ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 2а-7242/08/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2009 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сакалоша В.М.
при секретарі судового засідання Лозі Ю.Я.
з участю представників:
позивача: ОСОБА_1
від відповідача - Глиняна І.В.,представник по довіреності № 4/39 від 09.01.09 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 0583 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А 0583 про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно в розмірі 4503,85 грн.
Позивач позовні вимоги мотивує тим, що він проходив службу у військовій частині А 2862, перебував на речовому забезпеченні у військовій частині А 0583 і 23 листопада 2006 року був звільнений з лав Збройних Сил у запас без проведення повного розрахунку - не було виплачено грошової компенсації за речове майно.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, покликаючись на викладені в заяві мотиви. Просить позов задовольнити.
В запереченні на позовну заяву № 4/41 від 09.01.09 року відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову відповідно до п. 1 ст. 100 КАС України, вказує на те, що у відповідності до вимог Закону України «Про деякі міри по економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року позивач не має права на отримання такої компенсації.
Представник відповідача в судовому засіданні дав аналогічні пояснення просить в задоволенні позову відмовити, щодо застосування строків звернення до адміністративного суду не наполягає.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши обставини справи, суд виходив з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII, в редакції чинній на момент закінчення проходження військової служби позивачем, держава гарантує забезпечення військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі; військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Таким чином, на час звільнення позивач, згідно зазначеної норми, мав право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно. При цьому, судом не можуть братись до уваги посилання відповідача на Закон України «Про деякі міри по економії бюджетних коштів», оскільки таким лише зупинено дію згаданої статті не врегульовано правовідносин з приводу наявності у позивача права.
Згідно ч. 1 ст. 9-1 згаданого Закону, чинної на момент звернення ОСОБА_2 до суду, продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до вимог ч.2 цієї ж статті, яка є чинною з врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів; порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 27 та 28 Положення «Про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1444 від 28 жовтня 2004 року, з наступними змінами та доповненнями, передбачено відповідно, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення; зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації; військовослужбовцям, які звільняються у запас або відставку без права носіння військової форми одягу, виплачується грошова компенсація за нестримане речове майно або за їх згодою видається речове майно на суму грошової компенсації пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання речового майна до дати підписання наказу про звільнення або закінчення контракту. Зазначене положення поширюється саме на військовослужбовців, які були звільнені, і до яких відноситься позивач.
Згідно довідки відповідача позивач недоотримав речове майно на суму 4503 грн. 85 коп. Відтак, позов підлягає задоволенню у розмірі вказаному в позовній заяві - 4503 грн. 85 коп.
Суд також звертає увагу і на те, що сторони не наполягали на застосуванні строків звернення до адміністративного суду.
За таких обставин позов є підставний та обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Військової частини А 0583, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (код ЄДРПОУ 08410370) на користь ОСОБА_1, що мешкає за адресою АДРЕСА_1 - 4503 грн. 85 коп. компенсації за неотримане речове майно.
3. Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1, що мешкає за адресою АДРЕСА_1 3 грн. 40 коп сплаченого судового збору.
4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
5. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя (підпис) В.М. Сакалош
З оригіналом згідно
Суддя В.М. Сакалош
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Львів, вул. Чоловського, 2
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
вступна і резолютивна частина
Справа № 2а-7286/08
14 січня 2009 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - Сакалоша В.М.
при секретарі - Лозі Ю.Я.
з участю представників:
позивача: ОСОБА_1
від відповідача - Глиняна І.В.,представник по довіреності № 4/39 від 09.01.09 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 0583 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
При розгляді справи суд вважає за необхідне у відповідності до вимог ч. 3 ст. 160 КАС України відкласти складання повного тексту постанови суду на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, проголосивши вступну та резолютивну частину постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 122, 123, 127, 130, 135, 143, 151-154, 160, 161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Військової частини А 0583, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (код ЄДРПОУ 08410370) на користь ОСОБА_1, що мешкає за адресою АДРЕСА_1 - 4503 грн. 85 коп. компенсації за неотримане речове майно.
3. Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1, що мешкає за адресою АДРЕСА_1 3 грн. 40 коп сплаченого судового збору.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. Сакалош