ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.03.2009 Справа№ 15/337
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),
суддів: Кузнецової І.Л., Верхогляд Т.А.
секретар судового засідання Врона С.В.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства “Кіровоградський ремонтний завод” на рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.12.08р. у справі №15/337
за позовом Концерну “Техвоєнсервіс”, м. Київ
до Державного підприємства “Кіровоградський ремонтний завод”, м.Кіровоград
про стягнення 9120, 00 грн.
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2008 року Концерн “Техвоєнсервіс” (далі - Концерн) звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Державного підприємства “Кіровоградський ремонтний завод” (далі –ДП “Кіровоградський ремонтний завод”) про стягнення заборгованості у розмірі 9120, 00 грн.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 23.12.08р. (суддя Мохонько К.М.) вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ДП “Кіровоградський ремонтний завод” на користь Концерну 9120,00грн. боргу, 102,00грн. державного мита, 118,00грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.
Задовольняючи позовні вимоги господарський суд виходив з того, що ДП “Кіровоградський ремонтний завод” входить до складу Концерну, а п. 10 рішення Правління Концерну №7 від 25.10.2007р. зобов’язано всіх учасників Концерну щоквартально сплачувати внески у розмірі 2% від чистого доходу, які за 1-3 квартали 2008р. не сплатив відповідач в розмірі 9 120 грн.
Не погодившись з рішенням господарського суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.12.08р. по справі №15/337, відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що ст. 123 Господарського кодексу України передбачає право, а не обов’язок учасників об’єднання вносити вступні, членські чи цільові внески; видатки у вигляді щоквартальних внесків на утримання Концерну не передбачені в фінансових планах підприємства на 2008 та 2009 роки; рішення №7 від 25.10.2007р. не було підписано всіма учасниками позивача.
Позивач в відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що рішення господарського суду Кіровоградської області винесене з врахуванням всіх фактичних обставин справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є такою, що не підлягає задоволенню.
Представники сторін в судові засідання 12.02.2009р. та 03.03.2009р. не з’явились, про час та місце судових засідань були повідомлені належним чином (а.с. 90, 91, 102, 103).
Після розгляду справи та прийняття колегією суддів постанови 03.03.2009р. об 11 год. 30 хв. (а.с.107), від відповідача 03.03.2009р. об 15 год. 45 хв. (а.с. 105) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший день у зв’язку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання.
У будь-якому випадку клопотання задоволенню не підлягає, оскільки: по-перше, 06.03.2009р. закінчується двомісячний строк розгляду апеляційної скарги, передбачений ст.102 Господарського процесуального кодексу України; по-друге, клопотання сторін про продовження строку вирішення спору відсутнє; по-третє, відповідач не був позбавлений можливості уповноважити на участь в судовому засіданні будь-якого працівника підприємства або звернутися до інших фахівців в галузі права для надання юридичної допомоги; в четверте, за аналогічним клопотанням Дніпропетровський апеляційний господарський суд вже відкладав розгляд апеляційної скарги (а.с. 101); в п’яте, відсутні поважні причини для відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду апеляційної скарги головою Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Концерн “Техвоєнсервіс” є державним господарським об'єднанням, заснованим на державній власності, створеним на підставі наказу Міністра оборони України №309 від 07.06.2005р. і належить до сфери управління Міністерства оборони України.
Відповідно до п.1.4 Статуту Концерну до його складу входять підприємства-учасники, в тому числі ДП “Кіровоградський ремонтний завод”.
Згідно зі ст.ст. 118, 120, 123 Господарського кодексу України, об’єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
Об'єднання підприємств є юридичною особою.
Господарські об'єднання утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом.
Концерном визнається статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.
Учасники об'єднання підприємств можуть вносити на умовах і в порядку, передбачених його установчими документами, майнові внески (вступні, членські, цільові тощо).
Згідно Рішення №1 засідання Правління Концерну від 26.08.2005р. та Постанови Правління Концерну від 26.08.2005р. встановлено щомісячний відсоток відрахувань Учасників Концерну на його утримання в розмірі 4% від чистого доходу поточного року.
Враховуючи скрутне фінансово-економічне становище підприємств-учасників Концерну, Генеральний директор Концерну листом № 225/к/26 від 26.09.2005р. запропонував встановити щомісячний відсоток відрахувань від Учасників Концерну на його утримання в розмірі 2% від чистого доходу поточного року.
25.10.2007р. прийнято Рішення №7 Правління Концерну, відповідно до якого Учасники Концерну погодились забезпечити щоквартальну сплату внесків у розмірі 2% від чистого доходу за звітний період.
За актом звірки розрахунків №265 від 30.09.2008р. за період з 01.01.2008р. по 30.09.2008р. заборгованість ДП “Кіровоградський ремонтний завод” перед Концерном щодо сплати 2% внесків на утримання Концерну згідно рішень Правління Концерну №2 від 21.11.2005р. та №7 від 25.10.2007р. становить 9 120 грн.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Стосовно доводів скаржника слід зазначити, що за Статутом Концерну одним із джерел формування майна Концерну є внески учасників Концерну. Крім того, учасники Концерну, в тому числі і відповідач, взяли на себе зобов’язання відповідно до рішення Правління Концерну №7 від 25.10.2007р. сплачувати майнові внески у затвердженому розмірі. Зазначене рішення підписано директором ДП “Кіровоградський ремонтний завод” без зауважень. Доказів виконання взятих на себе зобов’язань відповідачем не надано.
Щодо зауважень скаржника, що рішення №7 від 25.10.2007р. не було підписано всіма учасниками Концерну, то відповідно до Положення про Правління Концерну, затверджене рішенням Правління Концерну від 27.03.2007р. №6 та введено в дію наказом Генерального директора Концерну від 28.03.2007р. №64-АГД, засідання Правління є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів Правління, а рішення приймаються простою більшістю голосів членів Правління, присутніх на його засіданні. В даному випадку рішення було підписано всіма учасниками Концерну, в тому числі і директором ДП “Кіровоградський ремонтний завод”, тому воно є обов'язковим для виконання.
Щодо посилання відповідача на те, що видатки на сплату внесків не передбачені фінансовим планом підприємства, то це не звільняє ДП “Кіровоградський ремонтний завод” від виконання своїх зобов’язань. Суб’єкт господарювання самостійно визначає напрямок використання частини прибутку, яка залишилася в його розпорядженні. При цьому порядок розподілу і використання прибутку визначається внутрішніми документами підприємства.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Кіровоградський ремонтний завод”, м.Кіровоград залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.12.2008р. у справі №15/337 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя Т.А. Верхогляд