної угоди №362 від 16.03.2006 року. В подальшому до кредитного договору вносились зміни шляхом укладання додаткових угод. У відповідності до умов кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 100 000,00 доларів США строком до 20.02.2014 року зі сплатою наступних відсоткових ставок: 13% річних в період з 28.02.2007 року по 22.06.2010 року, 15% річних в період з 23.06.2010 року по 23.03.2011 року та пільгової процентної ставки у розмірі 12% річних, починаючи з 24.03.2011 року за умови відсутності факту прострочення Позичальником виконання грошових зобов'язань за кредитним договором більш ніж на 30 календарних днів.

Порушуючи умови кредитного договору, відповідач належним чином не виконував зобов'язання з повернення кредиту та сплати нарахованих процентів на умовах, передбачених договором (п. 6.1. кредитного договору), допускаючи прострочення повернення чергової частини кредиту.

У зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором, щодо повернення суми кредиту, сплати нарахованих відсотків за користування кредитом та пені, нарахованої за порушення строків виконання грошових зобов'язань позивачем АТ «Райффайзен Банк Аваль» на адресу відповідача 05.11.2012 року направлялись вимоги про усунення порушення та погашення суми заборгованості, проте вимоги задоволені не були, а заборгованість за кредитним договором погашена не була.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати нарахованих процентів у останнього перед позивачем, відповідно до уточненої позовної заяви про стягнення заборгованості, що була подана до суду 23.05.2014 року, станом на 07.05.2014 року за кредитним договором №014/07/1-202-07 від 27.02.2007 року утворилась заборгованість у розмірі 39 312,19 доларів США, що в перерахунку на національну валюту за курсом Національного банку України на дату підготовки розрахунку, склала 494 971,46 гривень, де:

- сума заборгованості за кредитом 24 300,00 доларів США (303 010,70 гривень);

- пеня нарахована за порушення строку погашення тілу кредиту (з 07.05.2013 року по 06.05.2014 року) 2 842,48 доларів США (еквівалент 35 444,52 гривень);

- сума заборгованості за процентами за користування кредитом 11 326,69 доларів США (еквівалент 141 239,02 гривень);

- сума пені, нарахована за порушення строку погашення процентів (з 07.05.2013 року по 06.05.2014 року) 1 225,16 доларів США (еквівалент 15 277,23 гривень).

07.07.2014 року по справі ухвалене заочне рішення, яким позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволені в повному обсязі - з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача стягнуто суму заборгованості за кредитним договором №014/07/1-202-07 від 27.02.2007 року та витрати по сплаті судового збору.

02.10.2014 року заочне рішення у справі скасоване, справа призначена до розгляду у загальному порядку.

22.10.2014 року позивачем АТ «Райффайзен Банк Аваль» подані до суду уточнення до позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_2, відповідно до якої загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 20.10.2014 року становить 18 338,94 доларів США, з яких:

- сума заборгованості за кредитом - 0,00 доларів США;

- пеня, нарахована за порушення строку погашення тіла кредиту (з 20.10.2013 року по 16.10.2014 року) - 4 095,03 доларів США;

- сума заборгованості за процентами за користування кредитом складає - 12 298,59 доларів США;

- сума пені, нарахована за порушення строків погашення процентів (з 20.10.2013 року по 19.10.2014 року) - 1 945,32 доларів США.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив стягнути з ОСОБА_2 18338,94 доларів США.

Відповідач і його представник в судове засідання з'явились, заперечували проти позову частково, надали письмові пояснення, в яких просили суд частково задовольнити позовну заяву та стягнути з відповідача на користь позивача АТ «Райффайзен Банк Аваль» 810,40 доларів США - пеня, нарахована за порушення строку погашення тіла кредиту (з 02.12.2013 року по 16.10.2014 року), 1 805,94 доларів США - пеня, нарахована за порушення строку погашення процентів (з 02.12.2013 року по 19.10.2014 року), 2 563,03 доларів США - сума заборгованості за процентами за користування кредитом.

Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що його поручителем ТОВ «ЮіСтранс» за договором поруки №12/42-1/0154 від 23.03.2011 року в повному обсязі сплачено усю суму боргу за рішенням господарського суду Харківської області від 18.02.2014 року у справі №922/5281/13, відповідно до якого з поручителя за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_2 перед АТ «Райффайзен Банк Аваль» ТОВ «ЮіСтранс» стягнуто суму боргу за кредитним договором у розмірі 40 246,27 доларів США, що в перерахунку на національну валюту на час підготовки розрахунків складав 321 688,43 гривень, що підтверджується постановою Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 30.09.2014 року про закінчення виконавчого провадження.

