У к р а ї н а

 

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.12.08                                                                                               Справа №22/148/08

 

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

 

Головуючий суддя Антонік С.Г. судді  Зубкова Т.П.    , Яценко О.М.

 

при секретарі: Бредіхіні Ю.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача  -         Вєтрова М.В. ( довіреність від 01.07.2008 р. № 157)                                 

від відповідача -     ОСОБА_1    (паспорт НОМЕР_1 від 10.06.2000 р.);

                                  ОСОБА_2     (довіреність від 23.12.2008 р. №ВМА 634450)

 

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Січ» (м. Запоріжжя)

 

на рішення господарського суду Запорізької області від 29.10.2008 р.                                             у  справі  № 22/148/08

 

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Січ» (м. Запоріжжя)

 

до відповідача  Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Запоріжжя)

 

про стягнення суми,

 

 

 

           Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Січ» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 9847,50 грн. заборгованості  з  плати за суборенду частини нежилого приміщення (за період з  19.04.2008 р. по 19.07.2008 р.) за Договором суборенди № 43-08Х  від 19.04.2008 р.,    164,12 грн. втрат від інфляції та  67,43 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Запорізької області  від  29.10.2008 р. у справі           № 22/148/08 (суддя Скиданова Ю.О.) позовні вимоги задоволено частково: стягнуто            з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1   на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Січ» 6565,00 грн. заборгованості за договором (за період з 19.04.2008 р. по 19.06.2008 р.), 164,12 грн. - збитків від інфляції та 31,84 грн. - 3% річних, в іншій частині позову відмовлено. Судові витрати у справі покладено на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Рішення суду в частині задоволення позовних вимог мотивоване тим, що неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором суборенди щодо сплати суборендної плати обумовлює правомірність заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 6565,00 грн. та, відповідно, 164,12 грн. - збитків від інфляції та 31,84 грн. - 3% річних. В іншій частині позову суд відмовив з посиланням на те, що нарахування заборгованості після закінчення строку дії договору є необґрунтованим, оскільки для застосування пролонгації договору підстави відсутні.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Січ» (позивач у справі) звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення господарського суду  скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (арк. с. 49-50).

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає, що суд першої інстанції вирішив спір з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права,  неповно  з'ясувавши  фактичні обставини справи.

Заявник вказує, що господарський суд дійшов помилкового висновку про припинення дії договору суборенди 19.06.2008 р., оскільки за умовами договору суборенди для пролонгації сторонами передбачено наявність однієї з двох умов - або відсутності заборгованості, або якщо орендар чи власник майна не заперечують проти такої пролонгації. Зазначає, що, враховуючи відсутність надання орендарем заперечень проти подальшої пролонгації договору, строк дії договору подовжувався на кожний наступний місяць у зв'язку з відсутністю заперечень орендаря проти подальшої пролонгації договору.

На думку заявника апеляційної скарги, відповідно до п. 4.4 договору суборенди, з урахуванням поштового перебігу і дати отримання позивачем листа відповідача з повідомленням про заперечення проти пролонгації договору (12.06.2008 р.), договір суборенди  припинив  свою  дію  за  ініціативою  відповідача  з  07.07.2008 р.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 16.12.2008 р. апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Січ» прийнята до провадження та призначена до розгляду на 24.12.2008 р.

Розпорядженням  Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2464 від 24.12.2008 р. справу № 22/148/08  передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий:  Антонік С.Г., судді: Зубкова Т.П. (доповідач), Яценко О.М.

В судовому засіданні представник заявника (позивача у справі) підтримав у повному обсязі  вищевикладені  доводи в обґрунтування  вимог за апеляційною скаргою.

Відповідач у справі - Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 апеляційну скаргу позивача не визнає. Письмовий відзив на скаргу не надав.

В судовому засіданні відповідач та його представник усно повідомили, що на думку відповідача рішення суду першої інстанції є правильним, прийнятим на підставі фактичних обставин справи, з додержанням норм матеріального і процесуального права. Вважають, що матеріалами справи підтверджено обґрунтованість заявлених позовних вимог лише        в частині стягнення 6565,00 грн. основного боргу - в період дії договору, тобто, з 19.04.2008 р. по 19.06.2008 р., а доводи позивача щодо стягнення боргу поза межами цього періоду є безпідставними. Просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

За  клопотанням представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. За їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до  приписів ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами  повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд

 

ВСТАНОВИВ:

 

19.04.2008 р. між ТОВ «Фоззі-Січ» (Орендар, позивач у справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Суборендар, відповідач у справі) було укладено Договір № 43-08Х суборенди частини нежилого приміщення (далі - Договір суборенди), відповідно до умов якого Орендар передав, а Суборендар прийняв у тимчасове оплатне користування частину приміщення загальною площею 25 м2 у нежитловому приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, 30-А . 

