У к р а ї н а

 

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.12.08                                                                                       Справа №28/382/08

 

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

 

Головуючий суддя Антонік С.Г. судді  Зубкова Т.П.    , Коробка Н.Д.

 

при секретарі: Лолі Н.О.

За участю представників сторін:

від позивача  -          ОСОБА_2 (довіреність від 28.08.2008 р.  № ВКР 091999)                                

від відповідача -      Волков І.С.   (довіреність від 21.10.2008 р.  № 4100)

       

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1(м. Запоріжжя)

 

на рішення господарського суду Запорізької області  від  03.11.2008 р.

у справі  №  28/382/08

 

За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Запоріжжя)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Січ» (м. Запоріжжя)

 

про стягнення суми,                                    

 

 

 

 

           Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Січ» про стягнення на підставі ч. 2 ст. 780 ЦК України майнової шкоди в розмірі 15 505,00 грн.          у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору суборенди № 26/1-08К.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.11.2008 р. у справі             № 28/382/08 (суддя Яцун О.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду обґрунтовано положеннями статей 526, 767, 780 Цивільного кодексу України, статей 175, 193 Господарського кодексу України та умовами укладеного між сторонами договору суборенди № 26/1-08К. Рішення суду мотивоване тим, що позивачем, всупереч вимог статті 33 ГПК України, не доведено  протиправності поведінки відповідача; факту заподіяння та розміру збитків; спричинення позивачу збитків саме внаслідок затоплення орендованого приміщення; існування причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та наявністю збитків.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (позивач у справі) звернулася до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

               З підстав, викладених в апеляційній скарзі, позивач вважає, що суд першої інстанції вирішив спір з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, вважає, що господарським судом невірно застосовано норми ч.2 ст.767 ЦК України, оскільки згідно акту від 19.06.2008 р. затоплення приміщення відбулося в результаті потрапляння води через щілини над віконними блоками та в результаті прихованих недоліків даху, тобто, саме внаслідок недоліків речі, про які наймач не був попереджений і про які він не знав і не міг знати; при цьому закон не обумовлює - чи знав про недоліки речі саме наймодавець, тому посилання на ч.2 ст.767 ЦК України є неправильним.

               Заявник апеляційної скарги вважає помилковим висновок суду про те, що позивач не повідомив відповідача про затоплення, яке сталося в найманому приміщенні. Посилається на те, що судом не надано оцінки письмовим доказам позивача - листам від 06.06.2008 р. та від 19.06.2008 р., адресованим орендарю (відповідачу), якими йому повідомлялось про затоплення. Зазначені листи були передані керуючій магазину «Сільпо» Болжеларській Є.О.

Крім того, заявник не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що акт про затоплення від 19.06.2008 р. не є належним доказом у справі. Звертає увагу апеляційної інстанції на те, що майно, передане в суборенду, є об'єктом права приватної власності, тому будь-яка експлуатуюча організація, у якої на балансі обліковується це майно, відсутня, а власник відмовлявся отримувати листи про запрошення, в результаті чого і не був присутній при складанні зазначеного акту. Крім того, акт від 19.06.2008 р. підписано не суборендарем одноособово, а трьома суборендарями - суб'єктами підприємницької діяльності, які на підставі договорів суборенди з відповідачем здійснюють підприємницьку діяльність в тому ж приміщенні, що і позивач, і де відбулося затоплення.

               Не відповідає обставинам справи, на думку заявника, також висновок суду про необґрунтованість розміру збитків.

                 Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.12.2008 р. апеляційна скарга Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 прийнята до провадження та призначена до розгляду на 25.12.2008 р.

Розпорядженням  Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2488 від 25.12.2008 р. справу № 28/382/08 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Антонік С.Г., судді Зубкова Т.П. (доповідач), Коробка Н.Д.

В судовому засіданні представник заявника (позивача у справі) підтримав у повному обсязі  вищевикладені  доводи в обґрунтування  вимог за апеляційною скаргою.

Відповідач  у справі - Товариство з обмеженою  відповідальністю «Фоззі-Січ»  апеляційну скаргу позивача не визнає. Письмовий відзив на скаргу не надав.

