308/15697/14-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.05.2015 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Придачук О.А.

при секретарі - Бомбушкар В.П.

з участю

представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника відповідача Ужгородської міської ради - Александрова Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород справу за адміністративним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2, Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови ОСОБА_2 № 271-р від 26 листопада 2014 року «Про поновлення на роботі»

Позовні вимоги мотивує тим, що йому стало відомо, що 26 листопада 2014 року ОСОБА_2 видав розпорядження № 271, яким приступив до виконання повноважень міського голови з 26 листопада 2014 року на підставі постанови Ужгородського міськрайонного суду від 25 листопада 2014 року, ухваленій в адміністративній справі № 308/3199/14-а. Дане розпорядження вважає протиправним, виданим відповідачем з перевищенням повноважень зважаючи на те, що 24 лютого 2014 року на позачерговому пленарному засіданні було достроково припинено повноваження ОСОБА_2 як міського голови. ОСОБА_2 звернувся до суду з вимогою визнати незаконним рішення Ужгородської міської ради № 1191 від 24 лютого 2014 року «Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_2» та скасування його. 25 листопада 2014 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради № 1191 від 24 лютого 2014 року, ухвалено постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено повністю, визнано протиправним і скасовано рішення, прийняте на позачерговому пленарному засіданні ХХ сесії Ужгородської міської ради VI скликання від 24 лютого 2014 року № 1191 «Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_2, та постанова суду в частині визнання протиправним і скасування рішення, прийнятого на позачерговому пленарному засіданні ХХ сесії Ужгородської міської ради VI скликання від 24 лютого 2014 року № 1191 «Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_2 допущена судом до негайного виконання, однак сама постанова законної сили не набрала. Також ОСОБА_2 у вказаному адміністративному спорі подавалася заява про збільшення позовних вимог в частині поновлення його на попередньо займаній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка не була судом задоволена. Позивач зазначає, що вибори на посаду міського голови в м. Ужгороді з 24 лютого 2014 року, а саме з часу дострокового припинення повноважень міського голови ОСОБА_2 не проводилися. Постанова суду, на яку посилається у спірному розпорядженні відповідач ОСОБА_2 не містить в своїй резолютивній частині рішення щодо поновлення ОСОБА_2 на виборній посаді міського голови м. Ужгорода та в адміністративній справі на постанову якої посилається відповідач розглядалися вимоги тільки щодо визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради № 1191 від 24 лютого 2014 року. Посилаючись на ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої дострокове припинення повноважень міського голови, у випадках визначених даною статтею, має наслідком звільнення його з посади, вважає, що визнання протиправним і скасування рішення, прийнятого на позачерговому пленарному засіданні ХХ сесії Ужгородської міської ради VI скликання від 24 лютого 2014 року № 1191 «Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_2», що допущено судом до негайного виконання не має наслідком поновлення його на попередньо займаній виборній посаді, а отже, розпорядження ОСОБА_2 « 271-р від 26 листопада 2014 року «про поновлення на роботі», видане та підписане ним як міським головою м. Ужгорода є виданим з перевищенням повноважень, так як вказаною постановою суду поновлення на роботі не передбачено, відповідно такими повноваженнями ОСОБА_2 з 24 лютого 2014 року не наділений. А тому просить суд позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача - адміністративний позов підтримала просила його задовольнити , надала пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві. Крім того додала, що на час винесення спірного розпорядження повний текст постанови Ужгородського міськрайонного суду від 25 листопада 2015 року виготовлено не було, отже у відповідача не було жодних підстав для поновлення