Справа № 2 - а -10/2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

16 січня 2009 року     м. Галич

Галицький районний суд Івано - Франківської області в складі:

головуючого судді     КлюбиВ. В.

секретаря     Залеської С І

з участю:   позивача     ОСОБА_1

представника відповідача     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Галичі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі про стягнення недоотриманих пенсійних коштів в сумі 64 137 гривень 52 коп., -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Галицького районного суду з адміністративним позовом і просить стягнути в її користь з управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі 64 137 гривень 52 коп. недорахованої і невиплаченої їй державної і додаткової пенсії відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 листопада 2005 року по 31 грудня 2007 року.

Позивач посилається на ті обставини, що вона має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і її віднесено до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також згідно з рішенням медико - соціальної експертної комісії їй встановили другу групу інвалідності за захворювання, що пов'язано з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на додаткову пенсію за шкоду, спричинену здоров'ю. Відповідно до ст. 50 вказаного Закону України особам, що віднесені до першої категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія для інвалідів другої групи - у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, а згідно ст. 54 цього ж Закону України пенсія особам, що постраждали і стали інвалідами внаслідок ліквідації Чорнобильської катастрофи, не повинна бути нижчою для інвалідів другої групи ніж вісім мінімальних пенсій за віком. Згідно із ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і щорічно визначається бюджетним законодавством.

Протягом останніх трьох років відповідач щомісячно недоплачував їй пенсію, посилаючись на те, що при розрахунку пенсії положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо розміру мінімальної пенсії не застосовується і розрахунок слід проводити, виходячи із розміру 19 гривень 91 коп., встановленого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03 січня 2002 року №1. Всього їй було виплачено за вказаний період 21 393 гривні 73 коп., в той час як відповідно до вищевказаних

2

положень Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна була отримати 85 531 гривню 25 коп..

В результаті чого із листопада 2005 року по грудень 2007 року включно вона недоотримала 64 137 гривень 52 коп..

Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала і просить задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач подав заперечення проти позову, із змісту якого вбачається, що відповідач позов не визнає, посилаючись при цьому на те, що відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності відповідного страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом України. Це означає, що конкретний розмір додаткової пенсії, встановленої ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка виплачується за рахунок коштів державного бюджету, визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки за правилами Закону України «Про пенсійне забезпечення», саме до відання уряду належать питання, пов'язані з реалізацією і додержанням гарантій, передбачених пенсійним законодавством.

Враховуючи вищенаведене, положення ст. 28 Закону України , Пpo загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовується при призначенні пенсії за Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Такі повноваження узгоджуються з правилами ст. 62 Закону України ,Пpo статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, де вказано, що застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

При проведенні нарахування позивачу пенсії управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі керувалося постановою Кабінету Міністрів України за № 1 від 03 січня 2002 року, Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" згідно якої, нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесених до 1 категорії учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, проводиться виходячи із розміру 19 гривень 91 коп., а не з фактичної величини мінімальної пенсії за віком.

В судовому засіданні представник відповідача позову не визнала, посилаючись на викладені у запереченні доводи, і просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи і надані докази суд вважає, що позовні вимоги підставні та обґрунтовані, а тому підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і її віднесено до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Також позивачу встановлено другу групу інвалідності в зв'язку із захворюванням, пов'язаним з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Із листопада 2005 року по грудень 2007 року відповідач виплатив позивачу пенсію в розмірі 21 393 гривні 73 коп..

Наведені факти підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серія А № 024440, виданим 11 березня 1994 року; довідками серія МСЕ №027047 від 13 липня 1993 року та МСЕ №055863 від 23 лютого 1994 року; довідкою управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі.

Згідно із ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до першої категорії - інвалідам другої призначається у розмірі - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції Закону України від 09 липня

3

2007 року), розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для інвалідів другої групи - вісім мінімальних пенсій за віком. Статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Тобто, виходячи із положень вищевказаних статей Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідач не виплачено пенсію у повному обсязі.

Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, щорічно визначається бюджетним законодавством і був встановлений Законами України про Державний бюджет України на 2005 - 2007 роки, з врахуванням якого позивачем проведено розрахунок належної до виплати державної та додаткової пенсії згідно ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Всього за вказаний позивачем період вона повинна була отримати 85 531 гривню 25 коп..

Отже, враховуючи кошти, які позивач отримала від відповідача, на користь позивача підлягає стягненню різниця у виплаті в сумі 64 137 гривень 52 коп..

Стаття 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зобов'язує провести перерахунок раніше призначених пенсій відповідно до цього Закону. Однак, відповідач цей Закон проігнорував і до кінця 2007 року застосовував при нарахуванні пенсії акти Кабінету Міністрів України, які погіршують становище громадян - інвалідів, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Із змісту ст. 67 ч. 3 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вбачається, що в разі збільшення визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 1 - 4 категорії. При цьому, мінімальна заробітна плата та мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 19 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначаються виключно законами України і є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

На неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень вказав і Конституційний Суд України, який в своєму рішенні від 11 жовтня

2005     року сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та Закони України

виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій

соціального захисту з боку держави, до яких належать також громадяни, яким пенсія

призначається за спеціальними законами.

Хоча Конституційним Судом України і не приймалося рішення щодо неконституційності положень статей Закону України «Про Державний бюджет України »а

2006     рік», яким було зупинено на 2006 рік дію статей Закону України «Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо

виплати компенсацій і допомог, суд вважає, що саме рішенням Конституційного Суду

України від 11 жовтня 2005 року визначено недопустимість звуження обсягу існуючих прав

громадян, що фактично було зроблено внаслідок зупинення на відповідні роки Законами

України про державні бюджети України дії статей Закону України «Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За наведених вище в постанові доказів і обставин справи суд приходить до висновку,   що   при   проведенні   нарахування   позивачу   пенсії,   посилання   управління

4

Пенсійного фонду України в Галицькому районі на постанову Кабінету Міністрів України за № 1 від 03 січня 2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" згідно якої, нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесених до першої категорії учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, проводиться виходячи із розміру 19 гривень 91 коп., а не з фактичної величини мінімальної пенсії за віком є неправомірним, оскільки даною постановою порушуються конституційні права позивача, через що позов слід задовольнити повністю.

Згідно із ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Також законами можуть встановлюватися інші строки звернення до адміністративного суду. Зокрема, трирічний строк давності звернення до суду щодо стягнення недоплаченої суми пенсії передбачений ст.257 Цивільного кодексу України, який підлягає застосуванню. Тому викладені у запереченні доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності, не заслуговують на увагу.

Оскільки обидві сторони від сплати державного мита звільнені, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати слід віднести за рахунок держави.

На підставі ст.ст. 22, 24, 46 Конституції України, ст.ст. 50, 54 Закону України ,Пpo статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року, ст. 257 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 94, 99, 158, 159, 161, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

настановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі в користь ОСОБА_1 64 137 гривень 52 коп. недорахованої і невиплаченої їй державної і додаткової пенсії відповідно до Закону України ,Пpo статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01 листопада 2005 року по 31 грудня 2007 року включно.

Судовий збір по справі віднести за рахунок держави..

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з часу проголошення постанови. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з часу подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд.

/і