Представник відповідача в судовому засіданні усно повідомив, що, на думку ТОВ «Фоззі-Січ», рішення суду першої інстанції є правильним, прийнятим на підставі фактичних обставин справи, з додержанням норм матеріального і процесуального права. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

За  клопотанням представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. За їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до  приписів ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами  повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд

 

ВСТАНОВИВ:

 

19.04.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Січ» (Орендарем, відповідачем у справі) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (Суборендарем, позивачем у справі) було укладено договір суборенди нежилого приміщення № 26/1-08 К (далі - Договір), за умовами якого Орендар передав, а Суборендар прийняв у тимчасове оплатне користування частину приміщення загальною площею 150 м2 у нежитловому приміщенні, що знаходиться за адресою:             м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, 30-А, для здійснення видів діяльності, перелік яких зазначений у Додатку № 2 до Договору.

Згідно з Додатком № 2 до Договору нежитлове приміщення, що є об'єктом суборенди, мало використовуватись Суборендарем для реалізації меблів, люстр, штор.

Відповідно до п. 3.1 Договору Суборендар вступає у строкове платне користування об'єктом суборенди з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта  суборенди, який  є  невід'ємною частиною цього Договору.

Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і продовжує свою дію протягом двох календарних місяців (п. 4.1 Договору).

Обов'язки Суборендаря встановлені розділом 6 Договору, згідно якого він зобов'язаний, зокрема:

-  негайно сповіщати Орендаря про будь-яке ушкодження, аварію чи іншу подію, внаслідок яких завдано (або може бути завдано) шкоди об'єкту суборенди, а також вчасно вживати всі можливі заходи для запобігання можливості подальшого руйнування чи ушкодження об'єкту суборенди ( п. 6.3.11 Договору);

- дотримуватись Правил внутрішнього розпорядку (додаток № 3), які затверджені Орендарем. Підписуючи цей Договір, Суборендар свідчить про те, що він ознайомлений з вказаними Правилами і зобов'язується їх дотримуватися (п. 6.3.13 Договору).

СПД ОСОБА_1 у своїй позовній заяві стверджує, що 05 та 19 червня 2008 р. під час сильних злив відбулося затоплення орендованого нею за Договором приміщення, що спричинило пошкодження належного їй товару - меблів.

Позивач посилається на те, що пошкоджене майно було відремонтовано ним за власний рахунок, на доказ чого ним надано квитанцією до прибуткового касового ордеру б/н від 10.06.2008 р. на суму 6952,00 грн. та квитанцією до прибуткового касового ордеру б/н від 26.06.2008 р. на суму 8553,00 грн. Також, в матеріали справи позивачем наданий Акт дефектації від 27.06.2008 р., складений ПП ОСОБА_3, згідно якого під час огляду меблів, наданих йому для ремонту СПД ОСОБА_1, встановлено, що всі пошкодження виникли в процесі потрапляння великої кількості води на вироби з подальшим  проникненням, що призвело до псування тканини, поролону та інших складових меблів. Позивач вказує, що відсутність товару з причин його відновлення після пошкодження водою в результаті залиття створила умови, за яких він протягом травня-червня 2008 р. не мав змоги здійснювати підприємницьку діяльність у орендованому приміщенні та використовувати його з метою, вказаною в Договорі суборенди.

Предметом судового розгляду у даній справі стали позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Фоззі-Січ» на користь СПД ОСОБА_1 15505,00 грн. майнової шкоди - вартості відновлювального ремонту меблів, пошкоджених, за твердженням позивача, внаслідок затоплення орендованого приміщення.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при  винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не  підлягає   задоволенню, з огляду на наступне.

Відшкодування збитків, завданих порушенням правил здійснення господарської діяльності, є мірою господарсько-правової відповідальності.

          Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин,  який порушив господарське зобов'язання  або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  повинен відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під  збитками  розуміються  витрати,  зроблені  управненою  стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,   які  управнена  сторона  одержала  б  у  разі  належного виконання   зобов'язання   або   додержання   правил    здійснення господарської діяльності другою стороною.

          Згідно з с. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

  -  вартість   втраченого,  пошкодженого  або  знищеного   майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

  - додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів  тощо), понесені   стороною,  яка  зазнала  збитків  внаслідок   порушення зобов'язання другою стороною;

  - неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона,  яка зазнала   збитків,  мала  право  розраховувати  у  разі  належного виконання зобов'язання другою стороною;

Положення ст.ст.  224, 225 Господарського кодексу України кореспондуються з приписами статті 22 Цивільного кодексу України, згідно з якими особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 216  ГК  України учасники    господарських відносин несуть господарсько-правову  відповідальність за  правопорушення у сфері господарювання    шляхом    застосування    до     правопорушників господарських  санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері  господарювання.