Згідно п. 4.1 Договору суборенди цей договір вступає в дію з моменту його підписання Сторонами і продовжує свою дію протягом двох календарних місяців.

Пунктом 4.2 Договору суборенди сторони узгодили, що після закінчення строку дії договору, вказаного в пункті 4.1, при відсутності заперечень з боку Орендаря даний договір пролонгується на кожний наступний календарний місяць, при цьому загальний строк дії договору не може перевищувати одинадцять календарних місяців.

За умовами п. 4.4 Договору суборенди у випадку, якщо Суборендар заперечує проти продовження строку дії Договору, він зобов'язаний попередити про це Орендаря за 25 днів до закінчення строку дії договору.

Відповідно до п. 4.5 Договору суборенди пролонгація строку дії договору в порядку, визначеному п.4.2, можлива лише за умови відсутності заборгованості Суборендаря перед Орендарем по оплаті за суборенду та/або якщо Орендар або власник майна не заперечують проти такої пролонгації.

Сторонами було узгоджено, що плата за суборенду по договору сплачується Суборендарем шляхом попередньої оплати щомісяця до 15 (п'ятнадцятого) числа поточного місяця за наступний місяць шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендаря в національній валюті України - гривні. Плата за перший та останній місяці суборенди сплачується Суборендарем на пізніше наступного дня після підписання договору ( п. 5.1 та п.5.2 Договору суборенди).

Згідно з п. 5.3 Договору суборенди місячна плата за суборенду за весь об'єкт суборенди становить: 3282,50 грн. , в т.ч. ПДВ 547,08 грн.

19.04.2008 р. сторонами було складено і підписано Акт приймання-передачі нежилого приміщення, згідно якого передане позивачем в суборенду відповідачу  нежитлове приміщення знаходилося в належному задовільному стані.

Листом від 06.06.2008 р. СПД - ФО ОСОБА_1, з посиланням на порушення Орендарем умов Договору суборенди щодо передачі приміщення в суборенду у придатному для використання у господарчій діяльності стані, повідомив ТОВ «Фоззі-Січ» про відмову пролонгувати Договір суборенди на новий строк та звільнення орендованого приміщення до 19.06.2008 р. Разом з листом відповідачем направлялись позивачу для підписання            2 екземпляри Акта приймання-передачі приміщення.

15.08.2008 р. через неотримання відповіді відповідач повторно направив позивачу листа аналогічного змісту, а також  2 екземпляри Акта приймання-передачі приміщення.

Обидва листи відповідача залишені позивачем без реагування.

25.07.2008 р., у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором суборенди щодо сплати орендної плати за користування приміщенням, позивачем на адресу відповідача направлено листа з вимогою про сплату заборгованості за період з 19.04.2008 р. по 18.07.2008 р.  в  сумі  9847,50 грн.

Вказана вимога позивача залишена відповідачем без задоволення.

Стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1  9847,50 грн.  основного боргу, 164,12 грн. витрат від інфляції  та 67,43 грн. -  3% річних  стало  предметом  судового  розгляду  у  даній  справі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при  винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає   задоволенню, з огляду на наступне.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем і відповідачем, є договором піднайму (суборенди).

Відповідно до частини 3 ст. 774  Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України  за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір, в силу приписів ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не були виконані умови пунктів 5.1 - 5.3 Договору суборенди  щодо сплати суборендної  плати.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком господарського суду щодо правомірності заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 6565,00 грн. за травень-червень 2008 року.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог про стягнення суми заборгованості по суборендній платі за період з 19.06.2008 р. по 18.07.2008 р. (включно), оскільки ці вимоги заявлені на підставі Договору суборенди від 19.04.2008 р., дія якого, як встановлено судом, припинилась 19.06.2008 р.

Посилання заявника в апеляційній скарзі на продовження строку дії Договору суборенди (шляхом пролонгації)  до 07.07.2008 р. є безпідставним. Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Пунктом 4.1 Договору суборенди сторони узгодили, що цей договір вступає в дію з моменту його підписання і діє протягом двох календарних місяців. Зазначаючи кінцевий строк дії договору, сторони встановили - до якого саме терміну вони мають здійснювати права та обов'язки за Договором суборенди. З моментом закінчення строку дії договору пов'язується припинення договірних зобов'язань, що кореспондується зі статтею 598 Цивільного кодексу України. З урахуванням змісту п. 4.5 Договору суборенди слід зазначити, що підстави для застосування права на пролонгацію строку дії договору були відсутні, оскільки цим пунктом договору визначено, як одну з необхідних умов для пролонгації Договору суборенди, відсутність заборгованості по орендній платі, і посилання позивача, що для продовження дії договору достатньо відсутності заперечень щодо такого продовження з боку орендаря або власника майна, не є беззаперечними, так як однозначно умовами договору такого не передбачено, а словосполучення та/або, за текстом п. 4.5 Договору суборенди, не свідчить однозначно про достатність однієї з вказаних в цьому пункті умов для продовження строку договору. 

