У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Присяжнюк Т.І.,
суддів	Короткевича М.Є., Нікітіна Ю.І.,
за участю прокурора	Казнадзея В.В.

 

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 6 липня 2006 року, вирок судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області від 12 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1 та ухвалу судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області від 12 вересня 2006 року щодо ОСОБА_2.

 

Вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 6 липня 2006 року засуджено:

 

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, раніше не судимого,

 

–    за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік обмеження волі,

–    за ч. 1 ст. 315 КК України на 2 роки обмеження волі,

–    за ч. 2 ст. 316 КК України на 3 роки позбавлення волі,

-  за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України остаточно призначено 4 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.   

 

ОСОБА_2, 

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, громадянина України, не судимого в силу ст. 89 КК України,

-  за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,   

 

ОСОБА_3, 

ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, громадянина РФ, раніше не судимого,

 

–          за ч. 1 ст. 316 КК України на 2 роки обмеження волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.   

 

Вироком апеляційного суду Херсонської області від 12 вересня 2006 року зазначений вирок щодо ОСОБА_1 у частині призначеного покарання змінено: призначено йому покарання:

–    за ч. 1 ст. 309 КК України 1 рік позбавлення волі,

–    за ч. 1 ст. 315 КК України 2 роки позбавлення волі,

–    за ч. 1 ст. 316 КК України на 3 роки позбавлення волі,

–          за ч. 2 ст. 186 КК України 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України остаточно призначено 4 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України.

 

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 12 вересня 2006 року зазначений вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

 

Вирок щодо ОСОБА_3 не оскаржувався.

 

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними та засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

 

ОСОБА_1 17 серпня 2005 року приблизно о 10 годині на вул. Цюрупи у м. Херсоні придбав без мети збуту - зібрав верхівки рослин коноплі, а потім виготовив з них наркотичний засіб - каннабіс вагою 5,7 г., який зберігав при собі до моменту вилучення працівниками міліції 17 серпня 2005 року.

 

Крім того, ОСОБА_1 17 серпня 2005 року приблизно о 15 годині, перебуваючи на території дитячого садка АДРЕСА_1 схиливши ОСОБА_3 до вживання особливо небезпечного наркотичного засобу, за  попередньою змовою з останнім та невстановленою слідством особою публічно незаконно вжили  (шляхом куріння) вказаний наркотичний засіб.

 

30 вересня 2005 року приблизно о 16 годині ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та невстановленою слідством особою, перебуваючи на території ХВПТУ № 15 по вул. Сенявіна у м. Херсоні, застосовуючи до ОСОБА_4, ОСОБА_5 насильство, що не є небезпечним для їх здоров'я та життя, відкрито заволоділи їх майном відповідно на суми 77 грн. та 20 грн.

 

2 жовтня 2005 року приблизно о 13 годині ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 поблизу перехрестя вулиць Комкова та Донецької у м. Херсоні, застосовуючи до ОСОБА_6 насильство, що не є небезпечним для його здоров'я та життя, відкрито заволоділи його майном на суму 740 грн. 

 

У касаційному поданні прокурор просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та  вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_2 скасувати,  а кримінальну справу щодо них направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що судом при призначені їм покарання не враховано тяжкість вчинених ними злочинів та дані про особу кожного з них, тому безпідставно звільнено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від відбування покарання. Крім того, при звільненні ОСОБА_1 від відбування покарання з застосуванням ст. 75 КК України не враховано положення ст. 104 КК України, якою передбачено, що максимальна тривалість іспитового строку, встановленого для неповнолітніх, не повинна  перевищувати 2 роки.       

       

Заслухавши доповідача, прокурора, який частково підтримав касаційне подання, та просив судові рішення апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у зв'язку з порушенням апеляційним судом вимог ст. 366 КПК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню.

