У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
25.12.08 Справа №1/2/1106
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Зубкова Т.П. , Коробка Н.Д.
при секретарі: Лолі Н.О.
За участю представників сторін:
від позивача – Коваль Т.В. (довіреність від 23.01.2008 року № 95 )
від відповідача – Кузьміна В.О. (довіреність від 27.01.2006 року № 3/1-694)
За участю представника Жовтневого ВДВС Запорізького міського управління юстиції
Давиденко С.В. (довіреність від 11.12.2008 року № 12322/3)
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Запорізького комунального підприємства електротранспорту «Запоріжелектротранс» (м. Запоріжжя)
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.11.2008 р. у справі № 1/2/1106, винесену за результатами розгляду скарги Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на бездіяльність Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (м. Запоріжжя) при виконанні рішення господарського суду Запорізької області від 15.11.2000 р.
у справі № 1/2/1106
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»
(м. Запоріжжя)
до відповідача Запорізького комунального підприємства електротранспорту
«Запоріжелектротранс» (м. Запоріжжя)
про стягнення суми,
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.11.2008 р. у справі № 1/2/1106 (суддя Місюра Л.С.) скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (позивача у справі) на бездіяльність Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції при виконанні рішення господарського суду Запорізької області від 15.11.2000 р. у справі № 1/2/1106 задоволено: визнано неправомірною бездіяльність Жовтневого відділу державної виконавчої служби. Зобов’язано Жовтневий відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції вжити усіх передбачених законом заходів щодо своєчасного, повного виконання рішення суду у справі №1/2/1106, а саме, накласти арешт на всі кошти, що містяться на рахунках боржника, відкритих у банківських установах, а також звернути стягнення на майно боржника в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (а.с. 109-111).
Задовольняючи скаргу, господарський суд Запорізької області послався на положення Закону України «Про виконавче провадження», статтю 115 ГПК України та статтю 382 Кримінального кодексу України. Наголосив на тому, що виконавчою службою в період з 2002 р. по 2008 р. не реалізовано заходів, передбачених ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", щодо проведення реалізації майна боржника; з 2006 року по теперішній час не вживалося заходів щодо розшуку всіх розрахункових рахунків боржника.
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Запорізьке комунальне підприємство електротранспорту «Запоріжелектротранс» (відповідач у справі) звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Заявник просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.11.2008 р. по справі № 1/2/1106 скасувати, в задоволенні скарги ВАТ «Запоріжжяобленерго» про визнання неправомірною бездіяльності Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ при виконанні рішення у справі № 1/2/1106 відмовити.
З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає, що при винесенні ухвали суд не надав належної оцінки представленим доказам, не повністю та не всебічно вивчив матеріали справи, не прийняв до уваги вимоги чинного законодавства, що стосуються предмету розгляду скарги, у зв’язку з чим оскаржувана ухвала не відповідає обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права. Звертає увагу суду, що за період виконання рішення суду виконавчою службою проводилася низка заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». По ходу виконання рішення суду за період з 15.11.2000 р. по 2008 р. від стягувача не надходило скарг на дії органів виконавчої служби, крім того, господарським судом Запорізької області розглядались питання щодо відстрочки та розстрочення виконання рішення, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність факту бездіяльності з боку органів виконавчої служби.
Заявник зауважує, що оскільки за заявою стягувача виконавче провадження в останнє було відкрито лише 18.02.2008 р., суд повинен був надати належну оцінку діям (бездіяльності) органу стягнення лише за період з моменту останнього пред'явлення наказу на виконання самим стягувачем, тобто, з 18.02.2008 р.
Також, на думку заявника, судом не надано належної оцінки вимогам Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 р. №2711- IV. З урахуванням положень вищезазначеного Закону, внесення ВАТ «Запоріжжяобленерго» до Реєстру, прийняття документів Міжвідомчою комісією для прийняття рішення про списання є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання рішень, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
З метою виконання вимог Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 р. ЗКПЕ «Запоріжелектротранс» направлялися на адресу ВАТ «Запоріжжяобленерго» листи з проханням не проводити стягнення за виконавчими документами, що включені до суми, яка підлягає списанню. На рівні керівництва двох підприємств було досягнуто згоди з цього питання, про що повідомлено орган виконання. Лише в листопаді 2008 р. підприємствам стало відомо про те, що Міжвідомчою комісією не буде розглядатися питання щодо списання заборгованості за електроенергію по підприємствам електротранспорту.
