ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
31 січня 2007 р. |
№ 2-16/5275-2006 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. -головуючого,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2006 року у справі № 2-16/5275-2006 Господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, м. Красноперекопськ, Автономної Республіки Крим, до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Красноперекопськ, Автономної Республіки Крим, про стягнення 11 088,60грн.,
за участю представників сторін:
позивача:-не з'явився;
відповідача:-ОСОБА_1
-ОСОБА_2 (дов. НОМЕР_1),
в с т а н о в и в:
У січні 2006 року позивач -Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства -пред'явив у господарському суді позов до відповідача -СПД -ОСОБА_1 про стягнення 11 088,60грн.
Вказував, що відповідач є орендарем приміщення площею 500 кв.м. в АДРЕСА_1 на підставі договору оренди нежилого приміщенняНОМЕР_2 укладеного ВАТ "Меблі" з відповідачем. Договору про надання послуг по водопостачанню та водовідведенню з відповідачем не укладав. В результаті перевірки об'єкта відповідача, ним було виявлено самовільну врізку в трубопровід холодної води діаметром 15 мм., яка проходить мимо водомірного вузла встановленого у відповідача.
Посилаючись на порушення відповідачем п. 9.8 "Правил користування системами комунального водопостачання та водовідводу в містах та селищах України", позивач просив стягнути з відповідача 11 088,60грн., нарахованих відповідно до п. 9.6 зазначених Правил.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 - 18 квітня 2006 року (суддя Омельченко В.А.) в позові відмовлено.
Рішення мотивоване відсутністю договору про надання послуг по водопостачанню та водовідведенню між сторонами по справі та недоведеністю позивача тієї обставини, що відповідач займає приміщення в якому було здійснено самовільну врізку у трубопровід холодної води.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2006 року (колегія суддів у складі: Щепанської О.А. -головуючий, Гонтаря В.І., Плута В.М.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 31.12.2004р. між ВАТ "Меблі" та відповідачем було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 6, згідно якого ВАТ "Меблі" передав по акту приймання-передачі, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 500 кв.м., яке розташоване по АДРЕСА_1для здійснення торгівлі в нормальному технічному стані.
Суди встановили, що відповідач фактично використовував та здійснював орендну плату 499,9 кв.м. орендованого приміщення.
За результатами перевірки орендованого об'єкта відповідача, представниками позивача було виявлено самовільну врізку у трубопровід холодної води діаметром 15 мм., яка проходить мимо водомірного вузла встановленого у відповідача, складено акт про порушення п. 9.8 "Правил користування системами комунального водопостачання та водовідводу в містах та селищах України" та виставлено рахунок на суму 11 088,60грн.
Відповідно до п. 9.8 "Правил користування системами комунального водопостачання та водовідводу в містах та селищах України", у разі самовільного приєднання до комунального водопроводу та вводів абонентів або за безоблікове водокористування, коли водокористувач не оформлений як абонент чи не одержав дозволу Водоканалу, витрата води визначається згідно з п. 9.6 цих Правил за весь період користування водопроводом. Якщо дату початку самовільного приєднання до водопроводу або безоблікового користування визначити неможливо, то вважається, що період самовільного користування водою складає один місяць.
Згідно п. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 509 ЦК України та ст. 173 ГК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторни певну дію.
Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність у відповідача зобов'язань по сплаті виставленого позивачем рахунку на підставі акта позивача про порушення п. 9.8 "Правил користування системами комунального водопостачання та водовідводу в містах та селищах України" в зв'язку з неукладенням сторонами договору про надання послуг по водопостачанню та водовідведенню.
Крім того, матеріали справи не містять даних про те, що приміщення в якому було здійснено самовільну врізку в трубопровід холодної води діаметром 15 мм., яка проходить мимо водомірного вузла знаходилось в орендному користуванні відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Матеріали справи свідчать про те, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства залишити без задоволення.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2006 року у справі № 2-16/5275-2006 залишити без змін.
Головуючий: Л.П. Невдашенко
Судді: М.В. Михайлюк
Н.Г. Дунаєвська