Справа №2-А-14/2008
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2008 року смт Красногвардійське
Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
судді - Шевченко І.В.,
при секретарі - Нестеровій М.И,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення
Красногвардійської районної державної адміністрації (далі - УТТСЗН) про відшкодування
витрат з оплати комунальних послуг,
встановив:
ОСОБА_1 у листопаді 2007 року звернулась до суду з позовом до УПСЗН про стягнення компенсації за оплату комунальних послуг з освітлення та опалення у розмірі 1081,32 грн за II півріччя 2004-2006 роки.
Позовні вимоги мотивовано тим, що вона проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, працює вчителем в сільській загальноосвітній середній школі, у зв'язку з чим згідно з п.4 ст.57 Закону України ,Про освіту" має право на безоплатне користування житлом з опаленням та освітленням в межах встановлених норм. У 2004-2006 роках відповідачем компенсація за оплату освітлення та опалення не здійснювалась, що вона вважає порушенням її прав та просила стягнути з УПСЗН за вказаний період 1081,32 грн за оплату електроенергії та придбання твердого палива (вугілля).
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги та просила стягнути з відповідача компенсацію понесених ОСОБА_1 витрат на придбання твердого палива у II півріччі 2004 року - 240 грн., у 2005 році - 222,60 грн, у 2006 році - 501 грн, а також з оплати електроенергії у 2005 році - 51,84 грн, у 2006 році - 65,88 грн, а всього - 1081,32 грн. Пояснила, що вказані витрати зазначені з урахуванням виплат відповідача, здійснених у 2005 році.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала, пояснила що позивач не має права на податкову соціальну пільгу, місячний дохід якої значно перевищує її розмір. Крім того, пільги зазначеній категорії працівників на оплату твердого палива за рахунок субвенції з державного бюджету у 2004 році не надавались.
Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що позивач з 1994 року по теперішній час працює вчителем Трактовської загальноосвітньої школи Красногвардійського району АР Крим (ас. 11), проживає в будинку з пічним опаленням (ас. 14), протягом 2004-2006 років оплачувала електроенергію та придбавала вугілля у приватної особи з машини (ас. 5-Ю, 12-13).
Відповідно до статті 11 ч.1 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін, свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
2
Відповідно до ч.4 ст. 57 Закону України „Про освіту" педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості та селищах міського типу і проживають у них, держава забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням та освітленням у межах встановлених норм.
Відповідно до Закону України ,Про внесення змін до Закону України ,Про державний бюджет України на 2004 рік" на виконання ч.4 ст.57 Закону України „Про освіту" з 01.07.04 року було встановлено, що оплата житла та комунальних послуг (безоплатне житло з опаленням та освітленням) здійснюється в 2004 році за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (обсяги фінансування визначені в додатках до Державного бюджету на відповідні роки).
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 мала право на таку оплату, але її не отримала у вищенаведеному порядку, хоча кошти передбачалися витратами з державного бюджету 2004 року на такі цілі, суд вважає за необхідне стягнути ці кошти з Управління праці та соціального захисту населення, до компетенції якого входить розподіл та виплата бюджетних коштів.
Частиною третьою статті 78 Закону України ,Про Державний бюджет України на 2004 рік" було встановлено, що пільги, компенсації і гарантії, на які згідно з законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, надаються у разі, якщо грошові доходи цих працівників менше величини прожиткового мінімуму, встановленої для працездатних осіб.
Положення цієї норми Закону визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.04 № 20-рп/2004.
Статтею 42 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" передбачено, що пільги, компенсації і гарантії, на які згідно з законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, надаються у разі, якщо зазначені в цій статті працівники мають право на податкову соціальну пільгу, тобто їх дохід не повинен був перевищувати 570 грн.
Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.39 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік".
Судом встановлено, що відповідно до цих норм за рахунок державного бюджету України в 2005-2006 роках надавалися пільги тільки особам, які мали соціальну пільгу з урахуванням доходу у розмірі до 570 грн. у 2005 році та до 680 грн. у 2006 році.
