КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 11.12.2008                                                                                           № 8/153

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Зеленіна  В.О.

 суддів:            

 при секретарі:            

 За участю представників:

 Від позивача 1 - ОСОБА_1

Від позивача 2 - ОСОБА_2 Від відповідача 1 - не з'явився.

 Від відповідача 2 - Кудін Г. О. - по довіреності.

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.10.2008 р.

 у справі № 8/153  

 за позовом                               ОСОБА_1

                              ОСОБА_2

 до                                                   Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) "Едельвейс Ойл"

                                                  Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Онікс"

              

             

 про                                                   визнання недійсним договору.

 

ВСТАНОВИВ:

 

Позивачі звернулися до Господарського суду Чернігівської області з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.01.2005 р., укладеного між ЗАТ “Едельвейс Ойл” та ТОВ “Онікс” з підстав невідповідності його вимогам закону в частині прийняття рішення про відчуження майна товариства, та про застосування правових наслідків недійсності договору шляхом зобов'язання відповідачів повернути один одному все отримане за договором.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 23.10.2008 р. у справі          № 8/153 в позові було повністю відмовлено.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, позивачі звернулися з апеляційною скаргою, в якій просять його скасувати, визнати недійсним договір купівлі-продажу від 27.01.2005 р., укладеного між ЗАТ “Едельвейс Ойл” та ТОВ “Онікс”, оскільки вважають, що воно було винесене з порушенням норм матеріального права, а також, що висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.

У своїй апеляційній скарзі скаржники, зокрема, стверджують, що місцевим господарським судом було помилково зроблено висновок про відсутність підстав для визнання недійсним спірного договору, оскільки останній, на думку скаржників був укладений в порушення ст. 98 Цивільного Кодексу України, що є безумовною підставою для визнання недійсним такого договору, як такого, що суперечить вимогам чинного законодавства відповідно до ст. ст. 203, 215 Цивільного Кодексу України.

Також скаржники стверджують, що рішенням про укладення спірного договору та його укладенням без згоди на те зборів акціонерів, правлінням ЗАТ “Едельвейс Ойл” було порушено їхні права на участь в управлінні товариством. При цьому, наголошують скаржники, жодних доказів проведення відповідних зборів та голосування на них з питань укладення спірного договору сторонами надано не було, що є, на їхню думку, достатнім доказом порушення їх прав.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2008 р. було порушене апеляційне провадження у справі № 8/153, розгляд справи був призначений на 03.12.2008 р.

03.12.2008 р. представник ЗАТ “Едельвейс Ойл” у судове засідання не з'явився, у зв'язку з чим розгляд даної справи був відкладений на 11.12.2008 р.

11.12.2008 р. через канцелярію суду від ЗАТ “Едельвейс Ойл” надійшло клопотання, в якому останній просить розглядати справу за відсутності представника ЗАТ “Едельвейс Ойл”. В цьому ж клопотанні відповідач - 1 зауважив, що вважає рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.10.2008 р. у справі № 8/153 законним, а подану апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа переглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу та відзив ТОВ “Онікс” на неї, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником простих іменних акцій в кількості 200 шт. номінальною вартістю по 100 грн. кожна, які випущені ЗАТ “Едельвейс Ойл”, що підтверджується сертифікатом акцій серії А № 4.

ОСОБА_2 також є власником простих іменних акцій в кількості 200 шт. номінальною вартістю по 100 грн. кожна, які випущені ЗАТ “Едельвейс Ойл”, що підтверджується сертифікатом акцій серії А № 3.

Крім того, факт реєстрації позивачів у системі реєстру власників іменних цінних паперів та належності їм по 200 шт. акцій підтверджується виписками з реєстру власників іменних цінних паперів, що містяться в матеріалах даної справи.

У пункті 7.1. Статуту ЗАТ “Едельвейс Ойл” зазначено, що статутний фонд товариства складає 100 000 грн. Таким чином, позивачі є акціонерами ЗАТ “Едельвейс Ойл”, з часткою в статутному фонді (капіталі) товариства в розмірі по 20 % у кожного.