на посаді 26 листопада 2014 року, що підтвердив своєю постановою Львівський апеляційний адміністративний суд, визнавши, що при вирішені спірних правовідносин при зверненні постанови до негайного виконання судом першої інстанції порушено норми процесуального права. Зміненою постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Ужгородської міської ради про визнання незаконним і скасування рішення визнано протиправним та скасовано рішення, прийняте на позачерговому пленарному засіданні ХХ сесії Ужгородської міської ради VI скликання від 24 лютого 2014 року № 1191 «Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_2 Однак, позивач протиправно з 26 листопада 2014 рок виконує обов»язки міського голови, оскільки заявлені ОСОБА_2 збільшені вимоги про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не були предметом розгляду цього адміністративного спору. В даному спорі розглядалася заява ОСОБА_2 лише про визнання незаконним і скасування рішення Ужгородської міської ради про припинення достроково його повноважень. Стаття 235 КЗпП України про поновлення на роботі та зміна формулювання причин звільнення не може бути застосована до правовідносин у справі, так як посада міського голови є виборною. Ужгородська міська рада як представницький орган є суб»єктом публічного права який формується за спеціальною процедурою. Зокрема, прийняття на посаду та звільнення з посади міського голови регулюється нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» , які є спеціальними нормами у правовідносинах проходження служби на посаді міського голови в органах місцевого самоврядування, і відновлення міського голови на посаді можливе лише за дотримання спеціальної процедури, передбаченої ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» Зауважила, що так званого автоматичного поновлення на виборній посаді при визнанні підстави звільнення незаконною у правовідносинах щодо посади міського голови не допускається, зважаючи на ті ж приписи норми ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ч.2 ст. 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» Поновлення на посаді міського голови допустиме шляхом задоволення заявленої вимоги за результатами розгляду спору в суді на підставі ч.2 ст. 124 Конституції України, однак, таке рішення суду щодо поновлення ОСОБА_2 на посаді міського голови відсутнє. Отже відповідач неправомірно видав спірне розпорядження і самовільно зайняв виборну посаду, чим порушив норми ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ч.2 ст. 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» через порушення принципу верховенства права та правової визначеності.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав необґрунтованості позову. Просив у задоволені позову відмовити. Пояснив, що відповідно до постанови Ужгородської міської виборчої комісії Закарпатської області від 04.11.2010 р. за № 41 ОСОБА_2 набув повноваження міського голови м. Ужгорода.24.02.2014 р. на позачерговому пленарному засіданні ХХ сесії Ужгородської міської ради VI скликання було прийнято рішення № 1191 "Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_2". Зазначене рішення Ужгородської міської ради згідно постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 листопада 2014 року у адміністративній справі " за позовом ОСОБА_2 до Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради № 1191 від 24 лютого 2014 року"- визнано протиправним та скасоване. На виконання судового рішення ОСОБА_2 продовжив виконувати свої повноваження. Таким чином, зважаючи на це, відповідно до постанови Ужгородської міської виборчої комісії Закарпатської області від 04.11.2010 за № 41 ОСОБА_2 є міським головою м. Ужгорода.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечила. Пояснила, що після визнання протиправним та скасування судом рішення, прийнятого на позачерговому пленарному засіданні ХХ сесії Ужгородської міської ради VI скликання від 24 лютого 2014 року № 1191 «Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_2", ОСОБА_2 є міським головою, оскільки судом визнано незаконність дострокового припинення повноважень міського голови м. Ужгорода ОСОБА_2 Просила у задоволенні позову відмовити. Надала суду відповідні письмові заперечення.