Крім того, заявник вважає, що ухвала суду про зобов’язання органу стягнення накласти арешт на всі кошти боржника, які містяться на його рахунках, відкритих у банківських установах, а також звернути стягнення на майно боржника, не відповідає вимогам чинного законодавства. Для встановлення достовірної суми, що підлягає стягненню за рішенням суду та в межах якої може бути накладено арешт, суду потрібно було дослідити хід виконання, розмір фактичного виконання рішення та розмір суми, що підлягає стягненню на момент розгляду скарги, а також величину витрат, необхідних для проведення виконавчих дій, та встановити - чи стягнута ця сума. Ці обставини судом не досліджувалися, а відтак, на думку заявника, оскаржувана ухвала суду є незаконною та необґрунтованою.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 16.12.2008 р. апеляційна скарга Запорізького комунального підприємства електротранспорту «Запоріжелектротранс» прийнята до провадження та призначена до розгляду на 25.12.2008 р.
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2486 від 25.12.2008 р. справу № 1/2/1106 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Антонік С.Г., судді Зубкова Т.П. (доповідач), Коробка Н.Д.
В судовому засіданні 25.12.2008 р. представник заявника (відповідача у справі) підтримав у повному обсязі вищевикладені доводи в обґрунтування вимог за апеляційною скаргою.
Позивач у справі - ВАТ «Запоріжжяобленерго» у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів відповідача заперечує, вважає їх необґрунтованими, а оскаржувану ухвалу суду – прийнятою відповідно до вимог чинного законодавства та обставин справи. Просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.11.2008 р. у справі №1/2/1106 – без змін.
Зазначає, що подача документів до Міжвідомчої комісії з погашення заборгованості не є підставою для бездіяльності державного виконавця. Підприємство «Запоріжелектротранс» не включено до переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, тому зупинення будь-яких дій щодо примусового стягнення заборгованості є протиправним. Крім того, міжвідомчою комісією на засіданні від 31.10.2008 р. № 41 було прийнято рішення не розглядати питання погашення заборгованості відповідно до Закону № 2711, яка виникла на 01.01.2005 р., за спожиту підприємствами електротранспорту електричну енергію.
Позивач підкреслює, що за весь час перебування виконавчого документа на виконанні державним виконавцем жодного разу не вживались заходи щодо виявлення оборотних активів боржника, які згідно Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» можуть бути примусового реалізовані для задоволення вимог кредиторів. Акцентує увагу суду на тому, що підприємство «Запоріжелектротранс» здійснює поточні платежі, що також свідчить про відсутність арешту коштів боржника.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вищевикладені доводи в обґрунтування заперечень на апеляційну скаргу, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду – без змін.
Жовтневий відділ Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції підтримує апеляційну скаргу відповідача, просить її задовольнити, ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.11.2008 р. у справі № 1/2/1106 скасувати як неправомірну, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Стверджує, що державним виконавцем проводяться всі необхідні дії, передбачені чинним законодавством, та в строки, встановленні ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» (на виконанні знаходиться зведене виконавче провадження, по якому строки виконання рахуються з дня надходження останнього документа до виконання). На всі відомі розрахункові рахунки боржника виставляються платіжні вимоги, які повертаються без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках. В матеріалах зведеного виконавчого провадження містяться ухвали господарського суду про заборону ВДВС та банківським установам виконувати постанову про арешт коштів боржника від 12.10.2006 р., будь-яких документів щодо скасування цих ухвал до ВДВС не надходило. При цьому ВДВС відзначає, що боржником (ЗКПМЕ «Запоріжелектротранс») самостійно частково сплачується заборгованість.
Представник Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, вважає ухвалу господарського суду від 27.11.2008 р. у справі № 1/2/1106 про задоволення скарги на бездіяльність ВДВС не правомірною та такою, що підлягає скасуванню.
