У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 січня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 березня 2005 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

уродженця с. Матіясово Березанського

району  Миколаївської області,

мешканця м. Миколаєва,

раніше не судимого -

         за ст.ст. 14 ч. 1, 187 ч. 4 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного майна;

         за ст. 263 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі.

         На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено покарання на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного майна.

         Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 9 серпня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

         ОСОБА_1 засуджено за те, що він у період з квітня по травень 2004 року, з метою заволодіння чужим майном, виконав дії щодо готування до розбійного нападу на сім'ю ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкає в будинку АДРЕСА_1, оскільки вважав, що в їхньому будинку можуть знаходитися близько 50 000 дол. США.

         Не бажаючи брати самому участь у розбої, він почав підшукувати співучасників, які б скоїли напад на сім'ю ІНФОРМАЦІЯ_2.

         У ході проведення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на викриття злочинної діяльності ОСОБА_1, до нього був засланий працівників УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2, який діяв під вигаданим прізвищем “ІНФОРМАЦІЯ_3” та видавав себе за раніше судиму особу, що займається розбійними нападами.

         4 травня 2004 року при зустрічі з ним ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2, якого сприймав як нападника, всі відомості про сім'ю ІНФОРМАЦІЯ_2, накреслив і передав схему розташування будинку та пообіцяв підшукати зброю для використання її при розбійному нападі.

         Після цього, ОСОБА_1 придбав у мешканця с. Чорноморка Очаківського району ОСОБА_3 рушницю ІЖ-18-Е і два набої до неї. Біля бази відпочинку, засуджений вкоротив ствол та приклад цієї рушниці, чим незаконно виготовив з неї вогнепальну зброю.

         25 травня 2004 року ОСОБА_1 при зустрічі з ОСОБА_2 передав останньому вказану вогнепальну зброю та набої до неї.

         О 9 годині 20 хвилин 26 травня 2004 року при зустрічі поблизу готелю “Турист” у м. Миколаєві ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 про нібито вже вчинений розбійний напад на сім'ю ІНФОРМАЦІЯ_2, повернув йому зброю та передав гроші у сумі 2 000 дол. США, які були спеціально підготовлені працівниками УБОЗ для цієї мети. Тоді ж ОСОБА_1 і був затриманий.

         У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок щодо нього скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що суд неправильно встановив фактичні обставини справи, оскільки вказаного злочину він не вчиняв. Вважає, що працівники міліції підставили його, штучно створивши склад злочину. Скаржиться на порушення норм кримінально-процесуального закону та на застосування до нього недозволених методів ведення слідства.

         Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

         Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів.

         Так, під час досудового слідства засуджений ОСОБА_1 вину визнав повністю. Під час допитів детально розповідав, що спонукало його вчинити розбійний напад на сім'ю ІНФОРМАЦІЯ_2, скільки хотів отримати від нападу, де саме придбав вогнепальну зброю, кого намовив вчинити злочин.

         Дані показання засудженого під час досудового слідства повністю підтвердженні іншими матеріалами справи.

Свідок ОСОБА_2 пояснив, що працює начальником УБОЗ УМВС України і Кіровоградській області і на запрошення працівників УБОЗ Миколаївської області приймав участь у розкритті вказаного злочину. Він ОСОБА_1 представився особою, що займається розбійними нападами. Засуджений запропонував йому вчинити напад на сім'ю ІНФОРМАЦІЯ_2, намалював схему будинку та запросив 10 % від суми, яка має бути викрадена, передав йому зброю.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердив, що саме засуджений придбав у нього вогнепальну зброю, при цьому зазначивши, що ОСОБА_1 приїжджав до нього двічі.

Посилання засудженого на те, що визнавальні показання під час досудового слідства він давав під тиском з боку працівників міліції є необґрунтованими і спростовуються проведеною за заявою ОСОБА_1 прокурорською перевіркою, яка не виявила застосування до засудженого недозволених методів ведення слідства.

Твердження ОСОБА_1 щодо фальсифікації працівниками міліції кримінальної справи є надуманими, за обставин, викладених в ухвалі апеляційного суду.

 Суд повно дослідив обставини справи, дав зібраним доказам належну оцінку і правильно застосував матеріальний закон.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли скасування постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень, не встановлено.

Покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і призначене з урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних щодо особи засудженого.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Верховного Суду України,

                                    у х в а л и л а :

Відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1.

                                           Судді :