У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

суддів: Кадєтової О.В., Мостової Г.І., Наумчука М.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Одеської міської ради, третя особа - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод в користуванні, за касаційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 березня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 21 жовтня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що на підставі договору купівлі - продажу від 17 травня 2012 року їй належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_1.

25 лютого 2013 року позивачу стало відомо, що рішенням виконавчого комітету ОМР № 672 від 28 жовтня 2004 року право власності на нежилі підвальні приміщення підвалу загальною площею 95,4 кв. м у АДРЕСА_1 визнано комунальною власністю територіальної громади м. Одеси в особі ОМР.

12 жовтня 2005 року виконавчий комітет ОМР видав свідоцтво НОМЕР_1 про належність вказаних нежилих підвальних приміщень на праві комунальної власності територіальній громаді м. Одеси в особі ОМР.

Позивач вважає, що це суперечить рішенню Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року (справа №4-рп/ 2004), який офіційно надав тлумачення, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, горища, колясочні, тощо) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків.

Враховуючи викладене, позивач просила суд визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету ОМР № 672 від 28 жовтня 2004 року за яким нежилі підвальні приміщення підвалу загальною площею 95,4 кв. м у будинку за адресою: АДРЕСА_1 визнано комунальною власністю територіальної громади м. Одеси в особі ОМР. Визнати недійсним Свідоцтво про право власності серія НОМЕР_1 від 12 жовтня 2005 року про належність підвальних приміщень будинку за адресою: АДРЕСА_1 на праві комунальної власності територіальній громаді м. Одеси в особі ОМР. Визнати за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на допоміжні нежилі підвальні приміщення загальною площею 95,4 кв. м у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21 жовтня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій із ухваленням нового рішення, яким задовольнити позов, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення виконавчого комітету ОМР № 672 від 28 жовтня 2004 року було прийнято у відповідності з вимогами діючого законодавства, з огляду на що відсутні підстави для визнання недійсними і скасування рішення виконавчого комітету ОМР і Свідоцтва про право власності на нежилі підвальні приміщення будинку за адресою: АДРЕСА_1, яке видано територіальній громаді, в особі ОМР.

Доказів про те, що спірні нежилі підвальні приміщення, належать до допоміжних приміщень позивачем не надано.

Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судового рішення без змін, оскільки судом першої та апеляційної інстанцій не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 березня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 21 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.В. Кадєтова

Г.І. Мостова М.І. Наумчук