ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                        Невдашенко Л.П. – головуючого,

Михайлюка М.В.,

Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиролоптфармторг" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 листопада 2006 року у справі № 13/169 Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиролоптфармторг", м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянсхімія", м. Київ, про стягнення 288 855,03 грн.,

за участю представників:

позивача –ТОВ "Стиролоптфармторг" –Сукманюк Ю.А. (дов. № 109 від 29.01.2007 р.); Ворон В.П. (дов. № 129 від 29.01.2007 р.);

відповідача –ТОВ "Альянсхімія" –Варишко П.В., Краковний І.В. (дов. від 15.03.2006 р.);

встановив:

У лютому 2006 року позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю, пред’явив у господарському суді позов до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянсхімія" про стягнення 288 855,03 грн.

Вказував, що на підставі договору купівлі-продажу товарів № АЛ-04/05 від 12 травня 2005 року укладеного між ним та ТОВ „Альянсхімія”, відповідач зобов'язався передати позивачеві, протягом 16 тижнів з дати здійснення покупцем 30 % передплати на розрахунковий рахунок, активатор бенфилд АСТ-1 у кількості 10,5 тон загальною вартістю 1 947 750,00 грн., а позивач зобов’язався прийняти та оплатити товар.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що відповідно до умов договору ним виконано свої зобов'язання та здійснено попередню оплату за продукцію в сумі 584 325 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5074 від 13.07.2005 року, проте відповідач поставку продукції протягом 16 тижнів з дня передплати не виконав.  

Посилаючись на те, що відповідач прострочив строк поставки продукції на 49 календарних днів, позивач просить стягнути з відповідача 285 878,25 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань по договору, 2 858,78 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 2 жовтня 2006 року (суддя Євдокимов О.В) в задоволені позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 листопада 2006 року (колегія суддів у складі: Капацин Н.В. –головуючого, Андрієнка В.В., Моторного О.А.) рішення господарського суду залишено без змін.

Судові рішення мотивовані посиланнями на наявність підстав до звільнення відповідача від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань, внаслідок дії обставини непереборної сили, а саме: урагану „Катарина”, що тривав в Луізіанській затоці де розташоване підприємство –виробник продукції.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиролоптфармторг" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 листопада 2006 року та рішення Господарського суду міста Києва від 2 жовтня 2006 року у даній справі з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права та неповноту з'ясування обставин справи, зокрема терміну дії непереборних обставин.

Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Рішення місцевого та постанова апеляційного господарського суду відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 12 травня 2005 року між ТОВ „Стиролоптфармторг” та ТОВ „Альянсхімія” укладено договір купівлі-продажу товарів № АЛ-04/05, відповідно до якого відповідач зобов'язався передати позивачеві активатор бенфилд АСТ-1 у кількості 10,5 тон загальною вартістю 1 947 750,00 грн., а позивач зобов’язався прийняти та оплатити товар.

В пункті 3.2 договору сторони передбачили, що відповідач зобов'язаний поставити товар протягом 16 тижнів від дати здійснення 30 % передплати на його розрахунковий рахунок. Датою поставки вважається дата приймання вантажу на складі позивача, зазначення в матеріальній накладній.

Пунктом 2.2 договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 20.12.2005 року) встановлено порядок оплати за поставлений товар, що здійснюється в гривнах України в наступному порядку: 30 % попередньої оплати від суми договору згідно наданого рахунку на розрахунковий рахунок відповідача; 70 % по факту поставки товару шляхом перерахування грошових коштів з використанням безвідзивного акредитиву, гроші депонуються у виконавчому банку, який є банком відповідача. Строк дії акредитиву 30 днів.”

Відповідно до розділу 8 спірного договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання обов’язків за договором у випадку  настання обставин непереборної сили, (стихійні лиха, війскові дії, масові заворушення, природні та техногенні катастрофи, що впливають на виконання зобов’язань за договором; обмеження чи зупинення експорта/імпорту товарів, що постачаються за договором, введені державними компетентними органами України або країн-виробників або поставників товарів), які виникли незалежно від волі сторін після укладення дійсного договору, перешкоджають повному або частковому виконанню договору та виникнення або дію, а також наслідки, яких неможливо передбачити та попередити розумними діями. Період звільнення від відповідальності визначається строком дії вказаних обставин.

Під час розгляду справи господарськими судами встановлено, що 13 липня 2005 року позивачем на користь відповідача сплачено 584 325,00 грн., що становить 30 % від суми товару, що підтверджується платіжним дорученням № 5074.

Відповідно до накладної № 1222 постачання замовленого товару проведено 22 грудня 2005 року, остаточний розрахунок за який ТОВ „Стиролоптфармторг” здійснено 27 грудня 2005 року в сумі 1 363 425 грн., що становить 70 % від суми договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на те, що товар було поставлено відповідачем з порушенням строку поставки, передбаченого п. 3.2 договору купівлі-продажу, позивач звернувся до суду з позовом за захистом свого порушеного права, проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, затримка поставки товару відбулася в наслідок непереборних дій сильного урагану „Катарина”, що відбувся 29 серпня 2005 року в районі Луізіанської затоки, де здійснювалось виробництво замовленого за договором товару.

Враховуючи дану обставину, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що оскільки про наслідки руйнівної сили урагану „Катарина” на півдні США широко висвітлювалося у засобах масової інформації по всьому світу, тому даний факт є загальновизнаним та не потребує доказування, відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України, а затримка товару сталася внаслідок дій непереборної сили.

Крім того, про настання форс-мажорних обставин, у зв'язку з дією урагану „Катарина”, повідомлено позивача –ТОВ „Стиролоптфармторг” компанією Dow Chemical Company своїм листом від 31 серпня 2005 року, а також відповідачем –ТОВ „Альянсхімія” листами-факсами від 10.10.2005 р., від 20.10.2005 р. №110402 від 04.11.2005 р., проте доказів того, що позивач звертався до відповідача з претензією про затримання в поставці товару та його несвоєчасну поставку в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин суд першої інстанції з яким погодився апеляційний господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що відповідач має бути звільнений від відповідальності за прострочку здійснення поставки товару за договором купівлі-продажу, оскільки прострочка виникла не з вини останнього, а внаслідок непереборної сили.

З даними висновками місцевого та апеляційного судів повністю погоджується судова колегія Вищого господарського суду України, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судами обставинам та вимогам закону.

Твердження касаційної скарги про те, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 15 листопада 2006 року у справі № 13/169 прийнято з порушенням п. 5 статті 111-10 ГПК України, тобто прийнята не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглянули апеляційну скаргу та прийняли її до провадження є безпідставними, оскільки склад колегії суддів було змінено розпорядженням виконуючого обов'язки Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/1 від 14 листопада 2006 року.

Посилання касаційної скарги на те, що підтвердженням дії форс-мажорної обставини та термін протягом якого вона діяла є офіційна довідка Торгової промислової палати України, якої відповідачем суду не надано, не заслуговують на увагу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та з'ясовано в судовому засіданні Торгова промислова палати України не наділена повноваженнями надавати довідки про обставини непереборної сили, що мають місце за межами України.

З зазначених підстав слід вважати необґрунтованими і посилання скаржника на неправильне застосування судами вимог норм матеріального та процесуального права.

Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, і тому до уваги не беруться.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиролоптфармторг" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 листопада 2006 року у справі № 13/169 залишити без змін.

Головуючий:                                                                Л.П. Невдашенко

Судді:                                                                               М.В. Михайлюк

                                                                                         Н.Г. Дунаєвська