На думку відповідача ОСОБА_2, сума, яка підлягає стягненню з нього, з урахуванням уточненої позовної заяви, повинна становити різницю суми заборгованості усіх складових частин боргу від сум, що розраховані в уточненій позовній заяві та рішенні господарського суду Харківської області від 18.02.2014 року у справі №922/5281/13, оскільки вважає, що зазначене рішення суду виконане в повному обсязі.

Також відповідач зазначає, що під час розгляду у судах справ про стягнення заборгованості, ним частково виконувались зобов'язання за кредитним договором.

26.02.2015 року позивач АТ «Райффайзен Банк Аваль» подав до суду відзив на заперечення на уточнену позовну заяву, в якому підтвердив факт надходження до Банку грошових коштів у сумі 321 688,43 гривень на погашення заборгованості за кредитним договором №014/07/1-202-07 від 27.02.2007 року у зв'язку з виконанням рішення господарського суду Харківської області від 18.02.2014 року у справі №922/5281/13 та повідомив про зарахування зазначених коштів на погашення основної заборгованості за кредитним договором та процентами за користування кредитом за курсом Національного банку України, що діяв на дату фактичного зарахування коштів.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд приходить до наступного.

27.02.2007 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №014/07/1-202-07 в рамках Генеральної кредитної угоди №362 від 16.03.2006 року. В подальшому до кредитного договору вносились зміни шляхом укладання додаткових угод.

У відповідності до умов кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 100 000,00 доларів США строком до 20.02.2014 року зі сплатою наступних відсоткових ставок: 13% річних в період з 28.02.2007 року по 22.06.2010 року, 15% річних в період з 23.06.2010 року по 23.03.2011 року та пільгової процентної ставки у розмірі 12% річних, починаючи з 24.03.2011 року за умови відсутності факту прострочення Позичальником виконання грошових зобов'язань за кредитним договором більш ніж на 30 календарних днів.

Надавши відповідачу грошові кошти, відповідно умов кредитного договору, Банк в повному обсязі виконав зобов'язання за Генеральною кредитною угодою та договором кредиту.

П.5.1. Генеральної кредитної угоди та п.6.1. кредитного договору передбачено обов'язок позичальника використати отримані кредитні кошти і забезпечити повернення одержаних кредитів та сплату нарахованих відсотків, відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до п.10.2. Генеральної кредитної угоди, за порушення строків повернення кредитів та відсотків за користування кредитами, передбачених кредитними договорами, Позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Також кредитним договором (п. 3.2.) встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту до дня повного погашення за кредитом включно.

Взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредитних коштів та процентів у відповідності до Генеральної кредитної угоди та кредитного договору Позичальник не виконував у зв'язку з чим перед Банком у Позичальника виникла заборгованість за Генеральною кредитною угодою та кредитним договором, укладеним у відповідності до неї, перед Банком станом на 20.10.2014 року у розмірі 18 338,94 доларів США, з яких:

- сума заборгованості за кредитом - 0,00 доларів США;

- пеня, нарахована за порушення строку погашення тіла кредиту (з 20.10.2013 року по 16.10.2014 року) - 4 095,03 доларів США;

- сума заборгованості за процентами за користування кредитом складає - 12 298,59 доларів США;

- сума пені, нарахована за порушення строків погашення процентів (з 20.10.2013 року по 19.10.2014 року) - 1 945,32 доларів США.

Умовами Генеральної кредитної угоди №362 від 16.03.2006 року, в рамках якої 27.02.2007 року укладено кредитний договір №014/07/1-202-07 (п.2.3.) встановлено, що всі кредити, як і відсотки по них, повинні сплачуватися у тій самій валюті, в якій їх було надано.

Як встановлено при розгляді справи, та даний факт не заперечувався сторонами, при виконанні рішення господарського суду Харківської області від ТОВ «ЮіСтранс», фінансового поручителя за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_2 перед АТ «Райффайзен Банк Аваль», 13.10.2014 року на рахунок кредитора надійшли кошти у сумі 321 688,43 гривень.

Як вбачається з відзиву Позивача на заперечення Відповідача, 16.10.2014 року зазначені грошові кошти були зараховані в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/07/1-202-07 від 27.02.2007 року за курсом Національного банку України станом на дату фактичного зарахування коштів, тобто на 16.10.2014 року (офіційний курс гривні станом на зазначену дату становив 12,951445 гривень за 1 долар США).

