Справа № 240/631/14-ц р.

Номер провадження № 2/240/8/15 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 року Олександрівський районний суд Донецької області у складі :

головуючого - судді Щербак Ю.В.,

при секретарі - Осадчій Л.В.,

за участі:

представника ПАТ «Екопрод» - Дзюби М.М.,

представника ОСОБА_2 - адвоката Капусти Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в с. Олександрівка

цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Екопрод» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою, зазначивши, що відповідно до державного акту на право власності на землю вона є власником земельної ділянки площею 5,96 га, що розташована на території Микільської сільської ради Олександрівського району Донецької області.

На цей час земельною ділянкою користується відповідач на підставі договору оренди. Примірник договору оренди позивачка отримала лише влітку 2012 року.

Позивачка просить визнати договір оренди земельної ділянки, укладений між сторонами 5 березня 2008 року недійсним, посилаючись на те, що договір містить умови, з якими вона не погоджується . Сам договір та акти до нього позивачка не підписувала.

Крім того, договір оренди не відповідає діючому законодавству, а саме:

-в договорі, в порушення ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» не визначено розмір орендної плати (виправлено),

- не зазначено сторону, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини,

- не визначено умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки ,

- акт визначення меж земельної ділянки не містить інформації щодо самої ділянки та не зазначена дата складання акта.

Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась. Будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи просить розглянути позов за участі її представника.

Представник позивачки в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримала , вважаючи укладений договір оренди недійсним через невідповідність вимогам ст. 15 Закону України «Про оренду землі» на викладених у позові підставах. Представник погодилась з висновком експерта щодо належності позивачці підпису у графі «арендодатель» під час підписання спірного договору оренди та не підтримує позов в цій частині . Одночасно представник звертає увагу, що за висновком експерта, позивачка не підписувала акт визначення та встановлення меж земельної ділянки, що є невід`ємною частиною договору оренди та наполягає, що фактична відсутність акту є самостійною підставою задоволення позову.

Представник відділу Держкомземагенства в Олександрівському районі в судове засідання не з`явився, звернувшись з письмовою заявою про розгляд справи без участі представника.

Проаналізувавши зібрані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1.2. статуту, Приватне акціонерне товариство «Екопрод» є правонаступником за всіма правами та обов'язками Акціонерного товариства закритого типу з іноземними інвестиціями «Екопрод А.Т.».

а.с.63

5 березня 2008 року між позивачкою та Акціонерним товариством закритого типу з іноземними інвестиціями «Екопрод А.Т.» був укладений договір оренди, за яким ОСОБА_2 передала в оренду земельну ділянку площею 5,96 га, що розташована на території Микільської сільської ради.

Відповідно до п. 8 строк дії договору визначений у 15 років.

Укладений договір оренди був зареєстрований у відділі Держкомзему Олександрівського району 9 квітня 2012 року за № 142038664000688.

а.с. 10 -11

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За вимогами ч. 1 ст. 16 Закону України «Про оренду землі», укладання договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом, вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Спір щодо підпису договору оренди позивачкою та наявності у відповідача повноважень на підписання договору оренди від 5 березня 2008 року на час прийняття судом рішення по справі відсутній .

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», в редакції на час укладання договору, одними з істотних умов договору оренди є:

- орендна плата із визначенням її розміру,

- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини.

Відсутність однієї з істотних умов є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також визнання договору недійсним відповідно до Закону (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» в редакції на час укладання угоди).

Пунктом 9 договору оренди земельної ділянки, що був укладений між ОСОБА_2 та Акціонерним товариством закритого типу «Екопрод А.Т.» зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки. Будь-які виправлення в цьому пункті відсутні.

а.с. 10

Суд приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що розрахунок орендної плати провадиться в розмірі 3% від грошової оцінки землі, розрахованої з використанням коефіцієнтів, доведених відділом Держкомзему в Олександрівському районі. За бажанням та вибором орендодавця орендна плата виплачується продукцією або грошима. Позивачка з 2008 року по 2014 рік щорічно отримувала орендну плату продукцією, яку визначала на свій розсуд за власними потребами.

Заперечень щодо вищенаведеного до суду не надано. Представник позивачки не заперечує факт отримання позивачкою орендної плати та відсутність спору щодо розміру та форми її виплати.

На підставі викладеного, суд вважає, що доводи позивачки щодо невизначеності у договорі розміру орендної плати не знайшли свого підтвердження.

Що стосується виправлень, то вони наявні в п. 5 договору і стосуються нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка збільшилась з часу укладання договору.

Зазначені виправлення стосуються вартості об'єкта оренди, а не розміру орендної плати. Розрахунки ,проведені у відповідності до встановленого порядку визначення вартості земельної ділянки, є обов'язковими для орендатора та не залежать від його волевиявлення. Суд вважає, що неналежне оформлення відповідачем цих змін не є підставою для задоволення позову, бо Законом не передбачено настання таких наслідків.

Щодо ризику випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини, встановлено наступне.

Пунктом 32 договору зазначено, що ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини несе саме орендодавець. Варіант покладання ризику на орендаря зазначений в дужках як альтернативний і сторонами не застосовувався.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)»від 12 лютого 2015 року, що набрав чинності з 5 квітня 2015 року, ризик випадкового знищення об'єкта оренди взагалі виключений з переліку істотних умов договору оренди.

Відповідно до положень закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву » від 16 вересня 2008 року, що набрав чинності 14 жовтня 2008 року, ч.1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" було доповнено обов'язком зазначення умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Таким чином, на момент укладення спірного договору - 5 березня 2008 року, не було законодавчо визначено такого обов`язку тому відсутність вищенаведених умов не може бути підставою для визнання недійсним договору оренди землі, оскільки у відповідності до положень ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності та не мають зворотної дії у часі.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", що діяв на час укладання договору, невід`ємною частиною договору було, зокрема, акт визначення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості).

Межі земельної ділянки ОСОБА_2 визначені під час виготовлення та видачі власнику державного акта на право приватної власності на земельну ділянку 3 вересня 2002 року ( серія НОМЕР_1).

Державний акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №146 .У державному акті визначений план меж земельної ділянки.

а.с 12

Пунктом 18 укладеного між сторонами договору оренди також передбачено передання земельної ділянки в оренду без розроблення проекту її відведення.

Таким чином, копія державного акту, при виготовленні, видачі та реєстрації якого було складено план та схему земельної ділянки, є складовою договору оренди землі і достатнім документом, який ідентифікує земельну ділянку.

Суд приймає до уваги, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» від 12 лютого 2015 року обов'язок зазначення в договору оренди умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки взагалі виключений як і акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості),як невід`ємна частина договору оренди.

Під час реєстрації договору оренди земельної ділянки, відповідному органу, що проводить державну реєстрацію було надано всі документи, які надають змогу індивідуалізувати об'єкт оренди.

Державна реєстрація договору була здійснена у відділі Держкомзему Олександрівського району 9 квітня 2012 року за № 142038664000688.

Таким чином, між сторонами досягнута домовленість з усіх істотних умов договору оренди , що відповідали діючому на час укладання договору законодавству та здійснена державна реєстрація договору.

Відповідач тривалий час користувався земельною ділянкою ОСОБА_2, яка на час укладання договору оренди погодилась з умовами договору оренди та підписала його.

Суд вважає, що підстави визнавати договір оренди земельної ділянки від 5 березня 2008 року недійсним , відсутні, тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.15,16 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 10, 212, 214-215 ЦПК України,суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Екопрод» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним відмовити.

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду Запорізької області через Олександрівський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 26 травня 2015 року .

Суддя Щербак Ю.В.