Представник відповідача Ужгородської міської ради - Александров Д.О.в судовому засіданні проти позову заперечив. Пояснив, що позов є безпідставним , а оскаржуване розпорядження Ужгородського міського голови є законним, прийнятим в порядку визначеному законом та в межах його компетенції і повноважень і видане , щоб технічно зафіксувати зміни у керівництві міської ради , що містяться у реєстрі юридичних осіб , для зміни підписів на картках у фінустановах та для здійснення інших функцій , що забезпечують життєдіяльність міста . Просив суд відмовити у задоволенні такого. Надав суду відповідні письмові заперечення.

Суд, заслухавши представника позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ст. 7 Конституції України, в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п'ять років (ч. 2 ст. 141 Конституції України).

За приписом ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Стаття 146 Конституції України передбачає, що інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.

На підставі ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до постанови Ужгородської міської виборчої комісії Закарпатської області № 41 від 04 листопада 2010 року «Про визнання міського голови м. Ужгород обраним» ОСОБА_2 обіймав посаду Ужгородського міського голови.

У відповідності до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста, обирається територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування і здійснює свої повноваження на постійній основі, очолює виконавчий комітет міської ради та головує на її засіданнях.

Повноваження міського голови закріплені у ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відповідно до п. 1, 14 ч. 4 цієї статті міський голова забезпечує здійснення в межах наданих законом, повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади та представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об»єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.

Згідно п.20 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Зазначене також закріплено у п.8 ст. 59 зазначеного Закону, згідно якого сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

24 лютого 2014 року Ужгородською міською радою на позачерговому пленарному засіданні ХХ сесії VI скликання було прийнято рішення № 1191 «Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_2, яким відповідно до ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішено припинити достроково повноваження міського голови ОСОБА_2

Частиною 7 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що повноваження сільського, селищного, міського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади з підстав, зазначених у частині другій цієї статті, - з дня прийняття місцевим референдумом або відповідною радою рішення про дострокове припинення повноважень.

Стаття 55 Конституції гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Водночас, відповідно до ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб»єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідач ОСОБА_2 реалізував надане йому право оскаржити рішення органу місцевого самоврядування та звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради від 24 лютого 2014 року № 1191 «Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_2».

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 листопада 2014 року (справа № 308/3199/14-а) за позовом ОСОБА_2 до Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради № 1191 від 24 лютого 2014 року, ухвалено постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено повністю, визнано протиправним і скасовано рішення, прийняте на позачерговому пленарному засіданні ХХ сесії Ужгородської міської ради VI скликання від 24 лютого 2014 року № 1191 «Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_2, та постанова суду в частині визнання протиправним і скасування рішення, прийнятого на позачерговому пленарному засіданні ХХ сесії Ужгородської міської ради VI скликання від 24 лютого 2014 року № 1191 «Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_2 допущена судом до негайного виконання.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року, резолютивну частину постанови Ужгородського міськрайонного суду від 25 листопада 2015 викладено в такій редакції «визнати протиправним та скасувати рішення, прийняте на позачерговому пленарному засіданні ХХ сесії Ужгородської міської ради VI скликання від 24 лютого 2014 року № 1191 «Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_2». Апеляційним судом констатовано, що судом першої інстанції правильно вирішено спір по суті, але з помилковим застосуванням норм процесуального права, а саме предметом спору у зазначеній справі є оскарження рішення суб»єкта владних повноважень (рішення Ужгородської міської ради від 24 лютого 2014 року № 1191), що в силу ст. 256 КАС України не може бути звернено до негайного виконання, а тому при вирішенні спірних правовідносин судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 1 ст. 9 КАС України).

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів правомірності оскаржуваного рішення та обґрунтованості заперечення позовних вимог.

Згідно ст.ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до вимог ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

За таких обставин, зважаючи, що судом визнано протиправним та скасовано рішення прийняте на позачерговому пленарному засіданні ХХ сесії Ужгородської міської ради VI скликання від 24 лютого 2014 року № 1191 «Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_2", а відтак встановлено незаконність дострокового припинення повноважень Ужгородського міського голови ОСОБА_2, а отже діє положення визначене у ч.1 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якого п овноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах.

Таким чином, суд вважає, що виконуючи рішення суду ОСОБА_2, у відповідності до закону, продовжив виконувати свої повноваження міського голови.

Що стосується розпорядження міського голови м. Ужгорода ОСОБА_2 № 271-р від 26.11.2014 р. , то суд вважає , що таке винесене в межах своєї компетенції та повноважень визначених ст.ст. 42, 59 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні" з метою визначеності у відносинах з іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами та інформування про зміни у керівництві міської ради, зокрема для фіксації змін у реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зміни підписів на картках у фінансових установах, та виконання інших функцій, що забезпечують життєдіяльність міста.

На підставі вищенаведеного суд приходить до переконання, що підстави для задоволення позову відсутні, а тому в задоволенні такого слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160-163 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_2, Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст..160 КАС України , апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови .

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Придачук О.А.