У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів  Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 28 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 21 квітня 2005  року, яким засуджено:

ОСОБА_1,                                                               ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина  України, судимого у 2004 року за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,

–          за ч. 2 ст. 296 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України остаточно призначено 1 рік 1 місяць позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;

ОСОБА_2,                                                               ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, громадянина  України, раніше не судимого, 

–          за ч. 2 ст. 296 КК України на 1 рік позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не переглядався. 

За вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у тому, що вони, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, 25 вересня 2004 року приблизно о 19 годині у с. Обізнівка Глобинського району Полтавської області, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалося особливою зухвалістю, безпричинно завдали декілька ударів руками по різним частинам тіла ОСОБА_3, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що під час розгляду справи суд допустив порушення вимог статей 334-335 КПК України. Крім того, при призначені ОСОБА_1 покарання суд невірно застосував положення ст. 71 КК України, оскільки остаточне покарання, призначене за сукупністю вироків, повинно бути більшим, ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.   

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання в частині невірного застосування положень ст. 71 КПК України при призначенні покарання ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню.

Винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, доведена  зібраними  у  справі доказами,  у тому числі їх  показаннями, в яких вони визнали себе винними та  іншими доказами, перевіреними судом у порядку ст. 299 КПК України, а їх злочинні дії судом правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 296 КК України.

Покарання ОСОБА_2 призначене з урахуванням положень ст. 65 КК України та в межах санкції закону, за яким його визнано винним.

Однак, при призначенні остаточної міри покарання ОСОБА_1 судом не враховано, що він (ОСОБА_1) вчинив злочин у період іспитового строку.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 засуджено вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 17 травня 2005 року за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Отже, призначаючи ОСОБА_1 покарання на підставі ст. 71 КК України, суд повинен був врахувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків  мало бути більшим ніж визначене вироком від 17 травня 2004 року, тобто більше ніж 4 роки позбавлення волі.

З урахуванням наведеного вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

 При новому судовому розгляді справи суду необхідно врахувати вищенаведене, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середнього тяжкості, та, в залежності від встановленого, прийняти законне та обгрунтоване рішення.

Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційне подання прокурора  задовольнити частково.

Вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 21 квітня 2005  року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити в той же суд на новий судовий розгляд. 

У решті вказаний вирок щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.

СУДДІ:

Присяжнюк Т.І.                   Короткевич М.Є.                       Нікітін Ю.І.