 

Відповідно до вимог ст. 366 КПК України апеляційний суд у результаті розгляду апеляцій на рішення, зазначені у ч. 1 ст. ст. 347 КПК України, у тому числі, виносить ухвалу про залишення вироку без зміни, а апеляції - без задоволення, або ж  постановляє свій вирок, скасовуючи повністю чи частково вирок суду першої інстанції.

 

Проте апеляційний суд ці вимоги закону не виконав.

 

Встановлено, що апеляційний суд при розгляді справи призначив ОСОБА_1 замість обмеження волі позбавлення волі, але в резолютивній частині своє рішення виклав не вірно.

 

Згідно з вимогами вказаної норми закону апеляційному суду необхідно було рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати, а не змінити.

 

Крім того, не виправив апеляційний суд і помилку суду першої інстанції в частині застосування ст. 75 КК України при звільненні ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.

 

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 вчинив злочин в неповнолітньому віці, тому при звільненні його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, суд повинен був керуватися і положеннями ч. 3 ст. 104 КК України, тобто іспитовий строк не повинен бути більшим ніж 2 роки.    

 

За таких обставин вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_2 підлягають скасуванню, а кримінальна справа направленню на новий апеляційний розгляд.

 

При новому апеляційному розгляді справи суду необхідно врахувати вищенаведене, суспільну небезпечність дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2, більш повно дослідити дані про їх особу, а також перевірити доводи апеляцій, і в залежності від встановленого прийняти рішення, яке повинно відповідати вимогам закону, у тому числі і щодо визначення міри покарання (відповідно до вимог ст. 65 КК України).

 

            Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів

 

 

УХВАЛИЛА:

 

            Касаційне подання прокурора задовольнити частково.

 

Вирок судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області від 12 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1 та ухвалу  судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області від 12 вересня 2006 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити у той же суд на новий апеляційний розгляд.

 

 

 

СУДДІ :

 

 

 

 

Присяжнюк Т.І.                                Короткевич М.Є.                               Нікітін Ю.І.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Встановлено, що вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 6 липня 2006 року до різних мір покарання засуджено ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

 

Не погоджуючись з вироком, засуджений ОСОБА_2 та прокурор, який приймав участь у розгляді справи, оскаржили зазначене судове рішення в апеляційному порядку.

 

Апеляційний суд, розглядаючи апеляції вказаних осіб, постановив вирок щодо ОСОБА_1, а також виніс ухвалу про залишення вироку щодо ОСОБА_2 без зміни.   

 

Як вбачається зі змісту вироку апеляційного суду від 12 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області, частково задовольнивши апеляцію прокурора, вирок щодо ОСОБА_1 змінила, застосувавши більш суворе покарання за ч. 1 ст. 309 та ч. 1 ст. 315 КК України у вигляді позбавлення волі.

 

Відповідно до вимог ст. 366 КПК України апеляційний суд у результаті розгляду апеляцій на рішення, зазначені у ч. 1 ст. ст. 347 КПК України, у тому числі, виносить ухвалу про залишення вироку без зміни, а апеляції - без задоволення, або ж  постановляє свій вирок, скасовуючи повністю чи частково вирок суду першої інстанції.

 

Проте апеляційний суд ці вимоги закону належним чином не виконав.

 

За таких обставин вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_2 підлягають скасуванню, а кримінальна справа направленню на новий апеляційний розгляд.

 

При новому апеляційному розгляді справи суду необхідно врахувати вищенаведене, суспільну небезпечність дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2, більш повно дослідити дані про їх особу, а також перевірити доводи апеляцій, і в залежності від встановленого прийняти рішення, яке повинно відповідати вимогам закону, у тому числі і щодо визначення міри покарання (відповідно до вимог ст. 65 КК України).

 

            Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів

 

 

УХВАЛИЛА:

 

            Касаційне подання прокурора задовольнити частково.

 

Вирок судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області від 12 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1 та ухвалу  судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області від 12 вересня 2006 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити у той же суд на новий апеляційний розгляд.

 

 

 

СУДДІ :

 

 

 

 

Присяжнюк Т.І.                                Короткевич М.Є.                               Нікітін Ю.І.