ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

26 лютого 2009 р.

№ 21/18

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді

Добролюбової Т.В.,

суддів

Гоголь Т.Г.,

Швеця В.О.,

розглянувши касаційну скарги

Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 11 листопада 2008 року

у справі

№  21/18

господарського суду

Донецької області

за позовом

Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

до	Державного промислового об'єднання "Артемсіль"

про	стягнення 11095 грн штрафу за неправильно зазначений у залізничній накладній код одержувача вантажу

                          за участю представників сторін від:

позивача: Дудко К.К. (дов. від 12.01.09),

відповідача: не з"явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,

                                              

                                                    ВСТАНОВИВ:

У січні 2008 року Державне територіально-галузеве об?єднання "Південно-Західна залізниця" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Державного промислового об?єднання "Артемсіль" про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 11095,00 грн за неправильне зазначення в накладній коду одержувача вантажу.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.09.08 (суддя Матюхін В.І.) у задоволенні позову відмовлено. Суд дійшов висновку, що відповідач (вантажовідправник) правильно зазначив у накладній код вантажоодержувача, зважаючи на те, що КП "Благоустрій", КП "Житлокомунсервіс" були реорганізовані шляхом злиття у КП "Сквирське комунальне господарство", яке стало правонаступником їх прав і обов?язків. Рішення вмотивоване посиланнями на статті 6, 129 Статуту залізниць України, п 2.1. Правил оформлення перевізних документів.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.11.08 (колегією суддів у складі: Шевкова Т.А. –головуючого, Діброва Г.І., Стойка О.В.) перевірене рішення місцевого суду залишено без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, ДТГО "Південно-західна залізниця" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову у даній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд. Скаргу вмотивовано неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції статей 118, 122  Статуту залізниць України і Правил оформлення перевізних документів,

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Як установлено судами обох інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 28.07.07 Державне підприємство об’єднання "Артемсіль" у критому вагоні № 24443319 за залізничною накладною № 49718649 зі станції Сіль Донецької залізниці відвантажило у прямому залізничному сполученні сіль поварену для промислового використання на адресу Комунального підприємства "Сквирське комунальне господарство". У накладній на перевезення вантажу вантажовідправником у графі "Одержувач" вказано: Комунальне підприємство "Сквирське комунальне господарство", код "4509". Відвантаження солі  відповідачем здійснене на виконання умов договору купівлі-продажу № 556 від 18.07.07, укладеного з  КП "Сквирське комунальне господарство", у якому зазначені найменування вантажоодержувача - Комунальне підприємство "Сквирське комунальне господарство" і його код -  "4509". По прибутті вагону з вантажем на станцію Сквира (станція призначення) перевізником був складений акт загальної форми № 196 від 01.08.07, яким зафіксовано, що код "4509" належить Сквирському комунальному підприємству "Благоустрій", а не Комунальному підприємству "Сквирське комунальне господарство".

Предметом заявленого позову є матеріально-правова вимога Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення з Державного підприємства "Об"єднання "Артемсіль" 11095 грн штрафу за неправильно зазначений у залізничній накладній № 49718649 код вантажу. Відмовляючи у позові, суди обох інстанцій виходили з того, що КП "Сквирське комунальне господарство" на підставі рішення Сквирської міської ради Київської області від 21.12.06 № 90-6-V "Про реорганізацію             Комунального підприємства "Благоустрій" та Комунального підприємства "Житлокомунсервіс" створене шляхом злиття КП "Благоустрій" та КП "Житлокомунсервіс", а відтак є правонаступником в частині майнових прав              та обов’язків кожного з реорганізованих підприємств - Комунального підприємства "Благоустрій" та Комунального підприємства "Житлокомунсервіс".

Проте, колегія суддів касаційної інстанції визнає такі висновки судів передчасними з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 105 Статуту залізниць України вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Пунктом 2.1 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що вантажовідправником заповнюються (в обов'язковому порядку) визначені цим пунктом графи комплекту перевізних документів, зокрема щодо "Одержувача вантажу", де зазначаються точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - відправника вантажу та його цифровий код. Згідно із пунктом 5.5 вищезазначених Правил, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф на підставі статті 122 Статуту залізниць України, а факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарські суди не звернули увагу на статтю 122 Статуту залізниць України, якою унормовано, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статті 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Відповідно до статті 118 Статуту залізниць України за пред'явлення  вантажу, який заборонено до  перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Колегія суддів визнає, що господарськими судами, в контексті спірних правовідносин, не було надано юридичної оцінки вищенаведеним правовим положенням, в той час, як у даному випадку необхідно було керуватися вказаними нормами в комплексі.

Викладене свідчить про те, що господарськими судами не вжито заходів для всебічного, повного і об’єктивного розгляду справи, а тому судові акти прийняті за неповно з’ясованими обставинами справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Таким чином, доводи, викладені в касаційній скарзі про порушення судами вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи. Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.76 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, всі рішення у справі підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до Господарського суду Донецької області. При новому розгляді справи судові необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

           Виходячи з викладеного та керуючись статтями  1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-західна залізниця" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11 листопада 2008 року  і рішення Господарського суду Донецької області від 08 вересня 2008 року у справі № 21/18 скасувати.

Матеріали справи скерувати для нового розгляду до Господарського суду Донецької області.

Головуючий суддя:                                                                 Т. Добролюбова

Судді:                                                                                        Т. Гоголь

                                                    В. Швець