У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів  Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 28 листопада 2006 року кримінальну справу за спільною касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12 квітня 2005 року, яким засуджено:

ОСОБА_3,                                                               ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина  України, раніше не судимого,   

-    за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання в частині позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки.

Цивільний позов потерпілих залишено без розгляду. 

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 12 квітня 2005 року вирок щодо ОСОБА_3 залишено без зміни.

ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання на підставі п. “б” ст. 1 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року.

За вироком ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він 2 вересня 2003 року приблизно о 21 годині, керуючи автомобілем ГАЗ ІНФОРМАЦІЯ_2 та рухаючись по автошляху Красногорівка - Велика Богачка Полтавської області у с. Довгалівка Великобогачанського району Полтавської області, на порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху України допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_4, внаслідок чого настала його смерть. 

У спільній касаційній скарзі потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2   просять переглянути судові рішення щодо ОСОБА_3, мотивуючи тим, що судом безпідставно залишено без розгляду їх цивільний позов, крім того, не погоджуються із рішенням суду з приводу призначення ОСОБА_3 покарання.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу  потерплих, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, доведена  зібраними  у  справі доказами, у тому числі показаннями потерпілого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, даними протоколів огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, висновками судово-медичних та автотехнічної експертиз, а його злочинні дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, що не оспорюється у касаційній скарзі потерпілих.

Що стосується покарання, то воно призначене з урахуванням положень ст. 65 КК України та в межах санкції закону, за яким ОСОБА_3 визнано винним, та є необхідним та достатнім для його виправлення.

Разом з тим при вирішенні цивільного позову, заявленого потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_2, суд допустив порушення вимог закону, зокрема ст. 328 КПК України.

Відповідно до вимог вказаної норми закону, суд у виключних випадках, коли у судовому засіданні разом з постановленням вироку неможливо вирішити цивільний позов, (наприклад, необхідно провести розрахунок за позовом), може залишити цивільний позов без розгляду і передати його на розгляд у порядку цивільного судочинства.

Однак, як убачається із матеріалів справи суд, залишивши цивільний позов потерпілих без розгляду з підстав невстановлення  власника транспортного засобу, ці вимоги закону не виконав.

Крім того, апеляційний суд, звільнивши ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання на підставі Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року, не  звернув уваги на ці порушення закону, при цьому запропонував потерпілим відновити порушене право в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що спільна касаційна скарга  потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а  судові рішення щодо ОСОБА_3 - скасуванню в частині цивільного позову потерпілих з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

При новому судовому розгляді в порядку цивільного судочинства необхідно звернути увагу на вищезазначене та прийняти законне та обгрунтоване рішення при вирішенні цивільного позову потерпілих Писаренків.

Керуючись статтями 394-396  КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12 квітня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 12 квітня 2005 року щодо ОСОБА_3 в частині вирішення цивільного позову скасувати, а кримінальну справу в цій частині направити на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

У решті судові рішення щодо ОСОБА_3 залишити без зміни.

С У Д Д І:

Присяжнюк Т.І.                                 Короткевич М.Є                                  Нікітін Ю.І.