За клопотанням представників сторін та представника ВДВС апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. За їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Відповідно до ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін і ВДВС, Запорізький апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.11.2000 р. у справі № 1/2/1106 були задоволені позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення з Запорізького комунального підприємства електротранспорту «Запоріжелектротранс» заборгованості за спожиту електроенергію. На користь позивача з відповідача присуджено до стягнення 2 138 990,45 грн. основного боргу з тпроведенням виплат у наступному порядку: у грудні 2000 р. – 712 996,80 грн., у січні 2001 р. – 712 996,80 грн. та у лютому 2001 р. – 712 996,80 грн. Крім того, з відповідача на користь позивача було присуджено до стягнення витрати по сплаті державного мита в сумі 1 700,00 грн. та 69,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. На виконання рішення суду у справі були видані два відповідні накази – про стягнення суми основного боргу та судових витрат.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.07.2003 р. за заявою відповідача була надана відстрочка виконання рішення господарського суду у справі № 1/2/1106 до 01.10.2003 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.09.2004 р. була частково задоволена заява відповідача, надана відстрочка виконання рішення господарського суду у справі в частині сплати суми основного боргу до 01.03.2005 р.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, наказ господарського суду по справі № 1/2/1106 неодноразово пред’являвся позивачем на виконання до Жовтневого відділу ДВС, але кожного разу повертався стягувачу (з правом повторного пред’явлення до виконання). Востаннє виконавчий документ було пред’явлено позивачем до виконання 11.02.2008 р.
18.02.2008 р. виконавчою службою прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу по справі № 1/2/1106. (том 2, а.с. 11).
Як встановлено судом, станом на момент прийняття вказаної постанови заборгованість відповідача перед позивачем складала 2 105 698,91 грн.
За період з лютого 2008 р. по листопад 2008 р. сплата даної заборгованості не проводилась, що стало причиною звернення позивача до господарського суду Запорізької області зі скаргою на бездіяльність ВДВС при виконанні рішення суду у даній справі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.
У відповідності до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу.
Відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України “Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З наданих в матеріали справи документів вбачається, що вперше наказ господарського суду по даній справі від 15.11.2000 р. про стягнення суми боргу було пред’явлено до виконання, згідно постанови про відкриття виконавчого провадження - 26.10.2001р. Як зазначалось вище, наказ по даній справі неодноразово пред’являвся до виконання та кожного разу, з різних підстав, повертався стягувачу з правом повторного пред’явлення до виконання. До 18.02.2008 р., дня, коли наказ востаннє був пред’явлений до виконання, виконавчою службою були вчинені, зокрема, наступні дії:
05.04.2002 р. ВДВС Жовтневого РУЮ м. Запоріжжя винесено постанову про накладення арешту на усе нерухоме майно ЗКПМЕ «Запоріжелектротранс» та оголошено заборону на його відчуження.
24.04.2002 р. виконавчою службою складено Акт опису й арешту майна серії ААА № 008107, згідно якого було описано та накладено арешт на майно боржника – автомобіль КАМАЗ 5320.
10.03.2006 р. виконавчою службою було направлено запит (вих. № 2066/3) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про надання інформації щодо наявності взятих на облік в податковій інспекції поточних рахунків в банківських та кредитних установах, відкритих ЗКПМЕ «Запоріжелектротранс». Листом від 23.03.2006 р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі повідомила виконавчу службу про наявність у боржника станом на 23.03.2006 р. двадцяти відкритих розрахункових рахунків у різних банківських установах, в т.ч., у філії ЗРУ ЗАТ КБ «Приватбанк», Запорізькій обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», філії Запорізького ОУ ВАТ «Ощадбанк», АКБ "Індустріалбанк", а також в Управлінні державного казначейства у Запорізькій області (том 2, арк. с. 18-19).
17.07.2007 р. Міжрайонним відділом Державтоінспекції № 2 на запит виконавчої служби від 01.06.2007 р. надано інформацію стосовно наявності транспортних засобів у боржника.
20.08.2007 р. виконавчою службою було прийнято постанову про арешт коштів боржника.
