УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Хруняка Є.В.,
суддів Ладики Я.І., Флісака Р.Й.,
з участю: прокурора Левенець Я.І.,
розглянувши 13 червня 2006 року у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Тисменицького районного суду від 24 лютого 2006 року, -
встановила:
Цим вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець і житель м. Івано-Франківська, громадянин України, з середньою освітлю, неодружений, непрацюючий, раніше не судимий, -засуджений за ст. 189 ч.4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна; за ст. 190 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі; за ст. 263 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ст. 358 ч.3 КК України на 3 місяці арешту і на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено йому покарання 3 роки позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, житель м. Івано-Франківська, громадянин України, з середньою освітою, одружений, на утримані має одну малолітню дитину, не працює, раніше не судимий, -засуджений за ст. 189 ч.4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки З місяці позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна; за ст. 263 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ст. 358 ч.3 КК України на 3 місяці арешту і на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і остаточно визначено йому покарання - 2 роки 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.
ОСОБА_2 за ст. 190 ч.2 КК України виправдано.
Запобіжний захід ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - тримання під вартою, залишено без зміни, а строк відбуття покарання рахується з 13 червня 2004 року.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на
Справа №11-273/2006р. Головуючий у І інстанції Хоминець М.М.
Категорія ст. 190 ч.3 КК України Доповідач Хруняк Є.В.
користь ОСОБА_3 - 8000 грн. моральної шкоди, КНДЕКУ при УМВС Івано-Франківської області - 123 грн. 93 коп. та в дохід держави - 559 грн. 36 коп.; з ОСОБА_1 на користь НДЕКУ при УМВС Івано-Франківської області 71 грн. 60 коп.; на користь ЗКППК- 46 грн. 80 коп.
Гроші в сумі 261 грн. та 291 долар США звернуто на погашення цивільного позову потерпілого ОСОБА_3
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 залишено без розгляду.
Вирішено питання про речові докази.
За вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винні в тому, що вони вчинили вимагання, тобто вимагали передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим ОСОБА_3 та його близькими родичами, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що завдало потерпілому майнової шкоди в особливо великих розмірах.
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вчинили шахрайство, тобто заволоділи чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, повторно, що завдало потерпілому ОСОБА_4 шкоди у великих розмірах. Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали, носили, зберігали вогнепальну зброю, бойові припаси без передбаченого законом дозволу, а також ОСОБА_1 використав завідомо підроблений документ.
Засуджений ОСОБА_1 в своїй апеляції просить вирок відносно нього змінити та пом'якшити йому покарання, оскільки він хворіє на цукровий діабет.
Відносно засудженого ОСОБА_2 апеляція не винесена.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка вважала, що вирок є законним і обґрунтованим і зміні не підлягає, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, є правильний, ґрунтується на зібраних і досліджених в судому засіданні доказах і не оспорюється в апеляції.
Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, його особу, думку потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які просили суворо його не карати, щире каяття, повне відшкодування матеріальних збитків потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4, також суд врахував і те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується, молодий вік, хворобу ОСОБА_1, у якого виявлено цукровий діабет першого типу, а тому, з урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про можливість застосування ст. 69 КК України та призначення ОСОБА_1 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 190 КК України.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції врахував всі ті обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, про які йдеться в його апеляції, а тому підстав для зміни вироку немає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Тисменицького районного суду від 24 лютого 2006 року відносно нього - без зміни.
Головуючий: Є.В. Хруняк
Судді: Я.І. Ладика
Р.Й. Флісак