В той же час наявність цих норм не позбавляє інших осіб, які мають вищі доходи на отримання гарантованої державою пільги.
Суд також приймає до уваги і рішення Конституційного Суду України від 20.03.02, справа № 1-15/2002, в якому вказано, що пільги, компенсації та гарантії, право на які передбачено діючим законодавством, є доповненням до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня (ст.48 Конституції України), який не може бути нижче прожиткового рівня, встановленого законом (ч.З ст.46 Конституції України). Звуження складу та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів чи внесення змін в діючі закони згідно зі ст.22 Конституції України не допускається. Зупинення його дії можливе за умов введення згідно з п.31 ч. 1 ст.85 і п.19 ст.92 Конституції України надзвичайного стану (ст.64 Конституції України).
Гарантовані ст.57 Закону України „Про освіту" та ст.70 ЖК України права позивача на безоплатне житло з опалюванням та освітленням є саме такими пільгами, про які вказав Конституційний Суд України у своєму рішенні.
У відповідності до положень п.п.2, 3 Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 р. № 426, пільги педагогічним працівникам надаються щомісяця шляхом зменшення плати за користування житлом з опаленням та освітленням.
Видатки на відшкодування витрат за надані педагогічним працівникам послуги провадяться відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення
3
заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256.
Згідно з п.1 Порядку, затвердженого від 4 березня 2002 року № 256, цей Порядок визначає механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо ... пільг, передбачених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України „Про освіту" на оплату електроенергії... та на придбання твердого пічного побутового палива...
У відповідності до п.3 Порядку фінансування від 04.04.2002 року № 256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Саме тому суд вважає, що УПСЗН повинно було надати позивачці пільги, якими вона користується у відповідності до ч.4 ст.57 Закону України „Про освіту" у межах, встановлених законодавством.
У відповідності до абзацу 5 підпункту „а" пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1996 року № 879 „Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати" зі змінами та доповненнями, в сільській місцевості і селищах міського типу для громадян, яким відповідно до законодавства держава забезпечує безоплатне освітлення житла (квартири) пільги надаються у розмірі 30 кВт/год на місяць.
Згідно з наданими позивачкою копіями квитанцій вбачається, що вона регулярно оплачує вартість спожитої електроенергії без урахування пільги, однак нею при визначенні суми компенсації не враховані пільги у розмірі 17,28 грн, що надані їй у 2005 році відповідачем, тому її вимоги щодо відшкодування вказаних витрат за період 2005-2006 років підлягають частковому задоволенню у розмірі 100,44 грн. Вказаний розмір визначений судом із розрахунку надання 100% пільги з оплати 30 кВт/год на місяць за діючими на той час тарифами, та не спростований відповідачем у судовому засіданні.
Щодо відшкодування витрат з придбання вугілля, суд виходить з наступного. Згідно з розрахунком, який надала позивач і який не був спростований відповідачами, сума компенсації за придбання твердого палива (1т вугілля) за 2004 рік складає 240 грн., за 2005 рік - 222,60 грн (з урахуванням наданої пільги відповідачем у розмірі 184,40 грн), за 2006 рік -501 грн., всього 963,60 грн, що є правомірним.
Керуючись ст.ст.57 Закону України ,Про освіту", 70 ЖК України, 11, 71, 86, 87, 89, 94, 98, 158, 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ;
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 компенсацію по оплаті витрат з оплати освітлення та придбання твердого палива за період з 01.07.2004 року по 31.12.2006 року у розмірі 1064,04 грн.
Відмовити ОСОБА_1 Садрединівіні в інший частині позову.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації у доход держави держмито у розмірі 51 грн, зарахувавши гроші до місцевого бюджету на р/р 31417537600131 в банк УГК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, код ОКПО 24040797.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до 22 лютого 2008 року через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.