Тобто, притягнення до господарсько-правової (цивільно-правової) відповідальності можливе лише за наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад господарського (цивільного) правопорушення, який є підставою господарсько-правової (цивільно-правової) відповідальності.

Склад господарського (цивільного) правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, включає: 1) протиправну поведінку; 2) наявність шкідливих наслідків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; 4) вину правопорушника.

Відсутність хоча б одного з вище перелічених елементів, утворюючих склад господарського (цивільного) правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону або договору.

Як зазначалось вище, правовідносини сторін врегульовані Договором суборенди нежилого приміщення № 26/1-08 К №208/07/81 від 19.04.2008 р., який за своєю правовою природою є договором піднайму (суборенди).

Відповідно до частини 3 ст. 774  Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 767 ЦК України наймодавець зобов'язаний   передати   наймачеві   річ  у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймодавець зобов'язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею.

Як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача майнової шкоди, позивач посилається на ч. 2 ст. 780 ЦК України, відповідно до якої  шкода, завдана у зв'язку з користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати.

Проте, позивачем не враховано наведених вище приписів статті 767 ЦК України, в розумінні якої, основним обов'язком наймодавця є своєчасне надання наймачеві майна у стані, що відповідає умовам договору і призначенню майна. Наймач, в свою чергу, вправі вимагати надання йому майна у комплекті й у стані, що відповідають умовами договору найму та його призначенню. Наймач зобов'язаний також у присутності наймодавця перевірити справність речі. Обов'язок наймодавця попередити наймача про недоліки речі  виникає лише в тому випадку, коли про такі недоліки наймодавцю відомо.

Колегія суддів не вбачає підстав вважати, що відповідачу було відомо про якісь недоліки наданого позивачу в суборенду приміщення, які б могли бути небезпечними для життя, здоров'я, майна суборендаря або інших осіб або призвести до пошкодження самого приміщення під час користування ним.

Надані в матеріали справи документи свідчать, що приміщення у задовільному стані було прийняте відповідачем у користування від власника (ТОВ «Кіт Інвест») за договором оренди від 28.12.2007 р.

Так само, в належному задовільному стані частина приміщення була передана відповідачем в користування позивачу, що підтверджується Актом приймання-передачі б/н від 19.04.2008 р., який підписаний сторонами без заперечень та скріплений їх печатками.

При цьому, колегія суддів також зважає на факт невиконання позивачем вимог         п. 6.3.11 Договору, відповідно до  якого Суборендар зобов'язаний негайно сповіщати Орендаря про будь-яке ушкодження, аварію чи іншу подію, внаслідок яких завдано (або може бути завдано) шкоди об'єкту суборенди або майну Суборендаря.

Суду не надано належних доказів повідомлення Суборендарем Орендаря про затоплення приміщення. Листи від 06.06.2008 р. та від 19.06.2008 р. на ім'я директора ТОВ «Фоззі-Січ» Ляшенка І.О., на які позивач посилається як на доказ повідомлення ним Орендаря про затоплення, колегією суддів до уваги не приймаються в силу положень статті 34 ГПК України, частиною 2 якої визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Як вбачається з матеріалів справи, вказані листи безпосередньо Орендарю не направлялись. За твердженням позивача, вони передавались керуючій магазином «Сільпо» Болжеларській Є.О. (на зазначених листах міститься напис про вручення копій листів керуючій магазину «Сільпо» Болжеларській, яка, начебто, від підпису про їх отримання відмовилась). Однак, зі змісту укладеного між сторонами по справі Договору суборенди від 19.04.2008 р. № 26/1-08  не вбачається, що  керуюча  магазином «Сільпо»  Болжеларська Є.О.  є  уповноваженою  особою Орендаря - ТОВ «Фоззі-Січ» на отримання від Суборендаря будь-яких повідомлень щодо ушкодження, аварії чи інших подій, внаслідок яких завдано (або може бути завдано) шкоди об'єкту суборенди. В судовому засіданні представник відповідача вказав на те, що протягом строку дії Договору повідомлень щодо ушкодження приміщення, аварій та інших подій, що можуть спричинити збитки, на адресу ТОВ «Фоззі-Січ» від СПД ОСОБА_1    не надходило.