Доводи ТОВ «Фоззі-Січ» стосовно того, що недотримання Суборендарем вимог       п. 4.4 Договору суборенди, а саме, неповідомлення Орендаря за 25 днів до закінчення строку дії Договору суборенди про небажання продовжити строк його дії, дає підстави вважати спірний Договір суборенди пролонгованим, до уваги колегією суддів не приймається. Як встановлено судом, Суборендар листом від  06.06.2008 р. повідомив ТОВ «Фоззі-Січ» про відмову пролонгувати Договір суборенди на новий строк. При цьому, колегія суддів враховує, що наслідки неповідомлення Орендаря про небажання Суборендаря пролонгувати договір Договором суборенди не передбачені. До того ж, пролонгація договору є зміною його умов щодо строку дії, а відповідно до п. 13.2 Договору суборенди всі зміни та доповнення до цього Договору є чинними, якщо вони підписані повноважними представниками Сторін та завірені їх печатками.  Доказів внесення у  Договір суборенди змін щодо строку його дії позивачем суду не надано.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що спірний Договір суборенди припинив свою дію 19.06.2008 р., а тому вимоги про стягнення основного боргу за період з 19.06.2008 р. по 18.07.2008 р. є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник,  який  прострочив  виконання грошового зобов'язання,  на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу  інфляції  за  весь час  прострочення,  а  також  три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки господарського суду щодо правомірності нарахування на суму основного боргу інфляційних втрат та 3% річних є вірними.

Разом з тим, слід зазначити, що розрахунок втрат від інфляції та 3% річних було здійснено позивачем, виходячи з суми боргу, яку ним заявлено до стягнення.

Задовольняючи у повному обсязі  вимоги про стягнення втрат від інфляції, суд першої інстанції, ймовірно, не врахував цієї обставини.

Колегія суддів,  здійснивши  перерахунок суми інфляційних втрат, вважає, що вимоги про їх стягнення підлягають частковому  задоволенню  (виходячи з заявленого позивачем періоду - за травень-червень 2008 р., та з встановленого судом розміру заборгованості)  - в  сумі  138,55 грн., а в решті  вимог про стягнення інфляційних  втрат слід  відмовити  як   заявлених необґрунтовано.

Крім того, господарським суд, задовольнивши вимоги про стягнення  3% річних за період дії Договору суборенди, неправомірно відмовив у стягненні 3% річних за подальший заявлений позивачем до стягнення період -  з 20.06.2008 р. по 01.08.2008 р.

Колегія суддів зауважує, що вимога позивача про стягнення 3% річних за період з 21.04.2008 р. по 01.08.2008 р. не суперечить положенням ст. 625 ЦК України, якою передбачено право кредитора вимагати сплати  3% річних за весь час прострочення.

Здійснивши  перерахунок суми 3% річних за  весь заявлений позивачем період        (з 21.04.2008 р. по 01.08.2008 р.), колегія суддів вважає, що вимоги про їх стягнення підлягають частковому  задоволенню  (виходячи з встановленого судом розміру заборгованості)  - в  сумі  55,43 грн., а в решті  вимог про стягнення 3% річних слід  відмовити  як   заявлених необґрунтовано.

З огляду на вищенаведене, рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних слід змінити.

Судові витрати за розгляд справи у господарському суді першої інстанції відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Судові витрати по розгляду справи в суді апеляційної інстанцій відповідно до приписів ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

 

П О С Т А Н О В И В:

 

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Січ» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 29.10.2008 р. у справі №22/148/08 змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«1.  Позовні вимоги задовольнити частково.

 2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Запоріжжя) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Січ» (м. Запоріжжя) 6565,00 грн. основного боргу, інфляційні втрати в розмірі 138,55 грн., три відсотки річних в сумі 55,43 грн., 67,32 грн. державного мита та 77,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  Видати наказ.

3.  В іншій частині позову відмовити.».

Видачу наказу із зазначенням необхідних реквізитів доручити господарському суду Запорізької області.

 

 

 

Головуючий суддя Антонік С.Г.

 судді  Зубкова Т.П. 

 

 Яценко О.М.