У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 30 січня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.

За вироком Московського районного суду м. Харкова від 23 травня 2005 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянин України, раніше не судимий,

засуджений: за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі; за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, ОСОБА_1 суд визначив остаточне покарання у виді позбавлення волі на 4 роки.

На підставі ст. 96 КК України суд призначив засудженому ОСОБА_1 примусове лікування від алкоголізму.

За цим вироком також засуджено ОСОБА_2 та ОСОБА_3, щодо яких касаційних скарг та подання не надходило.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 12 січня 2006 року цей вирок щодо ОСОБА_1 змінено з пом'якшенням призначеного йому покарання: за ст. 186 ч.2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до 2 років 6 місяців позбавлення волі; за ст. 185 ч.3 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, ОСОБА_1 апеляційний суд визначив остаточне покарання у виді позбавлення волі на 2 роки 6 місяців. Виключено з вироку вказівку про застосування до засудженого на підставі ст. 96 КК України примусового лікування від алкоголізму. Вирок в частині засудження ОСОБА_1 по епізоду крадіжки електродвигуна бетономішалки скасовано, а справу в цій частині закрито на підставі ст.6 ч.1 п.2 КПК України.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 29 березня 2003 року, приблизно о 23 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, біля будинку АДРЕСА_1, за попередньою змовою із засудженими за цим вироком ОСОБА_2 і ОСОБА_3, із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, він відкрито викрав майно потерпілих ОСОБА_4 на суму 250 грн., ОСОБА_5 - на суму 3 грн., ОСОБА_6 - на суму 32 грн.

Крім того, 24 вересня 2004 року, приблизно о 00 год. 30 хв., ОСОБА_1, за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, шляхом розбиття вітринного скла і проникнення до торгівельного кіоску АДРЕСА_2, вчинили крадіжку майна ОСОБА_7 на загальну суму 713 грн. 05 коп.

У касаційній скарзі, як видно із її змісту, засуджений ОСОБА_1 просить пом'якшити призначене йому покарання, враховуючи стан його здоров'я, щире каяття у вчиненні крадіжки, те, що його мати хворіє на туберкульоз.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі засудженого, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним перелічених у вироку злочинів, з врахуванням внесених апеляційною інстанцією змін, відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам і фактично не оспорюються засудженим. Також не оспорюється засудженим правильність кваліфікації його дій. Касаційних підстав для визнання неправильним застосування кримінального закону, в частині кваліфікації дій засудженого, не вбачається.

Що стосується вирішення питання призначення ОСОБА_1 покарання, приймаючи до уваги внесені зміни у вирок судом апеляційної інстанції, то колегія суддів вважає, що остаточне вирішення цього питання відповідає положенням ст. 65 КК України, оскільки при цьому було враховано ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, встановлені по справі дані, що характеризують засудженого та інші обставини, у тому числі і ті, на які посилається ОСОБА_1 у своїй скарзі, внаслідок чого апеляційний суд визнав можливим призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України. Підстав для пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень кримінально-процесуального законодавства, які б могли вплинути на правильність висновку суду, колегією суддів по справі не виявлено.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.

                                       Судді:

Присяжнюк Т.І.               Глос Л.Ф.               Федченко О.С.