У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі:

     

головуючого	Кравченка К.Т.
суддів	Глоса Л.Ф., Заголдного В.В.
за участю прокурора	Брянцева В.А.
та потерпілої	ОСОБА_6

 

розглянула в судовому засіданні в м. Києві, 12 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який затвердив обвинувальний висновок на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 6 липня 2006 року, якою кримінальна справа за обвинуваченням:

 

                            1.ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця

с. Нехвороща Новосанжарського району

Полтавської області, раніше неодноразово

судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 12, 194 ч. 2 КК України;

 

2.ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,

уродженця м. Брянська РФ,

такого, що не має судимості,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч. 2, п.п 1, 12 КК України, повернута прокурору Донецької області для проведення додаткового розслідування.

 

Органами досудового слідства ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні таких злочинів.

 

29 липня 2005 року ОСОБА_1 приїхав в смт. Благодатне і зустрів знайомих йому ОСОБА_3 та ОСОБА_2. З розмови з останнім йому стало відомо, що мешканець цього ж селища ОСОБА_4 побив їх та образив ОСОБА_1, підозрюючи його в крадіжці 100 грн.  У відповідь на це ОСОБА_1 з-за обмови та образи, а ОСОБА_2 з помсти за побиття, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, вирішили вчинити вбивство ОСОБА_4, при цьому висловили свій намір вголос і домовились про спільне вчинення особливо тяжкого злочину. З метою реалізації свого умислу, направленого на протиправне позбавлення життя ОСОБА_4, з помсти за обмову, заподіяну образу та побиття ОСОБА_2, ОСОБА_1, взявши з собою молоток, разом із ОСОБА_2 30 липня 2005 року, приблизно о 3-4 годині,  прибули у зазначений ОСОБА_2 двір будинку АДРЕСА_1, де проживав ОСОБА_4 зі своєю співмешканкою ОСОБА_5. Коли ОСОБА_5 вийшла у двір і відмовилася впускати їх в будинок, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які зрозуміли, що вона перешкоджає реалізації їх спільного наміру на протиправне позбавлення життя ОСОБА_4, виник умисел на вбивство 2 осіб - ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на позбавлення життя двох осіб, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи спільно та узгоджено, стали наносити ОСОБА_5 удари руками у різні частини тіла і стискати їй шию. Коли ОСОБА_5 стала кричати і кликати допомогу, ОСОБА_1, принесеним з собою молотком, а ОСОБА_2, піднятим із землі каменем, стали наносити їй удари у різні частини тіла - по голові, тулубу, завдавши їй кожний не менше 19 ударів, спричинивши їй тяжкі тілесні ушкодження. Після цього ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 прив'язали ОСОБА_5 до відра з камінням і кинули її у криницю з водою. Смерть ОСОБА_5 настала внаслідок механічної асфіксії, від закриття дихальних шляхів водою - утоплення.

Потім, продовжуючи свої дії, направлені на реалізацію злочинного умислу на позбавлення життя двох осіб, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 зайшли в приміщення літньої кухні, де спав ОСОБА_4, і принесеним з собою молотком по черзі нанесли не менше чотирьох ударів по голові, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть ОСОБА_4. Переконавшись, що останній без ознак життя, також кинули ОСОБА_4 в криницю з водою.

Крім того, ОСОБА_1, після вчинення вбивства ОСОБА_5 та ОСОБА_4, побачивши сліди крові на підлозі літньої кухні, з метою приховання особливо тяжкого злочину, вирішив їх знищити шляхом підпалу будівлі. Усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи пошкодження та знищення майна, і бажаючи настання таких наслідків ОСОБА_1 підпалив простирадло, від чого виникла пожежа, а сам з місця події зник. Внаслідок пожежі була пошкоджена літня кухня, яка належала ОСОБА_6 та знищено майно її сім'ї, чим заподіяна шкода на суму 16 758 грн., а також знищено майно ОСОБА_5 на суму 430 грн.

 

У касаційному поданні прокурор просить ухвалу  суду скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд, зазначає, що неповнота досудового слідства може бути усунута в судовому засіданні.

 

Заслухавши доповідача, пояснення потерпілої ОСОБА_6, яка просила відмовити в задоволенні касаційного подання прокурора, міркування прокурора, який просив частково задовольнити касаційне подання, виключивши деякі пункти з ухвали і направити справу на додаткове розслідування, обговоривши доводи касаційного подання та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню, а справа - поверненню на нове розслідування.

 

У відповідності до вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого.

 

Ці вимоги закону слідчими органами належним чином не були виконані. Обставини, що мали важливе значення для справи не були з достатньою повнотою з'ясовані.

 

Як убачається зі справи висновки органів досудового слідства про вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інкримінованих злочинів ґрунтуються на їх показаннях на початковій стадії досудового слідства.

 

У подальшому, як  видно з матеріалів справи, під час досудового слідства, у тому числі й при проведенні відтворення обстановки та обставин події, вони давали суперечливі показання, у яких не визнавали себе винними в інкримінованих злочинах. Стверджували, що вбивство потерпілих вчинили ОСОБА_3 і ОСОБА_7.

 

У судовому засіданні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 показали, що до них застосовувалися незаконні методи ведення слідства.

 

Крім того, як убачається з протоколу очної ставки між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, вони дали суперечливі показання,  з  яких не видно їх причетності до вбивства потерпілих.

 

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8, щодо якого під час досудового слідства винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 12 КК України на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, показав, що він на слідстві давав неправдиві показання, оскільки працівники міліції застосовували до нього недозволені методи ведення слідства.

 

Зазначені показання органами досудового слідства з достатньою повнотою перевірені не були.

 

За таких умов суд, з урахуванням того, що для з'ясування зазначених обставин треба провести значний обсяг слідчих та оперативно-розшукових дій, правильно направив справу на нове розслідування, вказавши що необхідно встановити та перевірити.

 

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд в ухвалі передчасно зазначив про необхідність виконання слідчих дій, вказаних у п.п. 9, 10, 11, 12, 16, оскільки ці питання можуть бути з'ясовані як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні.

Тому вищенаведені вказівки підлягають виключенню з ухвали суду.

 

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів  

 

 

у х в а л и л а:

 

 

         Касаційне подання прокурора, який затвердив обвинувальний висновок задовольнити частково.

 

         Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 6 липня 2006 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінити.

         Виключити з неї вказівки, зазначені в п.п. 9, 10, 11, 12, 16.

У решті ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 6 липня 2006 року залишити без зміни.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити попередній - тримання під вартою.

 

 

судді:

 

 

Кравченко К.Т.                     Глос Л.Ф.                     Заголдний В.В.