Позивачами оспорюється договір купівлі-продажу, однією із сторін якого є ЗАТ “Едельвейс Ойл”.   

Враховуючи те, що позивачами позовні вимоги обґрунтовуються порушенням їх корпоративних прав та інтересів, даний спір вирішується за правилами господарського судочинства.

27.01.2005 р. між ЗАТ “Едельвейс Ойл” та ТОВ “Онікс” був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого відповідач - 1 зобов'язався передати у власність відповідачу - 2 нежитлові приміщення, які складаються з: приміщення адмінбудівлі, що на плані зазначено літерою “А-3”, загальною площею 3 849,5 кв. м.; гаражу, що на плані зазначений літерою “Б-1”, загальною площею 298,5 кв. м.; заправочної, що на плані зазначена літерою “В-1”, загальною площею 30,8 кв. м., які знаходяться в м. Чернігові, по вул. Інструментальній, 11, а відповідач - 2 зобов'язався прийняти вказаний об'єкт нерухомості та сплатити обумовлену договором грошову суму - 170 338 грн.

Вказаний вище договір від 27.01.2005 р. був посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу, що зареєстровано в реєстрі за № 225.

17.02.2005 р. договір був зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, що також підтверджується витягом № 6526615 від 17.02.2005 р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

На виконання умов договору, 28.01.2005 р. між відповідачами був складений акт прийому-передачі до договору купівлі-продажу приміщення адмінбудівлі, гаражу, заправочної від 27.01.2005 р., зі змісту якого вбачається, що відповідач - 1 передав, а відповідач - 2 прийняв у власність приміщення адмінбудівлі, що на плані зазначено літерою “А-3”, загальною площею 3 849,5 кв. м.; гаражу, що на плані зазначений літерою “Б-1”, загальною площею 298,5 кв. м.; заправочної, що на плані зазначена літерою “В-1”, загальною площею 30,8 кв. м., які знаходяться в м. Чернігові, по вул. Інструментальній, 11, всього загальною площею 4 178,8 кв. м. Цей акт був підписаний представниками сторін договору та посвідчений відбитками печаток юридичних осіб.

Платіжним дорученням № 1668 від 11.02.2005 р. відповідач - 2 перерахував відповідачу - 1 170 338 грн. - плату за нежитлові приміщення згідно з договором № 225 від 27.01.2005 р.

Отже, договір купівлі-продажу від 27.01.2005 р. був виконаний його сторонами в повному обсязі.

Заявляючи позовні вимоги про визнання недійсним договору, позивачі стверджують, що спірний договір укладено з порушенням встановленого чинним законодавством порядку прийняття рішень про відчуження майна, вартість якого складає більш ніж 50 % майна товариства, без рішення загальних зборів акціонерів товариства. При цьому, стверджують позивачі, порушені їх корпоративні права на отримання дивідендів та прийняття участі в управлінні товариством.

Відповідно до ст. 167 Господарського Кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначена у статутному фонді (капіталі) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Права учасників господарських товариств, в тому числі акціонерів, визначені у        ст. 116 Цивільного Кодексу України, згідно якої учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом, а також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Аналіз Статуту ЗАТ “Едельвейс Ойл”, затвердженого загальними зборами акціонерів товариства від 15.06.1999 р. (протокол № 1) та зареєстрованого розпорядженням Чернігівського міського голови 24.06.1999 р. № 187-р. (зі змінами, внесеними зборами засновників від 19.03.2001 р.) свідчить, що крім визначених законом правомочностей, акціонери ЗАТ “Едельвейс Ойл” мають також наступні права: набувати в першочерговому порядку додаткові акції і облігації, що випускаються ЗАТ; брати участь у голосуванні про затвердження результатів підписки на додатково випущені акції, в тому числі і підписанні на ці акції; одержувати на праві користування майно товариства; набувати в першочерговому порядку продукцію ЗАТ і користуватися його послугами.

