У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів  Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 28 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2004 року щодо ОСОБА_1.

Вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2004 року засуджено:

ОСОБА_1,               

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України,  не судимого, 

–    за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівника або заступника керівника сільськогосподарського підприємства строком на 3 роки, з конфіскацією майна;

–    за ч. 2 ст. 364 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки  позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівника або заступника керівника сільськогосподарського підприємства строком на 2 роки;

–          за ч. 2 ст. 366 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівника або заступника керівника сільськогосподарського підприємства строком на 2 роки, а на підставі ст. 70 КК України остаточно призначено 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівника або заступника керівника сільськогосподарського підприємства строком на 3 роки, з конфіскацією майна. 

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2004 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено та призначено покарання:

–    за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівника або заступника керівника сільськогосподарського підприємства строком на 3 роки без конфіскації майна;

–    за ч. 2 ст. 364 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки  позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівника або заступника керівника сільськогосподарського підприємства строком на 2 роки;

-       за ч. 2 ст. 366 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівника або заступника керівника сільськогосподарського підприємства строком на 2 роки, на підставі ст. 70 КК України остаточно призначено 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівника або заступника керівника сільськогосподарського підприємства строком на 3 роки без конфіскації майна, а на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

У решті вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни. 

За вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він у період з квітня 1999 року по 24 липня 2000 року, будучи посадовою особою - ІНФОРМАЦІЯ_2 сільськогосподарського підприємства ім. Суворова, розташованого АДРЕСА_1,   та зловживаючи своїм службовим становищем, уклав з директором державного племінного заводу “Любомирівка” договір обміну 30 тонн арештованого зерна на 28 голів свиней, яких у подальшому було реалізовано третім особам, спричинивши значну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам громадян та державним інтересам на загальну суму 64 800 грн. Крім того, ОСОБА_1 у цей же період шляхом службового підлогу привласнив та розтратив майно, що належало Дніпропетровській філії Національної Акціонерної компанії “Украролізин”, спричинивши вказаному підприємству матеріальну шкоду на суму 47 100 грн.

У касаційному поданні прокурор просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, мотивуючи тим, що апеляційний суд безпідставно пом'якшив ОСОБА_1 покарання.

Заслухавши доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_2, яка просила судові рішення щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, думку прокурора, який підтримав касаційне подання та просив скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора підлягає задоволенню.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, доведена  зібраними  у  справі доказами,  у тому числі його показаннями,  у яких він визнав себе частково винним, показаннями представника цивільного позивача ОСОБА_3, свідка ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, даними актів прийому-передачі, ревізій, довідок, протоколу очної ставки, а його злочинні дії правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначені ОСОБА_1 покарання врахував тяжкість вчинених ним злочинів, щире каяття у вчиненому, позитивні характеристики, а також невідшкодування в ході досудового слідства завданих ним збитків, і дійшов висновку про можливість  обрання йому  покарання за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях закону, за яким його визнано винним.

Апеляційний суд, погоджуючись із рішенням суду першої інстанції,  вказав у своїй ухвалі, що ОСОБА_1 вперше вчинив злочини, щиро розкаявся у вчиненому, є раніше не судимою особою, має заохочення та подяки, користується авторитетом серед жителів району, а також те що його родичами прийнято міри по відшкодуванню завданих ОСОБА_1 збитків, і це стало підставою для зміни вироку та звільнення  його від відбування покарання з іспитовим строком.

Проте, апеляційний суд, застосувавши ст. 75 КК України та звільнивши    ОСОБА_1  від відбування покарання з іспитовим строком, не в достатній мірі врахував дані про його особу, ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, два з яких відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими, наслідки злочинів - спричинення вказаному підприємству матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, крім того, апеляційним судом взагалі не встановлено скільки саме відшкодовано засудженим завданої злочином шкоди.  

Тому, на думку колегії суддів, висновки апеляційного суду щодо обрання міри покарання ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України не відповідають ступеню тяжкості вчинених ним злочинів,  а також його поведінці після вчиненого.

За таких підстав ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а кримінальна справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді суду необхідно врахувати вищенаведене, обставини злочину, суспільну небезпечність дій ОСОБА_1,  більш повно дослідити дані про його особу, а якщо суд дійде висновку щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні вказаних злочинів, то міру покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м'якою.       

Керуючись статтями 394-396  КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційне подання прокурора  задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2004 року вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд.

СУДДІ:

Присяжнюк Т.І.                                   Короткевич М.Є.                               Нікітін Ю.І