Справа № 203/2437/15-ц

Провадження № 2/0203/866/2015

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23.04.2015 року суддя Кіровський районного суду м. Дніпропетровська Єдаменко С.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Всеукраїнської газети «Ліца», про відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

В порядку, визначеному ст. 11-1 ЦПК України, 22 квітня 2015 року розподілена позовна ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Всеукраїнської газети «Ліца», про відшкодування моральної шкоди.

Подана позовна заява не відповідає вимогам ЦПК України.

Відповідно до п.2 п.5 п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України у позовна заява серед іншого повинна містити відомості про ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Статтею 28 ЦПК України передбачено, що  здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Відповідно до ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Позивачем у позовній заяві заявлено вимоги до Всеукраїнської газети «Ліца». Разом з тим, відповідно до п. 13.1. Державного стандарту України 3017-95 «Видання. Основні види терміни та визначення» газета – це періодичне видання з по­стійною назвою, що виходить че­рез певні, короткі проміжки часу, містить офіційні документи, опе­ративну інформацію і матеріали з актуальних громадсько-політичних, наукових, виробничих і ін­ших питань, а також літературні твори, фотографії та рекламу

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про  друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Класифікація організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004, затверджена наказом Державного комітету статистки України від 25.06.2004 р., не передбачає юридичних осіб з організаційно-правовою формою «газета» чи «всеукраїнська газета».

Загальнодоступні дані Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не містять відомостей щодо юридичних осіб за назвою, що містить словосполучення «газета «Ліца» або «газета «Лица».

Таким чином, у позовній заяві серед відповідачів зазначено видання, що за своєю природою не є юридичною особою та не може бути стороною у цивільному процесі.

З урахуванням правових позицій висловлених у п. 9 постанови Пленуму Верхового Суду України від 27.02.2009 р. № 1«Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» відповідачами у спорах, пов’язаних з інформацією, опублікованою в засобах масової інформації, належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції. У разі, коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації.

У зв’язку з чим, позивачу необхідно визначитись щодо складу відповідачів з урахуванням наявності у них цивільно-процесуальної правоздатності та зазначити дані стосовно них відповідно до вимог ЦПК.

На підставі викладеного та керуючись ст.28, 30, ст.ст. 119, 120, ч.1 ст. 121 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Всеукраїнської газети «Ліца», про відшкодування моральної шкоди – залишити без руху для усунення недоліку, зазначеного в ухвалі.

Надати позивачу строк для усунення недоліків п’ять днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз’яснити позивачу, що у випадку невиконання в строк вимог закону вказаних в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Єдаменко