Реалізація акціонером права участі в управлінні акціонерним товариством здійснюється шляхом участі в органах управління, зокрема, присутності на загальних зборах акціонерів та голосуванні з питань, включених до порядку денного зборів.

Статтею 159 Цивільного Кодексу України встановлено перелік питань, які віднесені до виключної компетенції загальних зборів акціонерів. Водночас, згаданий перелік не є вичерпним, оскільки ч. 2 ст. 159 передбачається можливість віднесення статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів інших питань.

Системний аналіз приписів ст. 159 Цивільного Кодексу України, ст. 41 Закону України “Про господарські товариства” свідчить, що законодавством не віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів питання про відчуження майна товариства незалежно від вартості такого майна.

Пунктом 11.2. Статуту відповідача - 1 визначені питання, які віднесені до компетенції загальних зборів акціонерів, в тому числі до виняткової компетенції. В даному переліку питань відсутнє питання про прийняття рішень про відчуження майна товариства. Навпаки, як зазначено у пунктах 12.5., 12.7. Статуту, повноваження щодо розпорядження майном товариства віднесені до компетенції як Правління товариства - розпоряджається всім майном; так й голови правління товариства - розпоряджається майном товариства в межах 5 тисяч мінімальних заробітних плат.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2005 р. правлінням товариства було прийняте рішення про продаж приміщення адмінбудівлі А-3, гаражів будівля Б-1, заправочної будівля В-1, що знаходяться у м. Чернігові, по вул. Інструментальній, 11, за ціною 170 388 грн. ТОВ “Онікс” доручено підписати договір купівлі-продажу голові правління Йовенко С. М.

Вказане рішення було прийняте правомочним складом правління, що підтверджується рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 09.03.2006 р. у справі № 22-339.

Отже, рішення про продаж об'єкту нерухомості було прийнято правлінням ЗАТ “Едельвейс Ойл” в межах наданих йому повноважень, отримання згоди всіх акціонерів на відчуження майна, яке належало товариству, Статутом ЗАТ “Едельвейс Ойл” не передбачено.

Згідно ч. 1 ст. 98 Цивільного Кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

При цьому, відповідні питання мають бути включені до порядку денного загальних зборів акціонерів й по них мають прийматися відповідні рішення.

Позивачі не надали суду докази про включення питання про відчуження об'єкту нерухомості, який є предметом спірного договору, до порядку денного загальних зборів акціонерів товариства. Таким чином, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідне питання на загальних зборах не розглядалося і будь-які рішення з цього приводу не приймалися.

Місцевим господарським судом обґрунтовано не були прийняті до уваги посилання позивачів на ч. 2 ст. 98 Цивільного Кодексу України, як правову підставу визнання недійсним договору купівлі-продажу, оскільки вказана стаття визначає лише загальне правило про порядок прийняття рішень на загальних зборах учасників будь-якого господарського товариства, а не встановлює обов'язковість вирішення питань щодо відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна, виключно на загальних зборах. Приписи даної статті можуть застосовуватися лише у випадках включення відповідного питання до порядку денного загальних зборів.

За таких обставин, враховуючи, що чинним законодавством, в тому числі на момент укладення спірного договору, не передбачалося обов'язкового вирішення питання про відчуження майна товариства на загальних зборах акціонерів, Статутом товариства вирішення такого питання також не віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів ЗАТ “Едельвейс Ойл”, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що внаслідок укладення спірного договору купівлі-продажу не відбулося порушення прав позивачів, як акціонерів, на прийняття участі в управлінні товариством.

Як зазначено вище, акціонер має право брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди). За загальними правилами дивідендами є платежі, які виплачуються емітентом корпоративних прав на користь власника таких корпоративних прав у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Отже, право акціонера на отримання дивідендів може бути реалізовано за умови наявності у товариства прибутку за підсумками фінансової роботі товариства та прийняття загальними зборами акціонерів рішення про розподіл прибутку товариства. Позивачі не довели, що саме внаслідок відчуження об'єкту нерухомості у товариства в 2005 р. не було прибутку, в зв'язку з чим вони були позбавлені права на отримання дивідендів.