Згідно довідки АКБ "Індустріалбанк" (вих. №35/27 БТ) від 27.08.2007 р., на момент прийняття до виконання (27.08.2007 р.) постанови про арешт коштів боржника від 20.08.2007 р. на розрахунковому рахунку боржника було недостатньо коштів для виконання вказаної постанови. Крім того, станом на 27.08.2007 р. на розрахункові рахунки боржника у даній банківській установі вже накладено арешт виконавчою службою.
Відповідно до довідки Запорізького обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" (вих. № 26/2941) від 29.08.2007 р., була прийнята до виконання постанова про арешт коштів боржника, однак залишок грошових коштів на цьому рахунку боржника складає 0 (нуль) грн.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. З ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунках в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Матеріали справи № 1/2/1106 свідчать, що починаючи з жовтня 2001 року (з моменту винесення першої постанови про відкриття виконавчого провадження) лише в березні 2006 року виконавчою службою було направлено запит до податкових органів щодо наявності у боржника розрахункових рахунків. При цьому постанову про арешт коштів боржника було прийнято через півтора роки потому. Доказів направлення до податкових органів повторних запитів щодо виявлення нових та наявності старих розрахункових рахунків боржника виконавчою службою не надано.
Колегія суддів зауважує, що згідно відповіді СДПІ по роботі з ВПП (вих. № 2073/10/29-013 від 23.03.2006 р.) у відповідача станом на 23.03.2006 р. були відкриті розрахункові рахунки, щонайменше, у п’яти банківських установах, однак, виходячи з наданих матеріалів, постанови ВДВС про арешт коштів відповідача було направлено лише у дві з них.
Крім того, у період з жовтня 2001 р. по листопад 2008 р. виконавчою службою не було реалізоване право, передбачене ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», щодо проведення реалізації майна боржника - ЗКПМЕ «Запоріжелектротранс».
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ВДВС Жовтневого РУЮ не були у повній мірі використані повноваження, надані Законом України “Про виконавче провадження”, при виконанні рішення господарського суду Запорізької області по справі № 1/2/1106. З досліджених обставин вбачається наявна бездіяльність державного виконавця по виконанню наказу господарського суду по справі № 1/2/1106, що, в свою чергу, порушує принцип обов’язковості виконання судових рішень, закріплений статтею 124 Конституції України та статтею 115 ГПК України.
За змістом статті 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції. При цьому за результатами розгляду скарги на дії ВДВС в господарському суді виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов’язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
В даному випадку, за результатами розгляду скарги, оскаржуваною ухвалою господарський суд зобов’язав Жовтневий відділ ДВС Запорізького МУЮ, зокрема, накласти арешт на всі кошти, що містяться на рахунках боржника, відкритих у банківських установах.
Системний аналіз Закону України “Про виконавче провадження” та Інструкції про проведення виконавчих дій свідчить, що при накладанні арешту на грошові кошти боржника слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми, яка підлягає стягненню за рішенням суду. Тобто, стягнення шляхом накладення арешту на кошти боржника може проводитися лише в межах суми, що підлягає стягненню відповідно до рішення суду з врахуванням витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій.
За таких обставин, ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині зобов’язання накладення арешту на всі кошти, що містяться на рахунках боржника, відкритих у банківських установах. За результатами розгляду скарги Жовтневий відділ ДВС Запорізького МУЮ слід зобов’язати, зокрема, накласти арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника, відкритих у банківських установах, а також звернути стягнення на майно боржника в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», в межах суми заборгованості по даній справі на час стягнення.
Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Запорізького комунального підприємства електротранспорту «Запоріжелектротранс» (м. Запоріжжя) задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.11.2008 р. у справі № 1/2/1106 скасувати частково.
Скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (вих. № 559/7 юр від 17.10.2008 р.) на бездіяльність Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції.
Зобов’язати Жовтневий відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції вжити всіх передбачених законом заходів щодо своєчасного, повного виконання рішення суду у справі № 1/2/1106, в тому числі: накласти арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника, відкритих у банківських установах, а також звернути стягнення на майно боржника в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», в межах суми заборгованості по даній справі на час стягнення.
Головуючий суддя Антонік С.Г.
судді Зубкова Т.П.
Коробка Н.Д.