Таким чином, відповідно до письмових пояснень Позивача, останній, з коштів, що надійшли на рахунок, за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату фактичного зарахування коштів, мав змогу наступним чином зарахувати кошти на погашення заборгованості за договором кредиту: на погашення заборгованості за тілом кредиту 314 720,11 гривень (еквівалент 24 300,00 доларів США) та 6 968,32 гривень (еквівалент 538,03 доларів США) - заборгованість за відсотками.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги умови Генеральної кредитної угоди, якими встановлено, що всі кредити, як і відсотки по них, повинні сплачуватися у тій самій валюті, в якій їх було надано, положення ч. 1 ст. 1046 ЦК України, відповідно до якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, Позичальник або його поручитель, у разі виконання зобов'язань за договором належним чином, мали повернути позику (кредит) у валюті, в якій надано кредит, відповідно до умов договору.

Оскільки від Поручителя Відповідача при виконанні рішення господарського суду Харківської області від 18.02.2014 року у справі №922/5281/13 на рахунок Позивача надійшли кошти на погашення заборгованості у національній валюті, а не у валюті кредиту, а до цього часу від дати ухвалення рішення офіційний курс гривні по відношенню до іноземної валюти - долару США, в якій було надано кредит, знизився, суд приходить до висновку, що зазначене рішення господарського суду в повному обсязі не виконано через те, що борг у валюті кредиту в повному обсязі погашений не був, а отже заперечення Відповідача на уточнену позовну заяву в частині виконання в повному обсязі рішення господарського суду Харківської області є необґрунтованим.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що у разі якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (належне виконання).

Ст. 612 ЦК України передбачено, що Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Ч.1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст. 1050 ЦК України передбачено, що у разі, якщо Позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором передбачений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, водночас також дозволений обіг іноземної валюти, але з дотриманням вимог спеціального законодавства України.

Ст. 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Статтями 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг, до яких належать розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» встановлено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

У підтвердження правомірності надання кредиту в іноземній валюті Позивачем надано суду Банківську ліцензію № 10 від 11 жовтня 2006 року, Дозвіл та Додаток до дозволу № 10-4 від 11 жовтня 2006 року видані АТ «Райффайзен Банк Аваль».

З огляду на зазначені вище положення законодавчих та нормативних актів, а також наявності у Позивача дозвільних документів на здійснення валютних операцій суд доходить висновку про правомірність надання кредиту в іноземній валюті та обґрунтованості позовних вимог про стягнення боргу в іноземній валюті.

В силу ч. ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд, дослідивши докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, врахувавши невиконання Боржником умов Генеральної кредитної угоди та кредитного договору, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі з врахуванням уточнень до позовної заяви, що подані Позивачем 22.10.2014 року.

Довідка про заборгованість Позичальника ОСОБА_2 перед АТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції за кредитним договором № 014/07/1-202-07 від 27.02.2007 року станом на 20.10.2014 року в сумі 12298,59 доларів США (а.с. 162), розрахунок пені нарахованої за порушення терміну сплати суми кредиту ОСОБА_2 перед АТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції за кредитним договором № 014/07/1-202-07 від 27.02.2007 року станом на 20.10.2014 року в сумі 4095,03 доларів США (а.с. 163), розрахунок пені, нарахованої за порушення терміну сплати відсотків за користування кредитом ОСОБА_2 перед АТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції за кредитним договором № 014/07/1-202-07 від 27.02.2007 року станом на 20.10.2014 року в сумі 1945,32 доларів США (а.с. 164), відповідає умовам договору № 014/07/1-202-07 від 27.02.2007 року (а.с. 21-27).

Виходячи з викладеного суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими та відхиляє їх.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача суми судового збору за подачу позовної заяви, суд керується ст. 88 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми судового збору за подання позовної заяви також підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 192, 525, 526, 533, 549, 553, 554, 610, 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІІН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен банк Аваль» заборгованість за Кредитним договором № 014/07/1-202-07 від 27.02.2007 року в розмірі 18338 (вісімнадцять тисяч триста тридцять вісім)доларів США 94 центи.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІІН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен банк Аваль» суму судового збору в розмірі 3441 (три тисячі чотириста сорок одну) гривню.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України.

Суддя: Б. П. Григор'єв