Не приймається до уваги посилання позивачів й на те, що після відчуження об'єкту нерухомості фактично відбулося зменшення Статутного фонду (капіталу) товариства, оскільки відчужений об'єкт нерухомості не є майновим внеском до статутного фонду товариства, а є лише одним із видів майна, що належало товариству. До того ж, в оплату за вказаний об'єкт відповідач - 1 отримав грошові кошти, які також відносяться до складу майна товариства. Доказів прийняття в установленому порядку рішення загальних зборів акціонерів про зменшення Статутного фонду товариства позивачі суду не надали.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що відсутні підстави стверджувати про порушення прав позивачів на отримання ними дивідендів.

Згідно ст. 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Аналіз договору купівлі-продажу від 27.01.2005 р., укладеного між відповідачами, свідчить, що в ньому відсутні умови, які не відповідають нормам чинного законодавства, за своєю формою договір не суперечить приписам ст. ст. 208, 657 Цивільного Кодексу України. Як вже зазначалося вище, договір купівлі-продажу від 27.01.2005 р. повністю виконаний обома сторонами, що свідчить про спрямованість даного договору на реальне настання правових наслідків, обумовленим договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 92 Цивільного Кодексу України цивільна дієздатність юридичної особи полягає у набутті нею цивільних прав та обов'язків та здійснення їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати свої повноваження.

Згідно ст. 97 Цивільного Кодексу України управління товариством здійснюють його органи: загальні збори його учасників і виконавчий орган.

Статтею 161 Цивільного Кодексу України встановлено, що виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган визначений статутом.

Відповідно до п. 12.1. Статуту відповідача - 1 виконавчим органом товариства є правління, яке вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком, питань, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів акціонерів. Оскільки рішення про відчуження майна товариства прийнято правлінням ЗАТ “Едельвейс Ойл” в межах наданих йому повноважень, договір підписаний уповноваженими представниками відповідачів, що підтверджується матеріалами справи, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про наявність у сторін договору необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Таким чином, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відсутні правові підстави для визнання договору купівлі-продажу від 27.01.2005 р. недійсним, як такого, що не відповідає вимогам закону.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального Кодексу України юридичні особи, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, а також фізичні особи, у в випадках, встановлених законом, мають право звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав.

Матеріалами справи не підтверджується факт порушення корпоративних прав позивачів, як акціонерів відповідача - 1, а тому, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог в частині визнання договору недійсним.

Що стосується вимог про зобов'язання відповідачів повернути одна одній у натурі все одержане на виконання договору, то ці вимоги також є безпідставними, оскільки в силу ст. 216 Цивільного Кодексу України повернення сторонами всього одержаного за договором є правовим наслідком недійсності такого договору.

Оскільки підстави для визнання договору купівлі-продажу від 27.01.2005 р. недійсним відсутні, то, відповідно, не можуть бути застосовані й правові наслідки недійсності договору.

Крім того, обраний позивачами спосіб захисту їх корпоративних прав, а саме визнання недійсним договору, не спрямований на відновлення порушених, за думкою позивачів, корпоративних прав акціонерів, та не тягне за собою відновлення таких прав.

Таким чином, місцевий господарський суд обґрунтовано та правомірно відмовив позивачам в задоволенні їхніх позовних вимог.

Враховуючи викладене вище, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.10.2008 р. у справі № 8/153 відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу  України,  Київський апеляційний господарський суд, -

 

ПОСТАНОВИВ:

 

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1та ОСОБА_2на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.10.2008 р. у справі № 8/153 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.10.2008 р. у справі  № 8/153 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 8/153 повернути Господарському суду Чернігівської області.

     

 Головуючий суддя                                                                       

 

 Судді                                                                                         

 

 26.12.08 (відправлено)