У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 21 грудня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 6 жовтня 2005 року щодо ОСОБА_2

             Вироком місцевого суду

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

уродженця та жителя с. Кожанка

Фастівського району Київської області,

жителя м. Ужгород, судимості не має,

за ч.2 ст.125 КК України виправдано за недоведеність його участі у вчиненні цього злочину.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній інстанції вирок щодо ОСОБА_2 не переглядався.

Як убачається із вироку, ОСОБА_1 обвинувачувала ОСОБА_2 у тому, що він, 23 серпня 2003 року, приблизно о 19 годині 15 хвилин, перебуваючи у приміщенні центрального пропускного пункту стадіону “Динамо” АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно спричинив їй легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров¢я.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить виправдовувальний вирок щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, котра підтримала свою касаційну скаргу, прокурора, яка вважала виправдовувальний вирок законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги та додатків до неї, колегія суддів знаходить їх підставними і такими, що підлягають задоволенню.

Свій висновок щодо недоведеності участі ОСОБА_2 у заподіянні потерпілій легких ушкоджень суд обґрунтував показаннями виправданого  та свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4.

При  цьому суд надав перевагу свідченням співробітників служби охорони ЗАТ ФК “Динамо”, де працював ОСОБА_2, відкинув показання потерпілої, вказавши, що вона є зацікавленою особою.

Колегія суддів вважає, що вказане рішення місцевого суду щодо виправдання ОСОБА_2 є непереконливим, необґрунтованим і передчасним.

Місцевий суд не навів переконливих доводів на спростування обвинувачень, висунутих потерпілою про те, що саме ОСОБА_2, перебуваючи у приміщенні КПП, застосував до неї фізичну силу і завдав їй удари у різні частини тіла та кінцівок.

Залишилися поза увагою суду й дані, що містяться в акті судово-медичного дослідження НОМЕР_1 від 24 серпня 2003 року (а.с. 75) про характер, кількість і локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілої.

Посилаючись на показання вказаних свідків, суд не дав оцінки їх поясненням  та  не  урахував,  що  охоронець  ОСОБА_3,  котрий чергував 23 серпня 2003 року разом із ОСОБА_2, перебував  із ним у дружніх стосунках і в приміщенні КПП, коли відбувалися події, не знаходився.

Суд послався й на пояснення свідка ОСОБА_4., котрому про події, що мали місце між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, стало відомо лише зі слів ОСОБА_2

Не дана належна оцінка даним, що містяться у матеріалах про відмову у порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 296 КК України.

Суд у вироку вказав, що ОСОБА_1, крім особистих пояснень і акту судово-медичного дослідження будь-яких інших доказів не надала, а всі можливості по їх збиранню були вичерпані. Такий висновок суду не можна визнати правильним, оскільки суперечить матеріалам справи.

Зокрема, суд не з'ясував чи не могла ОСОБА_1 сама заподіяти собі виявлені у неї тілесні ушкодження і у який спосіб, не допитано з цього питання і судово-медичного експерта. Не намагався суд й перевірити інші докази, котрі свідчили б про ті обставини, що виправдовують ОСОБА_2 або підтверджують висунуте потерпілою обвинувачення.

За таких обставин виправдовувальний вирок щодо ОСОБА_2 не можна визнати законним і обґрунтованим, а тому він підлягає скасуванню.

Під час нового судового розгляду необхідно повно і всебічно, об'єктивно дослідити зібрані докази у справі, у сукупності дати їм належну оцінку та умотивувавши прийняти законне рішення.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 задовольнити.

         Виправдовувальний  вирок  Печерського  районного   суду   м. Києва  від 6 жовтня 2005 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

С у д д і:

   Кравченко  К.Т.                           Кривенда О.В.                   Шевченко Т.В.