Акт про затоплення від 19.06.2008 р. правомірно не визнано судом першої інстанції належним доказом у справі. Його складено в однобічному порядку, без виклику представників Орендаря або незалежних експертних організацій для об'єктивної фіксації ушкоджень та визначення їх вартості (при цьому перелік пошкодженого майна в Акті від 19.06.2008 р. взагалі  відсутній). Крім того, згідно Акту «…вода потрапила в приміщення в результаті зливи через щілини над віконними блоками…». Однак, з наданого відповідачем в матеріали справи плану-схеми орендованого позивачем приміщення вбачається, що надана  СПД ОСОБА_1  в користування частина приміщення  вікон  взагалі               не  містить.

Також позивачем не доведено, що ПП ОСОБА_3 для здійснення ремонтних робіт передавались саме ті меблі, які, начебто, були пошкоджені під час затоплення орендованого приміщення, і що ремонтні роботи полягали саме в усуненні ушкоджень, завданих затопленням. Крім того, позивач посилається на затоплення приміщення 05.06.2008 р. та 19.06.2008 р., проте Акт дефектації складений ПП ОСОБА_3 через значний проміжок часу - 27.06.2008 р., тож не може фіксувати стан майна безпосередньо після настання обставин, які, за твердженням заявника, спричинили йому збитки.

Наведене вище свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та наявністю збитків у позивача.

Колегія суддів також погоджується з висновком господарського суду, що надані позивачем документи щодо вартості ремонтних робіт не можуть бути доказами розміру шкоди, заявленої до стягнення, оскільки поломка меблів могла бути спричинена різноманітними причинами і зазначене в Акті дефектації «потрапляння води» могло статися не лише внаслідок затоплення орендованого позивачем приміщення.

Крім того, як зазначалось вище, відповідно до п. 6.3.13 Договору Суборендар зобов'язався дотримуватись Правил внутрішнього розпорядку (додаток № 3 до Договору), які затверджені Орендарем.

Пунктом 13 Правил внутрішнього розпорядку передбачено, що обладнання, меблі та інші громіздкі предмети дозволяється заносити до суборендованих приміщень та виносити з них  лише отримавши від Орендаря відповідну письмову згоду. Доказів отримання Суборендарем від Орендаря згоди на занесення або винесення меблів позивачем не надано. Як зазначив у судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача, такий дозвіл ТОВ «Фоззі-Січ» СПД ОСОБА_1 не надавався. У зв'язку з цим посилання позивача на неможливість здійснювати підприємницьку діяльність у травні-червні 2008 р. через відсутність товару з причин його відновлення після пошкодження правомірно не прийнято місцевим господарським судом до уваги. До того ж, саме по собі направлення якогось товару (в т.ч., меблів) на ремонт не свідчить про неможливість здійснення підприємницької діяльності або подальшого використання суборендованого приміщення.

Колегія суддів відзначає також безпідставність посилань позивача на неможливість здійснення ним підприємницької діяльності у травні-червні 2008 р., при тому, що  затоплення, згідно наданого ним Акту, відбулося 05 та 19 червня 2008 р.

   Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач, всупереч вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України,  не довів, що зазнав шкоди (збитків) внаслідок протиправної поведінки відповідача, більш того, ним взагалі не надано доказів наявності такої протиправної поведінки з боку відповідача та настання шкідливих наслідків.

Під час розгляду даної справи апеляційним судом не встановлено наявності в діях відповідача складу господарського (цивільного) правопорушення, за яке встановлена відповідальність у вигляді зобов'язання відшкодовувати шкоду (збитки).

Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.

Колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення господарського суду Запорізької області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Судові витрати по розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідно до приписів ст. 49 ГПК України покладаються на заявника апеляційної скарги (позивача у справі).

 

Керуючись ст. ст. 49, 99-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

 

П О С Т А Н О В И В:

 

Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 03.11.2008 р. у справі   № 28/382/08  залишити  без  змін.

 

 

 

Головуючий суддя Антонік С.Г.

 судді  Зубкова Т.П. 

 

 Коробка Н.Д.